Вони прагли повернутися в минуле. Але й гадки не мали, що занурення стане таким безпросвітно–глибоким, ледве не до дна Маріанської западини. Марили, що Росія – то брежнєвський «совок» застою-запою і безвідповідального грабунку нафтогазових родовищ. Але машина часу перенесла їх далі,  у тридцяті-сорокові роки минулого століття. У часи великого сталінського терору і страшних випробувань війною. Отож і живуть тепер у «ворожому» оточенні,  між сусідів шукають «шпигунів», жертвують добробутом заради «перемоги» і виходять на мітинги, як на «послєдній и рєшітельний бой».

Подивіться кадри  симферопольського збіговиська 3 лютого, присвяченого… завершенню битви під Сталінградом – однієї із переломних у Другій світовій війні. Для кримчан ця подія далекого 1943 року – як манія сьогочасних перемог. Бійці у шинелях з ромбами замість погон, з комісарськими портупеями, а за ними чоловіки і жінки у тюремного крою «ватніках»…  На головах через одного пілотки або армійські шапки-вуханки. Хтось навіть у будьонівці, мабуть, щойно з походу проти кримського барона Врангеля. Натовп «військових» розбавлено «ополчєнієм» у козацьких папахах і зелених куртках «мілітарі». Двоє ряджених «енкаведистів» тримають плакат «Защітім Сталінград!» Що йому нині загрожує?

Користувачі соціальних мереж спробували поставити діагноз учасникам сього новітнього московитського «земського ополчення». «Цікаво, коли до кацапів дійде, що Друга світова закінчилася 73 роки тому?!»… «Вони, як в анекдоті про партизана, все ще поїзди підривають»… «Турбуюся за своє психічне здоров’я! Здається, те відбувається в паралельному світі… Ну, не може ж такого бути насправді?!»

Може бути, панове-товариство! Ось один до одного пригорнулися плакатики «Санкції об`єдіняют» і «Санкції прочь!» Наочний приклад  впливу 47-мої хромосоми, притаманної лише російським «гомо ватікус».

Неадекватну поведінку симферопольців пояснив голова кримського парламенту  Владімір Константінов: «Ми відім по настроєнію людєй. Оні уже не вспомінают і не задаются вопросом…»

Це ж треба так далеко залетіти манівцями минулого!

Щоб мешканці Криму «в єдіном поривє» геть не злетіли з котушок, їм укололи дезу-дозу про сьогоднішні санкції. Мовляв, Сталінграду-Волгограду, як і всій Росії, загрожують не гітлерівські армії, а обмеження, введені США, Європейським Союзом, іншими країнами через агресію проти України, окупацію Криму і війну на Донбасі. «Санкціям нєт!», – репетує плакат.  Загублені в просторі і часі мешканці Криму не можуть втямити, що отим своїм «нєт» вони солідаризуються з ультимативними вимогами західних країн. Бо санкціям тоді настане «нєт», коли російська імперія вимететься зі своїми танками з Криму й Донбасу, як фельдмаршал Паулюс з-під  Сталінграда.

– Санкції, вони, звичайно, образливі, – по-геройськи плакався на мітингу Константінов. – Якби їх не було, з нашого аеропорту літали б літаки по всій Європі, але це обов’язково станеться. Поки нам і так непогано живеться, економіка розвивається, люди живуть в достатку.

Якщо вірити Константінову, то треба виходити з плакатами «Да здравствуют санкціі!»  Вам же створили ізольований рай, – живіть і радійте! Для чого літати «по всій Європі»? Хіба, для того, щоб розвалити її зсередини. Випорожнити, як бари на курортах, де «все включено». Адже СРСР, у який повернулися кримчани, – «оплот міра», тут нікого «санкціями нє запугаєш», а Європа і НАТО – то загроза, а тому – «прочь от Рассіі!»

Але таки добряче покрутила машина часу деяких мешканців Криму – аж у головах замакітрилось. Не згадуть на мітингах про місячні черги в поліклініках, про те, що з лікарень хворих виганяють прямісінько на цвинтар, що ціни в магазинах, як у Москві, а зарплати на рівні «дєрєвні» десь у Нечорнозем`ї. Що у них відбирають дачні ділянки, якими їх наділила ненависна «укрохунта». Що виганяють із квартир на вулицю. Що найнепокірніших тягнуть до поліційних відділків, судять «найсправедливішим» окупаційним судом, вельми щедрим на «гуманні» багатолітні вироки.

Інститут Гаррімана Колумбійсткого університету США, що спеціалізується на вивченні СРСР, а нині і Росії, порахував: у 2015-2017 роках Кремль виділив Криму і Севастополю майже 300 мільярдів рублів. Ще як мінімум 172 мільярда пішло на будівництво Кримського мосту. Окупований півострів з`їдає п`яту частину усіх федеральних дотацій. Куди там сонячному Магадану й алмазній Якутії!  Комусь у Криму, за словами  Константінова,  справді,  «непогано живеться!»

Колись десятки тисяч радянських робітників у сибірській тайзі прокладали газогони. Але не до своїх замерзаючих міст і сіл, а до «загниваючої Європи». Мабуть, наші тодішні правителі хотіли, щоб вона від того газу швидше загнулася. То був час, коли США ввели санкції проти Радянського Союзу за його Афганську війну. «ВАШИМ САНКЦИЯМ ТРУБА, г-н РЕЙГАН!» плакатно написали на величезній трубі робітники. І справді, скоро справа закінчилася трубою. Для Радянського Союзу.

«Победа за нами!», – кричало кілька плакатів на симферопольському мітингові.  Значить, окупантам незабаром «кранти».

На будівництві радянського газогону до Європи
«Уренгой-Помари-Ужгород», 1982 рік

На мітингу в окупованому Криму.
Симферополь,  2018 рік;