На часі

МОВНЕ ГЕТТО
готують для  національних менших
в України гарячі європейські голови

Політикани з Румунії і Польщі, а передовсім з Угорщини, заганяють представників своїх діаспор, що мешкають в Україні, у мовні гетто. Мовляв, із прийняттям нового Закону «Про освіту», Українська держава позбавляє національні меншини навчання рідною мовою, змушує вивчати шкільні предмети виключно українською.

ЗАБУТИЙ ВЗВОД З ВІЙНИ, «ЯКОЇ НЕМА»

З Романом Жоваником домовилися зустрітися, коли він приїде до Києва, аби пройти черговий курс лікування в госпіталі. До того ми не зустрічалися. Уява малювала кремезного воїна, ветерана-десантника у камуфляжі, який у часи запеклих боїв січня 2015-го під Дебальцевим був комвзводу в знаменитій 128-мій бригаді. Але зустріч розбила уявний «героїчний» стереотип: звичайна, на перший погляд, людина середнього віку, середньої статури, ніякого мілітарного вбрання – звичайнісінькі шорти та сорочка-поло з короткими рукавами. І саме руки, вкриті сіткою дрібних шрамів від осколкових поранень, – знову ж таки ламали «звичайність» цієї людини.

САМІ СОБІ ДИВЕРСАНТИ?

Вінниччина поволі оговтується. Після кількох діб жахіття, що вирвалося вибуховим смерчем з арсеналу Міністерства оборони у Калинівці, саме селище та низка сіл, що опинилися в епіцентрі лиха, поступово повертаються до звичного мирного життя. З 26 вересня, коли від вогню здетонували перші боєприпаси,  із зони трагедії евакуювали близько 30 тисяч громадян. Для 47-ми потягів змінили графік руху, а в радіусі 50-ти кілометрів закрили повітряний простір.

Архів розділу »

З перших вуст

Бойовий «Кріпак»

Вони молоді, енергійні, освічені, креативні, одчайдушні. Запраглі справедливості, щиро занепокоєні масовістю та й рівнем її повсякденного зневажання. І все ще не позбавлені революційного романтизму. «Могутня Кучка», трійця «дон-кіхотів», мале коло мрійників?.. А може, провісники тієї сили, яку так чекає окрадена можновладними шкуродерами, одурена булавоносними шулерами, розшарпана і розділена партійними чварами та продажною «отаманією» Україна?

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ: «Мене виховували життя, дух Львова і бібліотека»

У Чернігів, до Сонцепоклонника, до великого Михайла Коцюбинського приїздив Шевченківський лауреат, живий класик української літератури Мирослав Дочинець. Він каже, що святі люди, і в літературі теж, освячують собою землю, на якій живуть, їхні сліди там не зникають століттями, їх чути у шурхоті осіннього листя, і тому кожен, нині сущий, хто себе поважає і чує українцем, неодмінно має вибрати час на прочанство до таких місць…

Чи врятує неньку фермер?

За політичними боями на Печерських пагорбах довкола судової, пенсійної, медичної реформ, тема оновлення земельних відносин поки що залишається у затінку. Втім це не стосується експертного середовища: воно продовжує ретельно аналізувати можливі ризики земельної реформи. Хто володітиме землею, в яких обсягах, яким буде майбутнє мільйонів людей, котрі не можуть уявити своє життя і життя своїх родин без права бути господарем на власній землі.

Архів розділу »

Постаті

Хома Рябокінь: від сільського вчителя до члена Американського ракетного товариства

«Університет стояв пусткою. Але про віднову навчання не могло бути й мови. Ані німці не дозволили, ані обставини. Новопризначений (Ким? Міською управою?) виконавець обов’язків ректора університету Хома Семенович Рябокінь, математик, куляста лиса голова, кулястий тулуб, коли б спустити штани, мабуть і ноги були кулясті, міг тільки дбати за те, щоб не розкрадали університетського майна, та ще видавав заміщенцям посвідки про їхні університетські звання й посади. Коли німці починали хапати людей і вивозити на праці до Німеччини, припускалося, що ці довідки могли забезпечити від вивезення: щоб вони справді мали таку магічну силу – сумніваюсь». Цей опис Харківського університету під німецькою окупацією 1941-1943 років належать перу відомого вченого-мовознавця Юрія Шевельова. Але хто такий, отой «всюди кулястий» математик Хома Рябокінь?

Соловій України
 (Сім сюжетів із життя Генія)

Цими днями виповнилося б 85 років Герою України, всесвітньо відомому тенорові Анатолію Солов’яненку, чия земна дорога, на жаль, обірвалася 1999-го. Його життя сповнене таких неповторних барв, таких яскравих сюжетів, що ними міг би пишатися будь-який великий митець, майстер світового рівня.

Забутий мовознай, невідомий словник

Прізвище Андрія Багмета, українського словникаря, мовознавця і письменника, не знайдемо в жодній енциклопедії. Навіть у відносно недавно упорядкованій Українській літературній, чи в іще новішій Енциклопедії сучасної України місця йому не знайшлося. Забули? Не знали?

Архів розділу »

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company