На часі

МЕЙНСТИМ КЛІНІЧНОГО ШОВІНІЗМУ

Вже всі помітили, що у наших «молодших братів» з Півночі з’явився новий тренд: вони не лише вище керівництво, але й усіх українців записують у «нацисти». Ми ж натомість маємо усвідомити: в Росії не лише керівництво, але й широкі народні маси є невиліковними шовіністами.

ХТО КОМУ ВОРОГ

Ніхто так самозакохано і самовпевнено не виховує собі ворогів, як московити. І то – віками! Нині дожилися до того, що своїх друзів вони можуть назвати на пальцях однієї руки. Решта – вороги! Тривалий час у коло їхніх близьких, уважалося, входили українці. Так там думали. Аякже – «братскій народ» із однієї, як вони кажуть, «купєлі»… Тоді чому, маючи на прив’язі «младшую сєстру Украину», московити не гребували для неї найгіршими характеристиками? «Странная любовь, однако». Отак, орудуючи як віжками «братскімі узамі», не зчулися, як виростили на свою голову ще одного ворога.

TO BE, OR NOT TO BE… ПОЛІТИКОМ?

Журналісти поцікавилися у відомого шоумена і телеведучого Юрія Горбунова, чи готовий той будувати політичну кар’єру. Юрій відповів: «Вже пропонували, я не пішов. Все-таки люди повинні займатися тим, що вміють. Політика, як мені здається, – це професія. Тому моя відповідь – ні». Втім, трішки подумавши, шоумен помякшив свій категоризм: мовляв, поживемо-побачимо…

ВІТЧИЗНЯНА ФЕМІДА НА МІННОМУ ПОЛІ

Одіозні українські ділки, яких не так давно «засвітило» американське правосуддя (Деркач-Коломойський-Дубінський), готові «відбілюватися» в українських судах. Щоправда, до судів їхні справи ще й не дійшли. І це найстрашніша міна. Чи здатна державна прокурорська та судейська машини після таких серйозних звинувачень (включно з рішеннями Ради національної безпеки та оборони) довести до законного вердикту цю скандальну справу, яка підриває міжнародне реноме України?

Архів розділу »

З перших вуст

«Слов’янська криза» пахне порохом

Політичну кризу у прифронтовому Слов’янську та її вплив на український Донбас обговорили експерти на круглому столі, ініційованому Центром дослідження проблем громадянського суспільства.

Медіаосвіта: і критично мислити, і довіряти

Громадське об’єднання «Детектор медіа» презентувало «Індекс медіаграмотності української аудиторії». Опитавши широкі верстви населення, стверджує: переважна більшість українців розуміє призначення ЗМІ, адже вважає, що вони «повинні інформувати аудиторію про соціально-політичні події». Але немало й таких, хто всерйоз думає, що медіа існують, аби… розважати.

Не пускайте здоров’я димом!

Безпечного куріння не існує. Про це йшлося на онлайн-конференції, організованій Центром громадянського представництва ГО «Життя». Радилися, як протидіяти курінню, а також досліджували ефективність попередніх антитютюнових кампаній: рекламні ролики на телебаченні, у метрополітені, інтернеті, а також банери.

Карпатська Україна: чин і уроки

Серед обширу нашої «бромозалежної» історії це яскравий і швидкоплинний момент: проголошення Карпатської України. Паралелі із сьогоденням геть нерадісні, зате повчальні. Днями у пресцентрі Українського кризового медіацентру презентували книжку Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки».
ї у серії «Україна. Європа 1921-1939» випустило видавництво Українського Католицького Університету.
Архів розділу »

Постаті

Стратег сталого розвитку

З професором Федором Гамором знаємося майже три десятиліття. Пригадалася наше знайомство у Рахові в першій половині дев’яностих. На той час Федір Дмитрович вже сім років очолював Карпатський заповідник, котрий незадовго до нашої зустрічі набув статусу біосферного.

Версти і милі Якима Христича

Історію творять люди. Але багатьох із них, віднесених ідеологічними вітрами у непам’ять, ми наново відкриваємо для сучасників. Серед того сонму насильно забутих – Яким Гнатович Христич, один із героїв українських визвольних змагань 1917 – 1921 рр. Його нині вдячно згадуємо разом із славетним військовими діячами УНР міністром морських справ М. Білінським, контрадміралом М. Остроградським-Апостолом, інженером О. Коваленком… Як творців Українського Чорноморського військового флоту.

Сива далечінь Анатолія Мокренка

Побувавши на всіх материках, відвідавши на гастролях сотні країн, народний артист України та СРСР Анатолій Юрійович Мокренко до свого останнього дня залишався селянським сином. Вірним. Щирим. Земним. Оце сільське коріння зблизило й нас. Якось на початку 2000-х, подарувавши йому свою книжку повістей та оповідань про українське село, «Самар», отримав у відповідь таку емоційно-довірливу хвилю! Відтоді почалася наша запізніла дружба.

Лицар. Воїн. Самовидець

Напередодні вечора пам’яті Леся Танюка, в ніч з 14 на 15 жовтня, він мені приснився і сказав на прощання кілька речень, фактично, на мою підтримку. Не пригадую, чи снився він раніше, бо за останні 12 років відійшло стільки близьких і дорогих мені людей, починаючи від тата, що ні душа, ні пам’ять не втримує/не витримує. Не знаю, чому саме тепер. Може, думки про той пам’ятний вечір. Може, поїздка на Байкове за два дні до цього на могилу Віталія Шевченка, який помер у вересні. А його свіжа могила – метрів через 50-60 по діагоналі навпроти могили «воїна честі» і «лицаря культури». Так написано на козацькому хресті над могилою Леся Танюка…

Архів розділу »

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company