Світлана Агєєва, мати полоненого на Луганщині російського диверсанта-контрактника, мабуть, як і кожна матір, не може повірити в те, що її син терорист-найманець. Він, мовляв, приїхав на український Донбас не за грішми  і не вбивати. «У нас на Алтаї до українців нормальне ставлення», –  говорила вже в Україні учителька англійської мови. Уявляєте, зі снайперською гвинтівкою у складі диверсійної групи – то нормально! А що ж тоді, за її материнською логікою, ненормально?!

Відвертість Віктора Агєєва, після побачення з «мамкою», була ще цинічнішою. Мовляв, російська армія на Донбасі не воює. Він приїхав захищати місцевих мешканців від Збройних Сил України, а зі зброєю в руках заодно охороняв і себе.  Прямо «миротворець» з янгольськими крилами! А чому «охоронявся» на Донбасі, а не на Алтаї, де поважають українців?

Замість того, щоб впасти на коліна перед українським народом і вимолювати прощення за розбійницький напад, каятися перед батьками і дітьми вбитих-замордованих та скалічених  на цій безглуздій війні тисяч українців, «мамка» й «синок» прикидаються заблукалими овечками. Ба більше – роблять винними нас. «Ми вас захищаємо», –  майже дослівне виправдання російської моральної потвори. Чого доброго, ще й компенсацію вимагатимуть від України за цей «захист»…

Неймовірно: росіяни  захищають українців від… українців! Точнісінько так вони «захистили» чеченців від чеченців, як колись радянська імперія (насправді, вона була російською) захищала афганців від афганців. А ще ж були Польща, Чехословаччина, Угорщина…

Навіщо очільники силових структур, найперше СБУ і Міноборони,  пішли на загравання з терористом і його матір’ю? Світлані Агєєвій не просто дозволили побачитися із сином. Вона в’їхали в Україну з порушенням законодавства – за звичайним, а не закордонним паспортом. А після зустрічі зі своїм горе-воякою заявила, що буде просити Президента Петра Порошенка відпустити «бідного синочка». Зауважте: не від Путіна вимагатиме, щоб порятував свого солдата, якого він як головнокомандувач відправив із злочинним наказом убивати, а писатиме клопотання на Банкову. Себто зробить нас «відбувайлами».

Не думаю, що Петро Порошенко піде назустріч. Можливо, відбудеться обмін, але після слідства і судового вироку. А ми отримуватимемо вже звичні «братні» пропагандистські плювки: мовляв, київська хунта мордує російського «миротворця», мама благає, а Порошенко не відпускає, хоче позбиткуватися…

Ми відчиняємо їй свої двері, даємо доступ до наших ЗМІ, і чуємо: «Мій син дуже доброзичливий». Прямо, як знущання… Після слів матері терориста поставте себе на місце матерів убитих українців, на місце батьків, чиї діти довгі місяці, а то й роки у полоні. Поставте себе на місце рідних Олега Сенцова чи Олександра Кольченка, які навіть не брали до рук зброї, а чинили активний громадянський спротив «гібридній» російській окупації Криму. Сенцов відкаторжанить двадцять, а Кольченко десять років у «гуманній» російській тюрязі.

Послухайте, що розповідала рік тому старенька Тамара Іванівна, мама Станіслава Клиха, про поневіряння сина, історика за освітою, якого в Росії записали в «чеченські бойовики»: «У червні в Грозному, коли побачення дали, син на коліна впав, плакав, просив вибачення, зізнався, що хотів з собою покінчити: “Мамо, так знущаються, що мені вже все одно, живий я чи мертвий”». Від Клиха вимагали зізнатися у вигаданій участі в чеченській війні проти Росії і вказати, що з ним був і студент-«очкарик», недавній Прем’єр-міністр України,  Арсеній Яценюк. Сьогодні, коли в Україні інший прем’єр, у Кремлі свою абсурдну казочку давно забули, але Клих все одно відмучиться двадцять два з половиною роки за ґратами.

Так звана розвідувальна група 4-ї механізованої бригади 2-го армійського корпусу «ЛНР». Віктор Агєєв праворуч зі снайперською гвинтівкою. Фото:  Facebook

Чому «совісна» «плакальниця» Агєєва і мільйони російських матерів не протестують, коли в Росії безневинно мордують синів і дочок України? Чого на весь світ не проклинають війну, на якій гинуть і їхні діти також? Адже, за словами вчительки Агєєвої, ми «братні народи». То чого ж вона сьогодні, навіть після взяття в полон сина, вперто не бачить війни Росії проти України, а завчено просторікує, що Київ воює проти Донбасу? Адже в одній терористичній групі разом із її сином було ще п’ятнадцять росіян-найманців.  Мати нічого не чує і бачить тому, що вона пряма співучасниця злочинів свого сина. І військових злочинів свого біснуватого «государя-імператора» проти України й українців. Адже ж не просто внутрішньо підтримує, а й голосно виправдовує. І такими співучасниками стали мільйони й мільйони «братніх» росіян.

Пригадуєте,  Путін обіцяв, що його армія у війні буде прикриватися мирними громадянами України: «наші військові стануть позаду»?! Такого ж живого щита для себе російський верховний фюрер зробив і з матерів своїх вояків. Задурманені «русскоміровскою» блекотою, засліплені совковою злобою, зачаджені кадильним димом гундяєвського месіанізму, сьогочасні горьковські Пєлагєї Ніловни свідомо розпалюють ганебне ритуальне кострище, кидаючи у той закланний вогонь, як хмиз, власних дітей.