Виявляється, Микола Вересень – не завжди лагідний і помірно-причумлений назагал, як погода у першому місяці осені. Він, виявляється, буває лютим, як скажена хурделиця, і навіть трохи схожим на Владіміра Жіріновского у його зірковий час…

Манеру Владіміра Вольфовіча  поливати співрозмовника в ефірі усім, що під рукою в склянці наш журналіст «ремейкнув» у своїй новій авторській програмі на телеканалі NewsOne: так його, бідаку, дістали «ватні» просторікування гостя, що пан Микола в якусь мить нагло увімкнув йому ручну «систему охолодження»: взяв і хлюрнув зі склянки у розпашілого писка цілого доктора політичних наук Олександра Семченка.

Якщо по щирості, то й було за що.

Чого вартували затяті просторікування Семченка про те, що «на Донбасі росіян нема». «Вам нравится война, которая только разрастается, при том, что Порошенко обещал ее завершить в течении всего лишь одних суток? Он это обещал. Вам нравится падение ВВП? Объем промышленного производства упал в три раза по сравнению с тем, когда Порошенко становился президентом. Нравится? Это результаты его действий!»,  – репетував в прямому ефірі  «доктор політичних наук».

Після цього ведучий вдався до примусового «охолодження» надміру розгарячілого гостя. «Я облив водою доктора політичних наук Олександра Семченка, позаяк мені треба було перервати  монолог, який тривав понад 10 хвилин, – пояснив згодом Микола Вересень. – Програма, яку я вів, просто була на межі зриву і зникнення з ефіру. Чоловік просто говорив, говорив і говорив… слова, які мені, та й багатьом українцям не подобалися, про те, що росіяни не нападали, Крим російський, що винувата Україна, а не сепаратисти. Для того, щоб усе це вгамувати,  я й вилив воду, аби чоловіка заспокоїти».

З огляду на зміст тиради «доктора політичних наук», можемо запевнити: він ще й добре відбувся.  Якби, Боже борони, формат програми передбачав у студії «живу» глядацьку аудиторію, та ще й із запрошеними учасниками АТО, не знаю через які чорні ходи довелося б організаторам програми виводити цього політолога.

Та й Микола Вересень припустився суттєвої помилки.

Як робив Жіріновскій у час його активної фази обливання опонентів? Чекав, поки той, спраглий від пекельного словесного двобою, доп’є свою воду, і лише тоді розмашисто плюскав зі своєї склянки в осоружну пику…

А пан Микола трохи поспішив. І тому мусив вивертатися від водяної атаки у відповідь. Утім війна –  інформаційна теж – сухою не буває. Та й, врешті, на те ж вони і «вересневі обливання».

А з тим, що це таки війна, непримиренна і жорстока, – ніхто й не криється: і дня не минуло після цього інциденту, як Микола Вересень залишився безробіним. Господар каналу, сумнозвісний депутат-опозиціонер Євгеній Мураєв, знаний своєю відкрито проросійською риторикою, показав журналістові на двері. Отакі у нас, братіє, луплені «пропагандистські фронти»: те враже, на що пан укаже.