5 вересня 2017 року – знаковий день для вітчизняної освіти. 255 народних депутатів України у другому читанні підтримали новий Закон «Про освіту».

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич назвала цей закон «шансом для нашої освіти до змін», пояснивши, що «без нових можливостей, закладених в закон, розвиток був би неможливий». Водночас урядовець зазначила: попереду багато копіткої роботи. Пояснивши, що найважливіші механізми, такі як, наприклад, незалежна сертифікація для вчителів, потребують чітко виписану і узаконену процедуру.

Як зазначає офіційний сайт МОН України, найбільше новий закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти «Нова українська школа».

Відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі, закон передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

Також узаконено  фундаментально новий підхід до розвитку вчителя та його педагогічної свободи. Зокрема, закон формулює такі нові засади підвищення кваліфікації вчителів:

– на підвищення кваліфікації упродовж 5 років відводитиметься не менше 150 годин. При цьому вчитель має самостійно вирішити, яку кількість годин з цього обсягу використовуватиме щорічно для навчання.
– педагог сам вирішує, де підвищувати кваліфікацію.
– держава з коштів спеціальної освітньої субвенції, а також місцеві органи оплачують підвищення кваліфікації для вчителів, навіть якщо педагоги обирають платні курси.

Закон також стимулює педагогів оволодівати новими методиками навчання через зовнішню незалежну сертифікацію. Вчителі , які це пройшли, отримають додаткову 20-відсоткову надбавку до заробітної плати.

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть акредитацію.

Місцеві органи влади позбавляться права контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища. При цьому на базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.