Тільки хронічно жовчний або відверто зловорожий зважився б нині назвати нашу молодь «пасивною», «непатріотичною» чи «аполітичною». Без перебільшення, українську Перемогу над рашизмом самовіддано наближають і молоді, і навіть підлітки. Часто, на жаль, офіруючи найдорожчим…
Світ вражений і нашими молодими героями-оборонцями, і юними українськими інтелектуалами, винахідниками та стартаперами.

Звання найкращого студента світу, за версією престижної всесвітньої премії «Global Teacher Prize», здобув студент фізико-математичного факультету столичного НТУУ «КПІ» Ігор Клименко. Завдяки своєму авторському проєкту «Quadcopter Mines Detector», юнак зробив інноваційний винахід: поєднав безпілотник з міношукачем. Коптер дистанційно відшукує вибухонебезпечні предмети, може знаходити різні типи мін, а найголовніше – передавати саперам точні координати знайдених об’єктів.

До цього почесного звання Ігор Клименко отримав 100 тисяч доларів преміальних. Їх укладає в розвиток власних розробок – в масове виробництво квадрокоптерів. Розробивши два робочих прототипи свого пристрою, разом з інвесторами працює для якнайшвидшого впровадження винаходу. Щоб зменшити кількість жертв, ділом допомогти відновлювати Україну.

А студенти Вінницького національного технічного університету створили звукові маячки, спроможні із завалів подавати сигнали рятувальникам. Ці пристрої працюють на одному заряді до 12 годин. Творці вже роздають свої рятівні маячки волонтерам Київщини та Миколаївщини.

– Коли ракета влучила у вінницький аеропорт, людей довго шукали під завалами, – розповідає студент-винахідник Владислав Присяжний. – Тоді й народилася ідея розробити пристрій, котрий міг би подавати рятувальникам звуковий сигнал, щоб швидше виявляти потерпілих. Так з’явився цей маячок.

Метиковані студенти Волинського національного університету імені Лесі Українки знайшли застосування для використаних електронних сигарет: створюють із них сонячні панелі та повербанки. Для наших оборонців.

– Повербанки на фронті використовуємо постійно, – розповів один із користувачів винаходом. – Чим більша ємність, тим, звичайно ж, краще. Особливо цінуються повербанки з сонячними панелями. Їх треба багато: доводиться надто інтенсивно використовувати, і вони швидко зношуються. В мене, наприклад, за час війни вже вийшло з ладу 7 повербанків.

Українські діти переживають війну нарівні з дорослими. Вони, власне, дуже швидко дорослішають, гартуються у цьому пекельному вогні. Дуже рано тепер до них приходить відчуття громадянського обов’язку.

Восьмирічний Сергій Мороз із Чернігова співом українських пісень на вулицях міста зібрав для ЗСУ 64 тисячі гривень.

– Ця ідея допомагати нашим військовим виникла в самого Сергія, а ми його підтримали, – розповідає батько.

Дарія Макеєва з дітьми Марічкою і Сашком перебралася з Кривого Рога до Львова. У День вишиванки діти виступали на площі Ринок: Марічка співала Гімн України, а Сашко виконав на саксофоні пісню «Ой у лузі червона калина». За 9 годин удвох зібрали 35 тисяч 492 гривні й установили рекорд: стали у Львові наймолодшими волонтерами.

– Благодійний фонд доклав до нашої суми свої кошти (950 доларів), і ми купили тепловізор за 1950 доларів! – не приховує гордості Дарія.

На в’їзді до села Задвір’я, що неподалік міста Золочева на Львівщині, діти організували автомийку. Пропонують водіям авто, що проїжджають повз, помити фари, за що їм власники автівок дають гроші. Лише за кілька днів роботи дітлахам вдалося зібрати 21 тис. 580 грн та 2 долари. Усі кошти вони передали нашим захисникам.