Тепер більше закохуються не просто у красивих жінок, а ще й у їхню силу, внутрішній вольовий стрижень… Виявляється, жінка може бути сильною та жіночною одночасно! Як наголошує відома телеведуча Ірина Фролова, жіночність – слово, яке для кожного має своє значення. «Важливо зрозуміти, яке значення в це слово вкладаєте саме ви. Адже для когось це – внутрішній стан легкості, гармонії, грайливості. Для когось – про мудрість, доброту і м’яку силу. А є категорія людей, для яких жіночність – це сукні, шпильки і доглянутість. Варіацій може бути маса. Всі ми, жінки, різні. Так само і відтінок нашої жіночності у кожної – свій».

Розпитавши своїх подруг, ще раз переконалася у правоті цього твердження. Незважаючи на схожість наших думок, способу життя, обраного фаху, для кожної жіночність має свій вимір.

– Жіночність – це самовідчуття, – переконана Ксенія Ляпіна. – Це впевненість у собі, постійна праця над собою. Це не якісь стереотипні якості людини. Наприклад, ніжність або слабкість. В першу чергу це відчуття, що ти сильна особистість, незалежна від інших.

– Це те, що відчувається всередині і дає змогу виділитися серед чоловіків, – запевняє Анна Жук. – Жіночність проявляється в усьому: в думках, поведінці, переконаннях. Вона відображається навіть в нашому стилі одягу. Це і впевненість у своїй індивідуальній красі, у свідомому жіночому началі.

– Я феміністка, і для багатьох може здатися, що ми проти прояву стереотипних ґендерних рис, але я з цим не згодна, – каже Вікторія Іщенко. – Жіночність – моя зона комфорту, яка допомагає почуватися впевненішою. Вона проявляється не в тому, що ти вдягаєш: плаття чи джинси, підбори чи кросівки, фарбуєшся ти чи ні. Це певний духовний стан жінки. Жіночність можна розпізнати неозброєним оком, адже деякі жінки просто випромінюють її наче атомний реактор. На мою думку, ми повинні пишатися тим, що ми – жінки. Сила жіночності та підтримка одна одної в цьому нам допоможе.

– Жіночність – це любов до себе та оточуючих, – вважає Єлизавета Болобан. – Це флірт, сексуальність. Це – своєрідна аура жінки.

А що у пошуковику?

На слово «жіночність» в Google понад 1100 000 запитів, на «жіночність очима чоловіків» – понад 400 000, «як стати жіночною» – шукають більш ніж 270 000 користувачів.

Одразу ж постає чимало питань про кількість запитів: можливо, багато жінок хочуть віднайти свою жіночність тільки заради чоловіків, стати такими, якими їх хоче бачити інша стать.

Прикро, але факт: жінки масово стають «чоловіками у спідниці», втрачаючи свою жіночність. І саме через чоловіків. З 2000-го по 2018 рік матерів-одиначок в Україні стало більше у 22 рази! А це невтішна загальноукраїнська статистика розлучень за останні 5 років: 2015 р. – 129 000 розлучень, 2016 р. – 130 000, 2017 р. – 128 000, 2018 р. – 153 000, 2019 р. – 38 000 розірваних шлюбів. Всього за чотири 4 роки цей щорічний показних переріс 20 відсотків приросту. Єдине, що хоч якось утішає, – торішня цифра розлучень: є підстави для обережного оптимізму.

Складно бути милою, слабкою та ніжною, коли ти сама, без підтримки, коли тяжко працюєш, щоб забезпечити себе та рідних, коли повністю занурюєшся у роботу, в чужі справи, щоб тільки не думати про себе і про свої прагнення. Коли тягнеш усе на своїх, уже не тендітних плечах: дітей, дім, батьків, роботу, тварин… І при цьому вимушено демонструєш: усе добре, і це зовсім не тяжко, і тобі нічого не болить… Щоб оточення, не дай Боже, не заговорило: «Мужика їй треба, а то сама загинається…»

Можливо, й треба! Але хіба нині багато знайдеться ладних розділити з тобою не лише радощі? Щоб не просто імітувати для нього жіночність, а відчути цілковиту довіру, той стан, коли направду волієш бути з ним жінкою. Чи трапиться такий, який огорне щирим теплом і ти від тієї теплої надійної сили розкриєшся, як неповторна квітка…

Переконана: якщо жінка не відчуває жіночності, спілкуючись зі своїм чоловіком, – він просто не її чоловік.

