-
Нетлінне
-
На часі
ПІРАНЬЯ НА ПАТЕЛЬНІ
Петро Порошенко закинув в інформаційне море гачок. А його глитнула піранья – Владімір Путін. Український президент процитував російського поета Міхаіла Лєрмонтова – доречно і в тему, за лічені години до набуття Україною безвізу:
ЄВРОПА МОЖЕ ВІДПОЧИТИ
ХХІХ Міжнародна агропромислова виставка «Агро–2017».
Це ж треба – уже двадцять дев’ята! На 20-ти останніх я був у числі учасників, робив з них огляди й репортажі. Цікаво кинути оком назад, згадати, зіставити, порівняти. Якщо хтось із колег робив репортажі бодай з трьох, – відгукніться. Цікаво б поміркувати над змінами.
НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР
Понад півмільярда гривень уже спрямовано Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) на фінансування 127 освітніх проектів. А до кінця року з бюджету фонду передбачається виділити ще 160 мільйонів на реалізацію задумів освітян. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, звітуючи на годині запитань до уряду у Верховній Раді України.
Архів розділу »
З перших вуст
Малайзія: Тигр, що гуляє, як сам собі знає
Хто з хлопчаків минулих часів не марив подорожами далекими заморськими краями? Разом з героями Жуль Верна підкорював Анди, обживав безлюдні острови, скакав разом з манйнрідівськими персонажами безкрайніми преріями, відкривав для себе дивовижний і загадковий світ джунглів Редьярда Кіплінга. Нинішня юнь, пересичена невичерпними новаціями інформаційних технологій, навіть уявити собі не може, яким скарбом для їхніх ровесників 50-60-х років минулого століття були непоказні колекції поштових марок. Особливою гордістю кожного юного філателіста були марки з далеких заморських володінь. А щоб визначити за хлоп’ячими мірилами реальну цінність колекції, просто питали: «Скільки у тебе колоній?». Тобто, скільки у тебе марок з колоніальних країн. Ці паперові зубчасті прямокутнички і квадратики з барвистими зображеннями дивовижних рослин, тварин, жуків, метеликів реально підтверджували, що таємничий світ невідомих далеких країв справді існує…
«Модельний» парашут для села
Нарешті! На 26-му році незалежності і 27-му році аграрної реформи влада згадала про українського селянина і голосно заговорила про перспективи українського села. Про модель його розвитку. Це після того, як внаслідок багатолітніх і не завжди продуманих експериментів в аграрному секторі кількість сільського населення зменшилася на 2,5 мільйона, а з мапи України безслідно зникло 420 населених пунктів.
Тепер гучно забили тривогу. Попоїздивши по цивілізованих світах та надивившись, як там бережуть поселенську мережу та примножують її економічну потугу, заговорили і ми устами рідного чиновництва про «селоцентричність» і «розвиток територій».
«Червень тому зелениться, хто в роботі не ліниться»
Його називають полуднем року. А ймення своє дістав найшвидше від буйного розквіту природи, де з-поміж зелені проглядають червоні маки, червоні півонії, троянди. Хоча кажуть, що його так названо, бо колись о цій порі із землі виходили комахи – червець, які осідали на листках. Їх струшували, збирали, сушили. І виготовляли з них червону фарбу, якою фарбували нитки: вони не линяли і мали теплий та лагідний для ока колір. На жаль, червець безслідно пропав, і його вишукану червону барву підмінила насичена та різка анілінова фарба.
Архів розділу »
Постаті
«Індіра»
(Квітка у вінок до 90-ліття)
Є у Рильського чудовий трюїзм:
Складна це досить річ – минулий вік судити,
Не завжди варто тут рубати з-за плеча.
Хай кожен рік життя і кожен день прожитий
Нас обережності й розважності навча.
Зодчий української кооперації
Він з того давнього і славного козацького роду, який дав світові полкового обозного Лубенського полку Павла Мартоса, письменника і секретаря графа Кирила Розумовського Івана Романовича Мартоса, а також історика Олексія Романовича Мартоса та поміщика й видавця першого Шевченкового «Кобзаря» Петра Івановича Мартоса. І, звісно ж, – визначного скульптора Івана Петровича Мартоса: одна з «візитівок» Красної площі Москви, пам’ятник Мініну і Пожарському – його витвір. А типажами скульптурного зображення двох «рятівників Білокам’яної» послужили сини митця – майбутні історики.
Землю обняв орлиним летом
Служити українській ідеї ще донедавна означало добровільно нести тяжкого хреста, щоб на ньому тебе ж і розіп’яли. Скільки славних постатей нашої культури, якщо вони не віддавали свій талант «во славу» Російської імперії чи більшовицькому молохові, було приречено на моральне та фізичне знищення.
Архів розділу »
