На часі

РЕФОРМА ЗНАННЯМ НЕ ЗАВАДИТЬ

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва оприлюднив дані про ставлення громадської думки до трансформації вищої освіти. Реформи тривають не перший рік; учні, студенти та батьки вже й притомилися від них, а на черзі нові зміни. Середня школа повертається до дванадцятирічки.

«ДИНАМО»: ГРА ЗА ШПАРГАЛКОЮ

Минає час, нанизуючи футбольні події, і… знову накипає, і український футбол змушує писати про нього багато, але… неприємно. Цього разу відверто шкода київське «Динамо», яке має просто колосальні проблеми.

ХРЕЩАТИЦЬКЕ РОЗДОРІЖЖЯ

Хрещата долина. З прадавніх часів тут перетиналися шляхи, що вели до Княжого міста, ремісничого Подолу, на Берестове. Сьогодні не так вже багато киян можуть згадати, що споконвічна назва головної вулиці Києва (з 1923-го по горезвісний 37-й) чотирнадцять років носила ім’я більшовика Воровського. «Добре, що Хрещатик «декомунізували» ще у сталінське лихоліття», – думав, крокуючи мимо монументальних гранітних цоколів будинків, моїх ровесників. Колись довідався, що столична вулиця має тезку в Черкасах. Там є теж свій Хрещатик. Отак міркуючи, підійшов до знаної змалечку невеликої кам’яниці. Будинок за номером 27-а трохи виступає з шеренги вищих статечних сусідів.  Єдиний вцілілий з довоєнних часів на «непарному» боці Хрещатика. Тут – штаб-квартира Національної спілки журналістів України (НСЖУ). І ми домовилися поспілкуватися з першим секретарем Спілки Сергієм ТОМІЛЕНКОМ. 

Архів розділу »

З перших вуст

«Bellissimo»: бравіссімо!

Інститут мистецтв столичного Університету імені Бориса Грінченка започаткував Всеукраїнський конкурс інструментально-виконавської майстерності «Bellissimo»  – для учнів музичних шкіл, студентів педагогічних коледжів та інститутів. На славний почин з’їхалися понад шістдесят учасників з усієї України.  

«Війна химер». Післямова напередодні великого екрана

25 березня, в рамках міжнародного кінофестивалю « Docudays UA» відбудеться перший показ фільму, яким усі ми жили останні три роки. Тож знову зустрілися – розпитати одне одного, що відчуваємо саме тепер, коли завершується певний етап життя і його буде винесено на великий екран. Коли наважилися зробити видимим усе, що досі, можливо, залишалось для нас невидимим.
Ось ми, перед вами: режисери фільму Анастасія і Марія СТАРОЖИЦЬКІ,  головний персонаж Валерій ЛАВРЕНОВ («Лавр») та Сергій МІЩЕНКО («Яр»), військовий консультант фільму, який також з’явиться на екрані у кількох епізодах. 

Скільки ще бути «арбайтерами»?

За офіційними джерелами,  щороку  близько 5  млн. українців  шукають заробітків закордоном. Дбаючи про особистий достаток, працюємо на розвиток інших країн.

Архів розділу »

Постаті

 Знову «Здоровенькі були!»

 «І нехай нині говорять, що нове покоління не пам’ятає виступів Тарапуньки й Штепселя,  і що їх з телебачення  витіснила «свіжа гвардія» гумористів. Та незабутні штепселе-тарапуньківські вислови: «Здоровенькі були!», «Увечері в газеті – вранці в куплеті» й багато інших житимуть, мабуть, вічно», – писала якось одна полтавська газета. Згадавши призабуті гумористичні перли, люди неодмінно всміхнуться. І в уяві знову постане високий  худорлявий  актор з таким загадковим для не-полтавців і таким зрозумілим усім полтавцям ім’ям Тарапунька. А поруч  – невисокий опецькуватий партнер з цікавим сценічним ім’ям Штепсель.

Шевченко і Гоголь: «дві половинки одного серця»

Дослідник творчості Тараса Шевченка Гнат Стеценко писав: «Йшли вони у світ різними стежками, з різними долями. Увійшли, щоб розказати Світові про український народ, яким він був, яку мав свою нелегку долю. Про народ,  який є, живе і народжує вірних синів своїх, на жаль, як часто буває в житті, не тільки вірних». Твори Миколи Гоголя – світового осягу і слави. Безперечний вплив їх і на Тараса Шевченка, котрий знав їх ще в молодості.

Вершини Павла Білошицького

Жила і не здогадувалася, що мій симпатичний бучанський  сусід, сивочолий  Павло Білошицький, було, пригрів біля себе «ворогів народу». По закінченню Київського медінституту він разом зі своїм учителем академіком Миколою Сиротиніним створював на кавказькому Ельбрусі медико-біологічну станцію Академії наук України. Згодом очолив цей науково-дослідний центр, де готували до польотів радянських космонавтів. І сам, як лікар, теж тренувався до мандрівки на Місяць. Тоді й приблукали на Ельбрус, ховаючись від арешту, троє греко-католицьких священиків. Білошицький, не побоявшись наслідків, зарахував їх у штат. І довгий час вони переховувалися у нього на станції.

Архів розділу »

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company