Жіночність та стереотипи

В нашій уяві одразу ж постають фантастичні діснеївські принцеси. В довгих пишних сукнях, на каблуках, тендітні, беззахисні. Їх ніщо і ніколи не виводить з рівноваги, у них завжди гарний настрій ще й вигляд на всі сто… Насправді, це звичайні стереотипи, нав’язані суспільством. Чому ж тоді мусимо їх приймати на віру?

Хіба жінка з коротким волоссям, у костюмі, ще й при високій посаді не може бути сексуальною чи жіночною? А чому жінка, вбрана у лантух, взута у кросівки та з пуком волосся на голові, – це однозначно не жіночно? Чому взагалі щось має бути жіночно, а щось ні?

Жінка – апріорі жіночна!
Тому їй не треба розвивати жіночність. Це не про спідниці та сукні, а про стан та зв’язок з власним тілом.

«Жіночність – це гармонія, природність і чуттєвість»,– Моніка Белуччі

«Сукні і спідниці – це жіночно» – сталий стереотип. Так, спідниця в усі часи вважалася основним атрибутом жіночності. В давнину жінки одягалися винятково у сукні та спідниці.

До речі, Анетка Цєнжарек, засновниця польських жіночих магазинів «Твої плаття. Магазин без штанів», досі вважає, що штани це не для жінок, оскільки «вона ніколи не бачила Матір Божу в штанях». Вельми цікаве інтерв’ю, сповнене таких оригінальних нестандартних думок.

Фахівці енергетичних практик уважають: жінка, одягнена у спідницю, акумулює притаманну їй енергію жіночності… Людям різних статей властива різна енергетика. Чоловікам пропонувалося черпати енергію з космосу. А жінкам – брали енергію переважно від землі. Вважалося, що такий конус допомагає жінці краще вбирати земну енергію та родючу силу, бути матеріально благополучною.

Чи варто нині так затято сповідувати цю традицію старовини, милу за символікою, але таки слабку за аргументацією?

Чому дівчина, вбрана у рвані джинси, светр, з розпатланим волоссям, часто на вигляд значно жіночніша за ту, що носить сукні? Очевидно, причина – у внутрішній жіночності. Це неймовірне джерело природної сили – унікальність, розкривши яку, жінка чарує інших: душевний спокій, привітність, доброта, ніжність, вміння співпереживати, чуйність, любов до себе і близьких. Все це поєднується із самоповагою, вмінням вчасно казати «ні» чи «так», цінувати себе та не дозволяти комусь користатися твоєю добротою.

Внутрішня жіночність межує з харизмою – нею жінка неабияк упливає на оточення. Про цю силу розповідає психолог Наталія Холоденко. Відвертість та щирість жінки закохує в себе, надихає!

Жінка, якою захоплюються, – сильна, мудра, соціально активна. Але при цьому не воює з чоловіками, вміє попросити про допомогу і просто живе в гармонії з собою.

Про що мовчать жінки

І наостанок – про мій улюблений стереотип: «Найголовніше для жінки – вийти заміж…» По щирості, нині цим затурбовано не так багато жіноцтва, як цього хотілося б чоловікам. Може, це просто страх чоловіків не задовольнити власне «еґо»? Може, чоловік просто не відчуває себе сильним? То хіба тільки через це жінка має бути слабкою? Щоб цей «чоловік» відчував себе сильнішим на її «награному», вигаданому фоні, бо, насправді, сильніша саме вона, та просто не потребує цього.

Звісно, я вірю, що є чоловіки, котрі сприймають і цінують жіночу самостійність і при цьому не втрачають своєї мужності!

Жінки – найсильніші, найжіночніші та найпрекрасніші! Їм не варто носити сукні, щоб бути «ідеальними». Час відмовитися від шаблонів та прийняти нас такими які ми є!

До речі, за дослідженням Інституту масової інформації (ІМІ), в українських ЗМІ жінок згадують втричі рідше, ніж чоловіків.

– У нас є такий перекіс: якщо ЗМІ дотримується журналістських стандартів, то жінки у ньому згадаються десь у 5% матеріалів, – стверджує виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк.

Найчастіше жінки коментують соціальні теми, виступають героїнями кримінальної хроніки і «жовтих» новин. А чоловіки коментують політичні та економічні теми.

Це справді круто, що канал «СТБ» активно висвітлює жіночі теми, проблеми жіноцтва. Зокрема, у проєкті «Про що мовчать жінки» з Оксаною Байрак.

Справжній майданчик, на якому жінки не бояться розповідати все що думають. А реаліті «СильнаЯ»  – це новий погляд на відомих жінок.

І змога почути з перших уст історії про їхній успіх і важкий шлях – шлях переборення сумнівів, болю, невдач… Ці життєві історії сильних, особистостей надихають мільйони українських жінок!