-
Щоденник
-
ДАЙДЖЕСТ
-
Нетлінне
-
На часі
У ЧИСТІ ВОДИ…
Прокурорські працівники разом з СБУ аж у трьох областях викрили мережу підкупу виборців, організовану командою Юлії Тимошенко. А згодом у Сумах зі штабу Петра Порошенка вже поліцейські вивели в наручних двох агітаторів, запідозрених у тому ж. Кандидати у президенти ділять між собою не лише виборців, а, схоже, і державні органи.
ХОЛОДНА ГАРЯЧКА
У Кремлі гарячка холодної війни – готуються до справжньої. Владімір Путін ухвалив для себе рішення наступати. Звісно, коли складеться сприятлива геополітична комбінація. Власне, її складає сам недорослий «кремлівський Марс», добираючи всілякі «гібридні» відмички до чужих державних сейфів. Європейський Союз уже позначився тріщинами. Треба віддати розпутне Путіну: він із шкури пнеться, щоб ці розколини розширити, вимостивши ними свій «дранк» на Захід. І коли настане «година Че», схоже, не вагатиметься.
ДВОЄ РЯБОЄ
То не Фантомас з вусами, не художниця Фріда Кало, що більше нагадує Богдана Хмельницького, і не Білий блукач із «Гри престолів», то все Тарас Григорович Шевченко. Навіть робот із мультсеріалу «Футурама» з виряче-ними очима, з антеною на металевій голові – і той із Шевченковими вусами.
ДНІ СУРКІВ
Нинішнє покоління росіян живе за комунізму! З десяток років тому, ще в березні 2008-го «Российкая газета» звітувала перед читачами про накреслені плани «правітєльства»: сто метрів квадратних на сім`ю із трьох осіб, зарплата – 2700 дол. на місяць. Казка, та й годі! Правда, щоб завершити оце «планів громаддя» у російського уряду є ще рік. Може, встигнуть?
Архів розділу »
З перших вуст
У Конча-Заспу, до Мушкетика…
Фраза Юрія Мушкетика: «Я ще здоровий, але вже неживий» не на жарт стривожила славетного кобзаря Василя Нечепу. А коли Юрій Михайлович немічним голосом благально мовив у слухавку: «Василю, приїжджай, заспівай мені напослідок…», кобзар і поготів позбувся щонайменших сумнівів: треба їхати!
«Крилатий» землеустрій України
Офіційно, за землевпорядними документами територія України – 603,7 тис. км². Але 2004 року НДІ геодезії і картографії провів дослідження, застосувавши чисельне інтегрування поточного простору, сумування дискретних доданків та чисельне інтегрування методом скінченних елементів. І виявив: площа нашої країни фактично на 2,1 тис. км² менша за офіційну – 601,6 тис. км². Для порівняння: обсяг української столиці – 847,66 км². Тобто, тільки за рахунок неправильних розрахунків ми «приростили» собі неіснуючу територію, яка дорівнює трьом Києвам.
Георгій ПАПАКІН: «Створення УАН – це була академічна революція»
Георгій Папакін, доктор історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, презентував книжку «Павло Скоропадський та Українська академія наук». Перше комплексне дослідження стосунків Гетьмана Української Держави з наукою та науковцями, його ролі у створенні 1918 року Української академії наук (УАН) та опікуванні розвитком української науки в еміграції.
Історик Олександр КУЧЕРУК: «Вся територія від Верховної Ради, закладена плиткою, – там скрізь кістки і могили…»
Київ, вулиця Володимирська, 57. За цією адресою у теперішньому Київському міському будинку вчителя «мешкає» Музей Української революції 1917 – 1921 років. Цілком законно: у цьому будинку колишнього Педагогічного музею тоді засідала Українська Центральна Рада. Втім приводом поспілкуватися з директором музею Олександром Кучеруком цього разу стала не сама експозиція, а книжкова новинка. Монографія пана Олександра про маловідомі сторінки історії української столиці.
Архів розділу »
Постаті
«Бо до тебе навесні я повернусь, мила…»
4 березня Володимирові Івасюку виповнилося 70. А сорок років тому, у квітні 1979-го, яскраву життєву зірку славетного піснетворця підло загасили у Брюховицькому лісі коло Львова…
Вояк переднього краю
«У скарбниці кожного державного народу найкоштовнішим скарбом є його минуле. Під кінець другого тисячоліття ми, українці, також стали державним народом. І щоб такими бути у третьому, треба повернути й дбайливо зберегти пограбоване окупантами історичне минуле України. Адже й «мачуха», і «старший брат», і «пшияцюлка» нищили наші роди, що були живими носіями історії, стирали з лиця землі святі могили-дороговкази, перекручували історичні факти, навішували налички, оббріхували наших рідних…». Так у своєму передньому слові історик Іван Монолатій орієнтував читачів книжки спогадів Павла Шандрука «Сила доблесті».
Слово, яке ставить на крило
Про нього кажуть різне. І по тому, що і як кажуть, можна скласти враження радше про самого казальника.
Перелякано – не готовий чоловік сприймати професорові одкровення, життям і знаннями здобуту Правду. Криво посміхаючись та «кому це вже зараз треба?» закидають ті, що їм власне сите життя дорожче і за ту вистраждану народом Правду, і за долю самого народу.
«Саваоф», який перетворив радянський герб на павука
«Аксакалом», а ще «Саваофом» ми у нашому колі жартома називали старійшину полтавського мистецького цеху художника Віктора Трохимця-Мілютіна. 26 лютого минає рік, як наш талановитий приятель полинув у засвіти.
Архів розділу »
