У Державному етнографічному музеї Варшави вперше в історії розгорнуто виставку мистецької спадщини лемків і карпатських русинів. Курує експозицію доктор Міхал Шимко – історик мистецтва, культурознавець, україніст і дослідник лемківської культури.

Як і гуцули та бойки, лемки належать до етнографічних груп карпатського регіону. Вони століттями заселяли північні і південні схили Карпат – терени сучасної Польщі, Словаччини та України. Зберегли власну культурну традицію, говірку української мови, звичаї та багату духовну спадщину. Їхня творчість тривалий час залишалася поза увагою європейських мистецьких наративів. Сприймалася лише як фольклорна екзотика.

Але, як засвідчує виставка, мистецтво лемків – це повноцінна частина європейської художньої традиції. Народна спадщина, сакральне мистецтво й сучасні практики утворюють єдиний культурний простір. Сама експозиція поєднала традиції іконопису, церковного живопису, вишивки, народного одягу та предметів побуту з мистецькими набутками всесвітньо відомих Енді Воргола, Епіфанія Дровняка (Никифора) та Єжи Новосельського. Художників, чиє коріння пов’язане з карпатським русинським середовищем. А у цьому добірному товаристві – ще й  твори Миколи Федака, Григорія Пецуха, Владислава Ревака, Параски Плитки‑Горицвіт, Дар’яна Харді, Юлії Варголи та багатьох інших.

Значну увагу організатори виставки зосередили на подіях, що визначили долю лемків та інших етнографічних груп українського народу — бойків, надсянців, холмщаків і підляшців. Експозиція розповідає про примусові переселення, політику асиміляції, табір «Талергоф» та акцію «Вісла». Предмети повсякденного вжитку та художні роботи із родин переселенців допомагають краще зрозуміти складну історію українських спільнот Карпат і Закерзоння та їхню боротьбу за збереження власної ідентичності.

Йоанна Спяк-Єдруш, «Лемківська чуга»

Давід Здобиляк, «Чарівниця», «Босорка» (фрагмент)

Окрім основної експозиції, музей підготував супровідну програму: тематичні екскурсії, лекції, показ фільму «Енді Варгол. Американська мрія», майстер-класи поп-артових листівок, родинні заняття та зустрічі з митцями.

Супровідні тексти в експозиції відтворено трьома мовами. Організатори подбали про аудіодискрипцію, тифлографіку, відеогіда та про матеріали польською жестовою мовою.