-
Щоденник
-
ДАЙДЖЕСТ
-
Нетлінне
-
На часі
«ПАДРЕ»
З початком війни отець Сергій покинув Московський патріархат і став капеланом 30-тої бригади. Серед побратимів він відомий як «Падре».
Сергій Дмитрієв народився в Росії, але з 90-тих живе і служить в Україні. Волонтер, військовий священик, активіст та й просто людина з великим добрим серцем і неабияким почуттям гумору. Він геть руйнує стереотипи про типового священнослужителя.
ЗАВОРУШИЛИСЯ!
Як запевняє, хай і з цілком зрозумілими обережними застереженнями, Президент України, є надія що Вселенський патріарх Варфоломій надасть Томос (тобто, Указ з приводу особливо важливих церковних подій) про незалежну Помісну православну церкву в Україні. На нинішній день виглядає так, що це може бути або відновлення Константинопольської митрополії з центром у Києві, або заснування окремої, так би мовити, повноцінної автокефалії.
СИРІЯ: КРИВАВИЙ ВИР
Сліпа болгарська провидиця Ванга кілька десятиліть тому заявляла, що зміни й оновлення світу почнуться після падіння Сирії. «Мене запитують: «Чи скоро прийде цей час?» Ні, не скоро. Ще Сирія не впала!»
СОНЦЯ У ВАШІ СЕРЦЯ!
Якби ти знав, як много важить слово,
Одно сердечне, теплеє слівце!
Глибокі рани серця як чудово
Вигоює – якби ти знав оце!
Іван ФРАНКО
Міняються епохи і покоління, змінюються уподобання, звичаї, але навіть з плином часу не втрачає в ціні щире, тепле, людяне слово. У нашій суєті суєт, навіть економічна стагнація не така страшна, як занепад моральний, духовний. Більшість нас утрачає себе, знеособлюється од страшного дефіциту на добре слово – і це справжня планетарна загроза. Слово налите силою, і ми вчуваємо це не лише слухом, а й душею і серцем.
Архів розділу »
З перших вуст
Віват король-«формат»!
Будівля UA:Першого на Дорогожичах, у народі – «Карандаш». Минаю кав’ярні з білими кріслами і терпким лате, сходами підіймаюся на другий поверх. Подалі від туристів, яким віднедавна тут влаштували «День відкритих дверей», ближче до темних закутків з раритетною телестудійною технікою й архівними шафами. Нарешті, кабінет. Мій співрозмовник уже чекає. Сидячи на «малахітовому» дивані, смакує чорною, ніби аравійська нафта, кавою й усміхається. Режисер проектів на вітчизняних телеканалах 1+1, Новий та СТБ, а також на російському каналі «Пятница!» Михайло Андрєєв.
Євген ШЕВЧЕНКО: «Якщо позбавити народ національної пам’яті, ним стане легше маніпулювати»
Сумний факт: наша держава і значна частина її громадян усе ще далекі одне від одного. Ремствують на життя-буття педагоги і лікарі, промислові трударі і селяни, науковці, пенсіонери, студенти… Втрачають віру у своє покликання, у цінність обраної професії. Рвуться у чужі світи, де навіть у чорній, інколи каторжній праці почуваються матеріально та й морально комфортніше, ніж дома. І від тієї новітньої міграційної лихоманки міліють духовні глибини, люди фактично байдужіють до рідної землі, отчини, до її традицій та культури.
Євген Шевченко, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва, наголошує на життєвій необхідності передавати багатющі культурні, духовні надбання нашого народу від покоління до покоління. Бо лише так можна зберегти етнос, державу на світовій мапі цивілізації.
На гребені хвилі
Тетяна КАСАЦЬКА, майстер спорту і чотириразова чемпіонка Радянського Союзу з веслувального слалому, знає про цей спортивний змаг усе. Ніби досвідчений екскурсовод, раз по раз повідує нові деталі про спуски на човнах гірськими річками та спеціальними трасами. Екстремальний турнір, який з 1992 року повторно ввійшов до програми Олімпійських ігор, за її словами, багатогранний і захоплюючий. Це, схоже, можуть підтвердити і сотні українців – фанатів водного туризму.
Нині Тетяна Касацька – завуч Київської комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Маяк».
«Не можна покладатися тільки на владу»
Ініціативна група «Першого грудня» звернулася до українського суспільства із застереженням «щодо закликів до насильницького повалення влади та сліпого бунтування». Наголосивши на відповідальності нашого соціуму. Попри неспроможність втілити у життя позитивні наслідки трьох революцій, саме завдяки їм досягнуто дві мети: точки неповернення до імперіалістичного впливу Росії та чітко окресленого європейського вибору. Але через те, що більшого нинішній владі реалізувати не вдається, акції протесту повернулися на Майдан і майдани. Щоправда, у переважній більшості – незрозумілі, з лідерами, які не викликають довіри. Підбурювання до радикальних дій нічого не дасть, утім тенденції закликів до руйнування загрозливо ширяться. «Зберігати державу і сприяти її розбудові – наша головна мета. Не допустити стихійної чи й інспірованої гіпер-анархії – наше з вами громадянське завдання», – йдеться у зверненні. «Не «промайданьмо» України! Будьмо обачні й не впишімо себе в історію руйначами української державності!», – застерігає ІГ «Першого грудня».
Архів розділу »
Постаті
Фатально-трагічний…
Кожну історичну подію варто оцінювати в часовому просторі. Сьогодні з віддалі багатьох десятиліть усвідомлюємо, яку непроминущу роль в історії української політичної думки відіграла Українська революція. Вітчизняний історик і політичний діяч, активний учасник тих буремних подій Іван Кедрин згадував: «Постала просто нова українська людина, з новим підходом до справ рідного краю і зовнішнього світу, з новою психікою, новим розумінням того, що зветься нацією. І московські більшовики не творили б у Харкові «робітничо-селянський» уряд та не проголошували б УССР, коли б не побачили вже тієї зміни, яка заходила в умах і серцях українського народу».
Полтавські «каменярі»
Масонство в Україні з’явилось понад 250 років тому, спричинене західними впливами та місцевими суспільними процесами. Григорій, син Пилипа Орлика, приєднався до масонського руху у Парижі, а 1734 року вирушив у ризиковану подорож до Лівобережної України – для переговорів з козаками про боротьбу проти Росії за незалежність України.
Першоієрарх пострадянської України
Ще кілька десятиліть тому його характеризували як «петлюрівсько-шляхетсько-гестапівського годованця». І, звісно ж, «буржуазно-націоналістичного зрадника». Сьогодні його називають Божим помазаником, духовним лідером нації, однією з найвизначніших постатей ХХ століття, Великим Сином України, який усе своє життя присвятив служінню українському народові і його Церкві.
Як звук павутинки
Цього року, 10 квітня, Вікторові Близнецю виповнилося б 85. А він, талановитий український письменник, прожив усього 48. Автор численних оповідань, низки повістей і роману, розрахованих переважно для дітей і підлітків, Віктор Семенович був справжній у всьому – в літературі, роботі, житті. Залюблений у степові неозори своєї малої батьківщини (Кіровоградщина), високо цінував щирих друзів, оберігав і леліяв рідну мову, а найбільшу втіху мав у полоні творчого натхнення.
Архів розділу »
