На часі

…А ФРАНЦУЗИ НЕ ВБОЛІВАЛИ Б!

Чим ми відрізняємося від них…
Хто-хто, а жителі Шербура, розташованого на крайній північній точці Франції, прекрасно знають з історії, що таке окупація, експансія і гібридна війна. Бо впродовж віків Нормандія все це пережила не раз – від своїх північних сусідів-англійців. І популярна тут серед туристів національна англійська страва – смажена риба з картопляними чіпсами – якнайкраще свідчить про те, як важко позбутися чужих смаків, чужої культури і чужої мови. І хоча тут всі добре розуміють англійську, хлопчина-гарсон в кафе, який сповідує політику правих, може зробити вигляд, що не чує, доки ти не звернешся французською.

НІЧОГО СВЯТОГО! ТІЛЬКИ БІЗНЕС!

На тижні Швеція дала «зелене» світло російському газогону «Північний потік-2», що пролягає дном Балтійського моря. Цікаво, що шведська влада, хоч і не противилася цьому проекту, та все ж таки вимагала чітких відповідей на низку запитань. Наприклад, після того, як газогін відпрацює, хто очистить дно Балтики від непотрібного брухту? 

УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ І МОНСТР ФРАНКЕНШТЕЙНА

Саме так бачу нас, журналістів, і нашу владу, «владельцев заводов, газет, пароходов»Так, це ми, журналісти, за 27 років, як доктор Франкенштейн, скроїли і зшили сю прояву за назвою українська влада. Це ми у своїх репортажах та інтерв’ю робили їх усіх розумними і красивими, вкладаючи у їхні вовчі вищири слова турботи про народ, пустопорожні обіцянки і клятви самопожертви в ім’я держави. Багато з нас, далебі, й самі вірили в це, інакше не підносили б їх натовпу радісно і натхненно, надихаючи на цю віру багатьох.

ДЕРЖАВА–БРЕХУХА, або ЯК «ВІДДІЛЯВСЯ» КРИМ

Брехня та незаконна нажива –  в кожній клітині сучасної російської держави
(Григорій ЯВЛІНСЬКИЙ, російський політик) 

«Кожен народ має той уряд, на який заслуговує». Ось уже понад два століття цей висновок графа Жозефа де Местра підтверджує свою істинність. Утім у країні з авторитарним правлінням все урядування зосереджене в руках однієї особи – диктатора. Саме це спостерігаємо в сучасній Росії. Серед головних рис «неоімператора» – безжальна жорстокість, нехтування загальноприйнятими нормами, абсолютний авторитаризм, неадекватність поведінки, схильність до брехні. А за тієї високої підтримки, яку виявляє Владіміру Путіну російське суспільство (навіть, якщо декларовані 86 % перебільшено), можемо вважати, що моральні засади нинішнього багаторічного господаря Кремля стали моральними засадами й пострадянської Росії. З яких найбільш зримою є патологічна любов до брехні (можливо, в термінології відставного «каґебіста» – це навмисна дезінформація ворога).

Архів розділу »

З перших вуст

Чужина – не родина

Для Західної України Європа вже давно стала таким собі «ельдорадо». Дуже своєрідним. З 1990-х років мої земляки цілим рушенням потяглися за кордон шукати кращого життя – для себе, своїх дітей та навіть онуків. Новітню хвилю еміграції назвали «заробітчанською». За деякими дослідженнями, вже 2001 року за межами України проживало 10-13 мільйонів моїх співвітчизників.
Підняла ця навісна хвиля й Оксану та Андрія, молоде подружжя з Львівщини. Вирвала з рідного гніздів’я та й понесла світом за примхливою пані Удачею.

Олександр СУГОНЯКО: «Закони існують для вільних людей»

На зустріч з  Олександром Сугоняком, політиком, заслуженим економістом України, президентом Асоціації українських банків, я, відверто кажучи, напросився. Мав колись з Олександром Анатолійовичем розмову про ринок землі, для одного шанованого журналу, і тоді його глибокі, відверті думки, висловлені часом дуже гіркими та шпетними словами, мимоволі вкарбувалися у пам’ять.

