Напередодні Всесвітнього дня вишиванки зі студентами- журналістами Київського університету імені Бориса Грінченка зустрілася засновниця цього чудового свята Леся ВОРОНЮК – письменниця, сценаристка, громадська діячка. На цю знакову зустріч відгукнулися роздумами майбутні майстри слова.

Олександр Присяжнюк:

«Вишиванка – чільний символ традиційної і модерної української ідентичності. Її історія сягає тисячоліть. І лише в українців вона стала оберегом державотворення: її носять президенти, прем’єр-міністри, політики, громадські діячі.

…В розкішній вишитій сорочці, з вельми позитивною енергетикою Леся Воронюк одразу викликає прихильність. Обізнана, патріотична, вольова. І, здається, знає про вишиванку все, до найдрібнішого узору. У її трактуванні наша вишиванка постає істинним національним феноменом.

Леся Олександрівна розповіла про ідею заснування Дня вишиванки. Як зі студентської ініціативи у зросійщеному міському середовищі завдяки підтримці однодумців та діаспори День вишиванки набув міжнародного статусу.

Пані Леся сподівається на нас, молодих журналістів. Вірить, що у нашій професії будемо послідовно обстоювати життєву необхідність берегти українську ідентичність».

Ангеліна Ільченко:

«Запилена коробка впала додолу. Вона вже декілька років тулилася на шафі. Стерла порохи, розкрила – а у ній білесенька сорочка. Мовби нова, щойно випрасувана. Я ніколи її доти не бачила. Геометричні і рослинні візерунки у коралово-червоних барвах на білосніжному тлі тканини… Стилізовані грона винограду та ромби.

Цей витвір мистецтва вишила хрестиком надзвичайно талановита жінка. Я впізнала почерк, він єдиний у світі… Вишивала моя прабабуся.

Пам’ятаю, як в дитинстві вона розповідала дивовижні історії про українську культуру. І навіть те, що для вишивки потрібно використовувати чорну кручену бавовняну заполоч. Бо синя линяє.

Я вбралася в ту сорочку. Відчула тілом: на ній хрестиком вишитий мій ДНК нації. Рукою рідної людини. У цих узорах – рідна стежка до домівки. Відчуття, ніби стоїш посеред житнього поля в обіймах своїх предків…»