Ще торік Шполянська об’єднана територіальна громада жила своїм звичним, буденним життям, і гадки не гадаючи, який жах їй доведеться пережити у найближчому майбутньому…
Читаю місцеву пресу річної давнини, порівнюю тодішні провідні новини із нинішніми – і мимоволі на думці: це було в іншому світі, «десь, колись, в якійсь країні»

29 березня 2021р.

«Першість з волейболу міської громади вибороли шполяни.
Вітаємо переможців, бажаємо подальших успіхів і перемог!».

29 березня 2022р.

«Сьогодні Шполянщина вкотре прощається з Героєм, захисником України!
Лисенко Євгеній Станіславович загинув у бою під м. Ізюм у Харківській області від осколкового розриву міни.
Не забудемо! Не пробачимо!
Вічна пам’ять Герою!»

Ще рік тому Шполянська ОТГ тішилася здобутками своїх волейболістів. Життя, як то кажуть, вирувало джерелом! А через люди, вклякли обабіч  шляху, стрічають загиблого земляка-героя… Війна – не спортивна змага, і наша перемога, на лихо, тут не здобудеться за три партії з відривом у два очка.

30 березня 2021р.

«Муніципальна інспекція Шполянської ОТГ попереджає громадян про заборону спалювання відходів, сухої рослинності та опалого листя!
Інспектори здійснюватимуть рейди-перевірки, виявлених порушників закону очікує покарання (стягнення) у вигляді штрафу».

30 березня 2022р.

«Вони захищали Україну: загиблі Герої Шполянщини.
Юрій 46 років, Роман 37 років, Віталій 32 роки, Євгеній 26 років… Їх життя забрала війна з росією! Вони чиїсь сини, батьки, брати, друзі, однокласники… Пам’ять про наших Героїв житиме вічно, сміливих воїнів, які собою захистили нас від куль ворожої орди!»

Ще рік тому Шполянська ОТГ боролася з паліями сухого листя, а нині люди бояться, аби варварська ракета не спопелила лікарні, школи, будинків… Заради маячні «руского міра», рашисти плюндрують мою Україну.  Їхня звіряча лють – це лише свідчення ницості, слабкості і жалюгідності «вєлікого народа»- палія.

5 квітня 2021р.

«У Шполі проведуть масштабну реконструкцію стадіону «Колос».

5 квітня 2022р.

«Шполянщина зустрічатиме загиблого Героя Олега Комиза…».

Так рік тому Шполянська ОТГ переймалася реконструкцією стадіону, на якому дітлахи й дорослі наснажувалися енергією та спортивним азартом і просто весело проводили час. Нині нам доводиться відбудовувати зруйноване.  По всій Україні. Але маємо найбільші втрати, яку неможливо ані поновити, ані відродити,  ані реконструювати – люди, які віддали своє життя за Україну, і просто безневинні мирні жертви варварських обстрілів, масових убивств, терору російської вояччини.

5 липня 2021р.

«КК «Космос» стає привабливішим та комфортнішим для його відвідувачів. Міська влада власними силами і коштами місцевого бюджету продовжує перевтілювати культурну установу із «похмуро-радянської» на світлу, простору, сучасну будівлю».

5 липня 2022р.

«Шановні шполяни, у нас знову сумна звістка! Сьогодні живим коридором зустрічаємо загиблого захисника України, шполянина Юрія Петровича Путрю, який загинув у боях на Донеччині…».

Рік тому Шполянська ОТГ позбавлялася «похмурої радянщини», а нині її масово везуть до нас на російських, танках, бетеерах, «уралах», «градах» та «іскандерах».

…Війна неминуче змінила життя в кожному куточку України. Навіть там, де не ведуться активні бойові дії, дні спливають інакше, а на буденні речі люди давно дивляться геть не так, як рік тому.

Платимо страшну ціну за нашу перемогу і щасливе життя. Гадаю, усі ми і навіть далекі нащадки наші не забудемо цієї жертви. Нарешті збагнемо, що ми, українці,  маємо бачити одне одного,  плекати істинні життєві цінності, стати сильною нацією – плечем до плеча з цивілізованим світом. Тільки так «на оновленій землі врага не буде, супостата».