Хтось цілеспрямовано модерує та активно поширює в українському інформаційному просторі тему харчування в українській армії. Публікації переважно тенденційні, ущипливі і з безапеляційним висновком: мовляв, українські захисники недоїдають, а часто просто голодують. Тема стала такою суспільно-болючою, що їй присвятили спеціальний брифінг в Укрінформі, який наживо транслювали на YouTube.

Дмитро Стамболов, тимчасово виконувач обов’язки директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МО України, детально розповів про харчування в Український армії, а замовних критиків назвав «злими казкарями». «Деякі видання, – не приховував досади посадовець, – поширюють фейкову інформацію, навіть не поцікавившись нормативними документами про організацію харчування в нашому війську. За правду тиражують якісь фантастичні сюжети, котрі викликають людей у обізнаних гіркий сміх».

Дмитро Стамболов виокремив чотири найдошкульніших міфи про харчування наших військових. 

Перший: тендерну документацію сфабрикували під одну компанію-постачальника.

– Усі закупівельні процедури відбуваються через Державну систему прозорих торгів, де компанії змагаються між собою за надання послуг міністерству оборони на конкурентній основі, – пояснює пан Стамболов і додає, що цього року для забезпечення харчами Збройних сил України провели 9 процедур закупівель, у яких брали участь 14 компаній.

Другий: через дискримінаційні кваліфікаційні вимоги не всі компанії мали змогу брати участь у тендерах.

– Неправда! – заявив Дмитро Стамболов. – З 14-ти компаній-учасниць 9, які вийшли на торги, цілковито відповідали кваліфікаційним вимогам. Це компанії, які й раніше надавали послуги ЗСУ. Решта 5 учасників не мали права брати участі в тендерах: вони або були фіктивними, або мали сумнівну історію з огляду на їхні фінансові спроможності та виробничі потужності. Прозора фінансова картина підприємства, не менше 50-ти кваліфікованих кадрів у команді, котрі мають відповідний досвід, – це чіткі вимоги для участі у конкурсному змаганні. Запроваджені не сьогодні і не вчора. До того ж розробляють їх фахівці з різних структурних підрозділів.

Третій: компанія-виконавець – неефективна, а Збройним силам постачають неякісні продукти.

– Справді, – зізнається представник Міністерства оборони, – у 2019 році зафіксовано понад чотириста порушень при постачанні харчування до ЗС. Торік – 714. На початок травня поточного року маємо 80 актів про зловживання, але 50 із цих заактованих випадків врегульовано «по гарячих слідах».

Здебільшого постачальники не дотримуються умов договорів про асортимент, кількість, якість продукції та терміни поставок. Проте загострена увага ЗМІ, на думку Дмитра Стамболова, ґрунтується не на цих справедливих недоліках, а на маніпуляціях, за якими зазвичай простежується бізнес-конкуренція.

Четвертий: ринок постачання харчів Збройним силам України монополіувала компанієя, яка виграла тендер.

– Процедура закупівлі регламентуються Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», – зауважує Дмитро Стамболов. – Передбачити підприємством кількість виграних лотів неможливо, воно може виграти один, а може й кілька. Так працює чесна конкуренція. Тим же, хто завзято педалює тему монополізації, варто апелювати до Закону України «Про захист економічної конкуренції», який чітко визначає ці поняття.

Дмитро Стамболов наголосив, що тільки Антимонопольний комітет є єдиним і правомочним органом, який вирішує в кожному конкретному випадку – є монополія чи її нема. Проте деякі недобросовісні бізнес-структури намагаються чинити тиск на Міністерство оборони, його департамент держзакупівель і засліплені жагою всіма неправдами урвати собі грошовите замовлення, збурюють суспільство, затруюють громадську думку міфами і фейковими публікаціями.