У карпатському селищі Космач живе праотча гуцульська духовна традиція. Яка творила і творить правдиву історію. Давні вишивки, ткацьке знаряддя, будівельний реманент, одяг, посуд – від усього цього зібрання народного рукомесла досі віє духом Олекси Довбуша.

Свого часу майстер Михайло Дідишин зумів відродити хату, в якій загинув легендарний опришок… Пан Михайло придбав цю хату. Їй понад три століття. «Коли купив, – пригадує, – не давали  добудовувати та реставрувати, бо я не подобався радянській владі, та все ж я зміг плисти супроти течії». Стіни оселі, розповідають люди, зберегли вікову історію жінки, яка прожила у хатчині 106 років. Народила трьох дівчат. Ті виросли, вийшли заміж, проте жодна не мала дітей: збулося прокляття – з цього роду був убивця Довбуша.

Тепер тут музей.

Біля вхідних дверей вляглися личаки: у таких хлопці ходили до дівчат. І постали витвори з дерева, зокрема Баба Яга та олень, різьблений з кедра. У вікні – портрет дівчини, до якої приходив Олекса…

В самій хатині – бартки, топірці, кептарі, череси… На стелажах  книги з візерунками, які вишивала космацька майстриня. Дерев’яні скульптурки русалки, філософа, п’яниці, пророка… А з красного кута зорить давня іконописна парсуна святого Миколая.  Особливо цінні реліквії – речі, що належали Довбушу: трембіта, якою він скликав своїх хлопців, його капелюх та черес. Тала музейним експонатом і рушниця, з якої вбили карпатського Робін Гуда.

Ґазда Михайло Дідишин у цій музейній оселі – і за екскурсовода.  Відвідувачам тут раді – та так, що й плату за візит не беруть.