Наснажені «сродною працею»

Запоріжців Олександра та Ларису Жолудь разом з сином Сергієм та невісткою Аліною згуртували спільна пристрасть і хист до гончарства. Натхненна любов’ю до рідної землі, природи, людей, історичного минулого, міфології, ця дружна мистецька родина – звісно, кожен осібно – знайшла для себе «сродну працю».

Гончарське ремесло сягає пракорінням у неоліт – саме тоді людина навчилася гартувати глиняні вироби язиками вогню. Так творила посуд, прикраси, дитячі іграшки. Українські землі рясніли центрами гончарства, розквіту яких сприяли щедрі запаси глини. Вважається, що саме жінка, берегиня сімейного вогнища, першою опановувала кераміку, створила горщики, миски, глечики, куманці, намисто…

З розвитком суспільства і техніки ремесла вдосконалювалися: поряд з ужитковими виробами народжувалися витвори мистецтва. Наш народ зумів зберегти не тільки неповторні національні форми, обереги-узори, а й древні техніки, одна з яких – виготовлення різних побутових та мистецьких виробив шамотним випіканням.

Лариса та Олександр Жолуді – викладачі скульптури та кераміки у дитячій художній школі Запоріжжя, їхній син та невістка – художники, майстри гончарювання. Кожен із родини обрав свій неповторний мистецький стиль, свою тематику. В їхніх працях явно помітна різниця поколінь.

Творчість голови родини Олександра Жолудя натхнена величним минулим рідного краю,  його легендарними курганами, прадавніми скіфськими кам’яними тотемами, героїчною історією козацького Запорожжя…

– Мене захоплюють, надихають і роботи моїх юних учнів, – каже митець. – Кожна дитина народжується унікальною, талановитою. Нема людей без хисту, потрібно лиш знайти справу до душі.

Олександр Жолудь брав участь в багатьох обласних, всеукраїнських та міжнародних виставках. До творчих доробків скульптора належать декоративний рельєф «Музи», пам’ятник жертвам Голодомору 1932–33 років у Мелітополі, монумент «Козак Мамай» в Чигирині, пам’ятний знак загиблим співробітникам МВС України в Запоріжжі, скульптурні композиції «Козацький герць», «Берегиня», «Сини мої, візьміть мої вітрила… (Пам’яті М. Маричевського)» та багато інших творів.

Частина їх та краще із мистецьких набутків усієї родини нині експонується у столичному Національному музеї українського народного декоративного мистецтва – на виставці «Монументальне мистецтво, скульптура, кераміка родини Жолудів. Мистецькі символи Запорізької землі».  Увагу глядачів привертають яскраві витвори Аліни Жолудь, вишукані, стобарвні скульптури Лариси Жолудь, сучасні і загадкові – Сергія Жолудя та красномовні історико-міфологічні композиції старійшини славного мистецького роду.

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company