В цьому театрі артисти не забувають ролей: основою кожної вистави – творча імпровізація. Як у джазі, лише жива акторська гра. Камерна сцена, невеличкий зал в історичному центрі столиці. Напевне, ви здогадалися: йдеться про «Чорний квадрат» – перший в Україні театр імпровізації. Заснований ще 1991 року режисером Анатолієм Нейоловим, винахідником методу «сценічної імпровізації»,  театр уже створив понад 120 постановок.
Ми спілкуємося зі старожилом «квадратної» сцени, актором і режисером Євгеном ВОЛОШЕНЮКОМ.

– Пане Євгене, у чому знакова відмінність театру імпровізації?

– Маємо два типи вистав. У структурній імпровізації йдемо за відомим сценарієм: так би мовити, імпровізуємо по ходу. До речі, такою була перша вистава за мотивами творів Вольфганга Борхерта «Ворони увечері летять додому». А є ще екстремальна імпровізована вистава: тут немає тексту, тут акторська іпровізація на якусь тему – цілковитий політ фантазії. Саме на таких виставах відкриваємося не лише як актори, а як особистості, кожен зі своєю життєвою історією. Долучаємо до імпровізацій і глядачів.

– Власне, про це й кажуть, що на сцену вашого театру може вийти кожен бажаючий.

– Це і так, і ні.  Ми театр-студія і справді навчаємо тих, хто до нас приходить. Вчимо навичок гри, але найперше – імпровізації, поведінці в несподіваних ситуаціях.  Після завершення курсу наші вихованці мають можливість залишитися в театрі акторами. Проте багато хто приходить до студії просто вдосконалити себе, чогось навчитися. А от професійні актори в нашому театрі не приживаються. Інший набутий вектор гри, їм складно з нами. Тому у «Чорному квадраті»  немає жодного актора, який не пройшов би через нашу студію.

Театр дорослішає. До речі, постаршав і вік нашого глядача. Якщо раніше на вистави переважно приходила молодь, то нині в залі багато людей середнього віку. Так що імпровізація і в театрі, і в житті – це серйозний навик!

– І в житті вона допомагає?

– Звісно. Нас учать, що безвихідних ситуацій не буває. Але як і де шукати той вихід? А він справді є! Образно кажучи, іноді потрібно перестрибнути через ситуацію, іноді –  підкопати її, іноді – обійти… Це імпровізація. Комусь вона вдається на підсвідомому рівні, а хтось має повчитися діяти нестандартно. Зокрема і в нашій студії. Зазвичай прослуховування у нас відбуваються двічі на рік: у вересні та лютому. Спершу відбираємо тих, хто зачепив емоційно, а потім екзаменуємо серйозніше: місця обмежено.

– Чому глядач  обирає саме  ваш «Чорний квадрат»?

– Бо ми справжні! Вільні думкою та діями – на сцені і в житті…