Усмішка долі в музичній індустрії

Зазвичай кожна історія успіху починається з чогось на кшталт: «Я довго працював не покладаючи рук. Спочатку ніхто не вірив, а я зміг… Довгий час не розумів, що потрібно робити, але ми впоралися…»

Часто чуємо історію успіху, схожу на казку. Але є поодинокі приклади, коли чи то випадковість, чи доля дарували щасливі квитки.

Такі історії дуже корисні , бо після них розумієш: інколи треба справді покладатись на долю!

Індустрія музичного мистецтва – надскладний механізм зі своїми нюансами. Тут важливо чітко розуміти, коли і як зреагувати. Якщо нема дару відчувати аудиторію, то навряд чи щось добре з цього вийде. Успіх у великому світі шоу-бізнесу великою мірою залежить від інтуїції, ще щось – від професіоналізму, а дещо – таки від випадковості.

SpiceGirls

Українському слухачеві жіноча поп-група відома своїм головним хітом другої половини 90-х років «Wannabe». Трек із тих хітів уже й набрид через неймовірну кількість прослуховувань, але зупинитися та не слухати не виходить. Магія? Схоже, це назавжди залишиться загадкою.

Ця пісня миттєво стала не просто хітом, а частиною історії жіночої поп-музики. Трек був у ротації 502 рази. Для дебютного «пострілу»  – приголомшливо. Липень 1996 року (а саме тоді дебютувала група з треком «Wannabe») був для п’ятьох дівчат ніби чарівним сном: перше інтерв’ю серйозній газеті, перший виступ на телебаченні… А незабаром і перший альбом – «Spice».

Всього гурт випустив 3 студійних альбоми: окрім згаданого  «Spice» – «Spiceworld» (1997 ) та «Forever» (2000 ). З першими двома альбомами вони посідали головні позиції у топ-чартах Великобританії та США.

Головна жіноча поп-група кінця 90-х проіснувала недовго. Офіційного оголошення про розпад ви не знайдете, але вже з 2001 року кожна учасниця займалася сольними проектами. Після цього було ще багато возз’єднань та турів: 2007-2008, 2012, 2016 та 2018 років.

Головна причина успіху цього музичного проєкту – швидкоплинність. На довге життя SpiceGirls, вочевидь, не змогла би претендувати. Немає загальної історії і мотивів. Є лише веселі дівчатка, які співають про жіночу дружбу та кохання.

Причини розпаду групи залишилися таємницею. Проте такий крок очевидно виправданий. Якби дівчата й далі співали разом, від них просто відвернулися: таке неминуче набридає. А зникнувши, вони лишили при собі статус «легенди». Головне – вчасно піти.

Kris Kross 

А це вже приклад справжнього класичного хіп-хопу 90-х. Початок популярності – коли двох підлітків помітив продюсер Jermaine Dupri. Уся суть хіп-хоп проєкту ставала зрозумілою вже з назви («Хрест-на-хрест»).

Учасники дуету носили одяг великого розміру (як і прийнято у реперів 90-х років), ще й задом наперед, творчі нікнейми підтримували ідею: обох учасників звали Кріс, але одного називали Mac Daddy, а другого – Daddy Mac.

Загалом ідея була цікава. Слухачам особливо подобається, коли у дорослій «лізі» з’являються представники молодшого покоління.

Реп-дует проіснував 7 років (1990 –1997). За цей випустив 3 студійних альбоми: 1992 – «Totally Krossed Out», 1993 – «Da Bomb», 1996 – «Young, Rich&Dangerous». Але справжнім успіхом прогримів лише один трек з дебютного альбому «Jump» (1992). Він протримався на першому місці Billboard Hot 1008 тижнів.

Але самому проекту поталанило значно менше.  Немає історії, мотивації, нема чим привернути увагу слухача, нема чим «зачепити». Просто два хлопчики рано чи пізно стають нецікавими.

Wham!

Щодо цього музичного дуету можна запевнити: він був по-справжньому успішним тільки для одного учасника. Хоча наша про життя гурту.

Джордж Майкл та Ендрю Ріджлі разом навчалися в одній школі і якось вирішили створити гурт. Перша назва, як виявилося, була не дуже вдалою: «The Executive». Зате друга спроба стала незворотнім рішенням та початком нової історії. З 1982 року поп-дует мав назву «Wham!».

Напевно, після досвіду з вибором назви дует вирішив не зраджувати традиції й усе робити «по-серйозному» лише з другої спроби. Перший сінгл «Wham Rap!» (1982) був під забороною для радіо, через нецензурну лексику. Другий, «Young Guns (GoforIt!)», мав успіх.

Найгучніші – сінгли «Wake Me Up Before You Go-Go» та «Last Christmas». Ці треки можна з упевненістю назвати супер-хітами поп-дуету. Вони принесли йому впізнаваність і фанатів. Сінгл за сінглом, і на 1984 рік у продажу вже 2 альбоми: «Fantastic» (1983) та «Make It Big» (1984).

Наступного року «Wham!» першими серед західних артистів виступили в комуністичному Китаї. Останній, 1986 рік став найпродуктивнішим за всю кар’єру дуету. Вийшло два альбоми: «Musicfrom the Edgeof  Heaven » та «The Final». А на одному з найбільших майданчиків світу «Wembley Stadium» відбувся  прощальний концерт.

Що спільного?

Всі ці легендарні гурти – частина великої історії музичної культури 1980-х – 1990-х років. Їхня поява знаменує у цій історії нові сторінки. Кожен із них існував не більше 10-ти років. Але головні та спільні помилки і переваги у всіх одні: це гурт.

Чому помилка?

Музичні групи рідко довгожителі. Якщо є одна людина, то можна вигадати історію, мрії та мотивацію, які підкуплять слухача. Також легше, коли це 2 людини, наприклад, пара закоханих. Мотив – кохання. А коли виконавців три чи більше? Тоді зайве пробувати стягнути всіх в один клубочок, щоб усі разом були цікавими. Не виходить і виправдати, чому саме вони об’єдналися в один гурт. Мотив заробітку суспільством не вельми вітається.

Чому перевага?

Зрозуміло, що кожна група колись розпадеться, іншого варіанту й бути не може. І учасниці «Spice girls», і хлопці з «Kris Kross», безумовно, не змогли б привернути таку увагу поодинці, як у гурті. Це ті випадки, коли і так не дуже правильно, і по-іншому  не можна.

Всі вони творили історію та вдихали своєму часові нове життя. Ці гурти, власне, і творилися, аби лишитися легендами…

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company