На часі

«НАД ЗБРУЧЕМ ЗІРКА ПАДАЛА…»
(До річниці «Золотого вересня»)

Над Збручем зірка падала високою дугою,
Віщуючи на прохолодь, на вересневі дні.
А ми угору зорили, в нас не було другої,
Крім тої, що зіходила на краснім знамені.
(А.Малишко).

Без жодних юридичних наслідків і соціальних претензій до держави маю повне право називати себе «дитиною війни». Попри те, що народився на чотирнадцятому році після падіння Берліна. За непоясненною планидою, чи з волі непоборного фатуму, а може, й через те, що в навіженому космосі так зорі лягли (бо якось дикувато приплітати сюди Божий перст), але цілком резонно мусив би дякувати, опріч батьків, і двом уселенським іродам – Джуґашвілі-Сталіну та Шикльґруберу-Гітлеру – за свою появу на білий світ. 

РОСІЙСЬКИМ ПАЛЬЧИКОМ – ПІД НІС ЄВРОПІ

Один експерт оце закинув в Інтернет «страшилку». Мовляв,  білорусько-російські навчання «Захід-2017» завершаться військовим ударом по Україні. З території Білорусі, за напрямком Рівне–Хмельницький.  Росія, мовляв, проб’є коридор до своєї Придністровської республіки і візьме Україну в кільце.

ГОРЕ-ГЕРОСТРАТИ,..  БІДА-БІЗНЕСМЕНИ

У Києві, на вулиці Грушевського знищили графіті часів Революції Гідності – портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, що несли на собі героїку тих полум’яних і трагічних днів. Кобзар з червоно-чорною хусткою на обличчі, Леся-Мавка  –  у респіраторі, а Каменяр – у будівельній касці, яка тоді слугувала оборонцям барикад вельми умовним захистом. Пристрасне Слово наших Духовних Світочів було із воїнами світла, що стали проти темряви режиму Януковича. Геніальні предтечі сучасної України стояли пліч-о-пліч з оборонцями Острівця Свободи – Майдану.

Архів розділу »

З перших вуст

Пізнавши себе, збережемо в собі Людину

Можемо щиро порадіти: дякуючи цілеспрямованому Міністерству освіти і науки України та ініціативному Українському фонду культури нинішній рік започатковує Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе». Визначено і точну дату: 5 жовтня, у Всесвітній день вчителя. Цього дня про Сковороду і сковородинство говоритимуть в навчальних закладах  по всій Україні, в країнах, де бував великий український філософ і педагог, та в українських освітніх закладах за кордоном.

Любов МОЛДАВАН: «Гряде новітня колонізація – не зброєю, а капіталом»

Любов Молдаван слухаю давно. І давно затямив для себе непорушне правило: якщо на конференції, круглому столі, нараді чи іншому поважному столичному заході, присвяченому проблематиці аграрного сектору або земельної сфери, присутня професор Молдаван, – налаштовуй диктофон: вона додасть до розмови глибини, жвавості, щирості і конструктиву. У щоденниках світлої памяті Ірини Жиленко вичитав запис, датований далеким 1964 роком: «Бачилася з Любкою. Наслухалась цілу торбу новин». Це про Любов Молдаван. Вони добре зналися: молода письменниця тоді якийсь час навіть працювала рядовою сапальницею у комсомольсько-молодіжній ланці артілі «Червоний партизан» Хотинського району Буковини, у славному колективі, який створила з однокласників Любов Молдаван. День – за сапою, «героїчно прополюю кукурудзу», а ніч – за пером: писала сценарій фільму про знамениту ланкову.

Серпневий пролог до нової української освіти

Лагідні хвилі «Київського вальсу», які ладно пускає у залюднене фойє і коридори камерний оркестр, радісний гамір, яким зазвичай супроводжуються стрічі старих добрих друзів, аромат кави, що ним заманює гостей новостворений розкішний університетський «італійський дворик»,  шурхіт лотерейного барабана, у якому «фантики» таки безпрограшної лотереї, бо і щирі побажання на новий навчальний рік тут сприймають так само радо, як і цінний приз: сертифікати на комплекти навчальних посібників, на візову підтримку до Великобританії та Канади чи на безкоштовні навчання для вчителів і учнів у медіашколі Грінченкового університету. І, звісно ж, групові фото та індивідуальні селфі біля стенду «Нова українська школа». Це, так би мовити, показний, урочистий, святковий бік традиційного зібрання освітянської еліти – на Серпневу вчительську конференцію. А був іще й суто робочий – за дверима університетських аудиторій, які на два дні преобразилися в учительські робітні:  дискусійні майданчики,  тренінг-класи,  конференц- та презентаційні зали. Тут панувала інновація: освітяни знайомилися із сучасними підручниками, наочним приладдям, комп’ютерними технологіями, методиками і навіть цілими освітніми стратегіями.

Архів розділу »

Постаті

Соловій України
 (Сім сюжетів із життя Генія)

Цими днями виповнилося б 85 років Герою України, всесвітньо відомому тенорові Анатолію Солов’яненку, чия земна дорога, на жаль, обірвалася 1999-го. Його життя сповнене таких неповторних барв, таких яскравих сюжетів, що ними міг би пишатися будь-який великий митець, майстер світового рівня.

Забутий мовознай, невідомий словник

Прізвище Андрія Багмета, українського словникаря, мовознавця і письменника, не знайдемо в жодній енциклопедії. Навіть у відносно недавно упорядкованій Українській літературній, чи в іще новішій Енциклопедії сучасної України місця йому не знайшлося. Забули? Не знали?

Куля у світле серце

В часи новітньої Незалежної України сталася у Золотоноші подія, яку не надто хто й помітив: перейменували одну із вулиць міста – була Миколи Островського, а стала… Олелька Островського. Попередник – більшовицький літератор – біографічно і творчо не мав до Золотоноші жодного відношення. Зате Олелько Островський, український письменник, громадський діяч, актор і режисер, народився в Золотоноші. І прожив там більший період свого короткого життя.
Так писала п’ять років тому місцева газета «Козацький край».

Архів розділу »

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company