Код українського «ІТ-шника»

Минулого року обсяг експорту IT-послуг з України досяг $3,6 млрд. За результатами 2018-го, очікують збільшення показників до $4,5 млрд, а вже до 2025 року з України планують щорічно експортувати IT-послуг на $8,4 млрд. Такі данні повідомляє професійна асоціація «IT-Україна», котра поєднує вітчизняні аутсорс-компанії.

Погодьтеся, доволі значущі для бюджету та країни суми. Вони допомагають не тільки зводити баланс експорту-імпорту, але й мають прямий вплив на зростання доходів населення. Бо послуги не з’являються просто так. За цими мільярдами американських «зелених» стоять українські IT-спеціалісти: програмісти, продуктові менеджери, дизайнери, дослідники, розробники інтерфейсів та інші.

Хто вони?

В українському суспільстві термін «IT-шник» (умовне скорочення від IT-спеціаліст) має непросту долю. В 90-х над людьми такого фаху підсміювалися – поки перші професіонали цього напряму сиділи за незграбними моніторами у велетенських окулярах та протертих светрах. Потім «квартирні» офіси поступилися місцем сучасним бізнес-центрам, а «IT-шники» стали одними із найбільш високооплачуваних спеціалістів. Ставлення змінилось, словосполучення IT-сфера почали промовляти ледь не пошепки, розглядаючи його як білет у щасливе та безбідне професійне життя.

Нині настрій лібералізувався: до IT-сфери залучено стільки людей, що великого подиву такий статус вже не викликає. І недарма: купа тематичної реклами – у вагонах метро, на стовпах, в інтернет-оголошеннях. З’явилися цілі школи та навчальні програми, які обіцяють казку: «ввійти в IT» за 3 чи 5 місяців. Вірити цим заявам, звісно, не варто. Проте вияв такої уваги свідчить про найширше зацікавлення IT-сферою.

Замість солодких казок про швидке навчання та космічну зарплату, варто оперувати реальною статистичною інформацією. По-перше, скільки в Україні IT-спеціалістів? Торік мали 116 000 висококваліфікованих інженерів цього напряму. До 2025 року їхня чисельність може зрости більш ніж вдвічі – за прогнозами, до 242 000 осіб.

Про попит на людей у IT-сфері – не вигадка. Індустрія, що в найближчі 7-8 років так розростеться, – виняток і дивина для України, чий середній ріст ВВП не перевищує трьох відсоткових пунктів на рік. До того ж, у ретроспективі показники української IT-сфери вже виглядають вражаюче. Кадрове зростання з 2011 по 2016 роки – 114 %. Навряд чи хоч один напрям висококваліфікованого виробництва може похизуватись такими ж результатами.

В українському IT переважно працюють чоловіки: 72%. Проте і тут спостерігається позитивна динаміка – поступово, зі зникненням забобонів та батьківських настанов, у IT-сферу приходить усе більше жінок. Загалом, статистика збігається зі світовими даними. Так, у корпорації «Google» станом на початок 2018 р. працювало 31% жінок. Україна трохи позаду пошукового гіганта, проте не далеко.

Середній вік українського IT-спеціаліста – 30 років. Це досить молода сфера. На це «омолодження» впливає і кадрова активність: українські IT-компанії щорічно поповнюються тисячами молодих спеціалістів. Часто це випускники технічних університетів, та й просто студенти.

Теза про студентів в індустрії – не вигадка. 54% IT-спеціалістів почали працювати ще у часи навчання. Зайвий доказ про «кадровий голод» індустрії. Студентів охоче винаймають на працю, щоб вивчити їх на кваліфікованих інженерів. Але яких студентів? Першість за кількістю випущених IT-спеціалістів із відривом впевнено тримає Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», або ж просто КПІ: звідти вийшли 16,7% українських IT-шників. Далі у переліку: Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара – 5,2%; Київський національній університет ім. Тараса Шевченка – 4%; Харківський національний університет радіотехніки – 3,6%; Національний університет «Львівська політехніка» – 3,4%.

Розбивка за містами прямо пропорційна. Передує Київ, а за столицею –  Дніпро, Львів, Харків, Одеса.

Проте не варто вважати, що диплом уже забезпечить успішну кар’єру. IT-спеціалісти навчаються все життя. 28% мають додаткові кваліфікаційні сертифікати, а ще 45% вивчили англійську мову до рівня «вище середнього» або Upper Intermediate. Ще більше фахівців продовжують поглиблювати знання за допомогою фахової літератури: користується посібниками понад 71% інженерів.

Але найцікавіша статистика стосується освіти. Всього 64% українських «IT-шників» мають диплом про вищу технічну освіту. 36% «мігрантів» – людей, що вчились на інших спеціальностях. Надихає і підказує: зовсім не обов’язково мати дипломи з математичних та інженерних спеціальностей заради успішної кар’єри в IT-сфері.

Українські IT-спеціалісти цінуються ще й тому, що добре виконують найскладніші завдання. На відміну від індійських чи малайзійських аутсорсингових компаній, в Україні переважно займаються розробкою, а не технічною підтримкою. Це відображається на структурі переліку професій IT-спеціалістів. Найпопулярніша – інженер-розробник. А за нею – сфера тестування програмного забезпечення, автоматизація, технічна підтримка та розробка архітектури програмних рішень.

А тепер найголовніше. Скільки ж заробляють оті вже не міфічні «IT-шники». Середня зарплата у сфері станом на 2017 рік становила $1600 на місяць. Помітити різницю із загальними показниками на ринку неважко: за даними Держстату, на червень 2017 року середня зарплата в Україні не перевищувала 7360 гривень (близько $300) на місяць.

Підсумуємо. Український IT-шник – молода людина з дипломом політехнічного вишу, яка постійно розвиває власні навички, вивчає англійську мову та отримує гідну зарплатню. Найкраще ж те, що таким спеціалістом може стати кожен, хто докладе достатньо зусиль та старань. Бо двері в IT відчинено, а грошей та можливостей за ними достатньо.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company