А цього разу був, як кажуть журналісти, «інформаційний привід». Навіть два.

«Ми – країна мудрості та багатства»

«Що ви знаєте про Індію?», – цим запитанням розпочав свою зустріч зі студентами та викладачами столичного Грінченкового університету Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні Манодж Бхарті.
 А й справді, що знаємо? Хтось назве Магатму Ганді, лідера ненасильницького руху звільнення Індії від колоніальної залежності, хтось пригадає Рабіндраната Тагора, лауреата Нобелівської премії, який багатьом із нас відомий хіба що піснею «Стара поема», що стала популярною завдяки колись нашумілому радянському фільмові. І, звісно, слони, йога, чай і кіно! А ще Індійський океан… Таки щось знаємо про Індію, але, погодьтеся,  надто поверхово й хаотично…

Посол Італії в Україні Давіде ЛА ЧЕЧІЛІА: «Вірю в єврооптимізм»

До Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди святкування Дня Європи завітав Надзвичайний та Повноважний Посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа. Перед численною грінченківською аудиторією виступив з лекцією про майбутнє Європи.

Архів розділу »

Постаті

Рильські: від Максима до Максима

На вершину пагорба, що сповзає до Горіховатського озера, яке межує з Голосіївським лісом, ведуть 104 сходинки. За ними – колишня вулиця Радянська, нині названа на честь Максима Рильського. На подвір’ї будинку №7, де мешкав поет-академік, на мене чекає усміхнений чоловік. Максим Рильський-молодший, онук Максима Тадейовича. Хоча час поволі стирає вікову дистанцію між ними. Вже і його, онукові, скроні посріблила сивина, і він досяг високого статусу дідуся. Максим Георгійович не зробив карколомної кар’єри, ніколи не спекулював гучним прізвищем. Шанується, а ще більше шанує пам’ять про свого славетного предтечу.

«Дивак»

Другого червня Леопольдові Ященку виповнилося 90. Цю справді знаменну для України дату Київ, чиїм вірним сином він був і зостається, кого любив до нестями і неповторно оспівав-возвеличив на цілий світ, його Вічний Київ відзначив Першим «іменним» хоровим фестивалем у Національному музеї архітектури та побуту і, здається, локальним, «родинним» ушануванням, організованим ященковими побратимами і посестрами з хору «Гомін» в Музеї Івана Гончара. Все відбулося скромно, околицями та малими силами. На хоровому конкурсі імені Ященка лише кілька колективів виконали його авторські пісні та обробки народних.
Пішов третій рік, як геній масового народного співу упокоївся на закутні престижного Байкового цвинтаря, а столиця так і не увічнила його назвою вулиці, хоча досі затято шанує невідомих Механізаторів, Електриків чи того ж таки горезвісного вбивцю-енкаведиста Кудрю.

Грабовські: дві долі, два таланти…

Борис Грабовський, єдиний син відомого українського поета-революціонера, публіциста і критика, перекладача з багатьох мов Павла Арсентійовича Грабовського, прожив, як і батько, значуще життя. Кажуть, що природа на дітях геніїв відпочиває, але це не про Бориса Павловича. Названий батьком на честь свого найближчого товариша – українського письменника, лексикографа, перекладача, автора першого фундаментального «Словаря української мови» Бориса Грінченка, він теж залишив помітний слід в історії – як один із винахідників телебачення. Об’єктив сконструйованої ним телекамери вперше в світі транслює рухоме зображення, яке повністю передається і приймається електронним способом…

«Полтавороси»

Коли в середині XVIII століття в Москві та Петербурзі відкрили перші медичні школи при шпиталях, одразу виникла справжня проблема набрати туди учнів: освоєння медицини потребувало обізнаних у латині, а в Росії цю мову мало хто знав. Тому 14 березня 1754 року Синод видав указ – викликати студентів Києво-Могилянської академії – «малоросійських людей, які володіли латинською мовою». Тому майже весь набір тогочасних медичних шкіл Росії складався з українців. Серед кращих учнів Києво-Могилянської академії, направлених на навчання в Петербурзьку медичну школу, були і брати Олександр та Павло Шумлянські.

Архів розділу »

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company