До кінця року багажне відділення Центрального залізничного вокзалу столиці, що на 14-тій колії, преобразилося в мистецьку залу. На честь професійного свята «Укрзалізниця» розгорнула тут виставку «Ukraine WOW».  

Хто тільки не лає наше рідне залізничне сполучення! Найбільше – вагони, сервіс, ціни…  Звісно, підстав для  справедливих претензій більш ніж досить. Але тільки не тут, на 14-тій колії, у будівлі, куди нині йдуть і йдуть кияни та гості столиці.  Навіть черга сюди особлива. Люди з нетерпінням чекають, а ті що виходять з виставки, жваво обговорюють побачене, розпалюючи «спрагу» очікування.

Потрапити на виставку – це вам не у вагон «Міської електрички» заскочити.

Охоронці при вході схожі на брутальних хлопців з американського бойовика, а до того ж мусиш пройти рамки металошукача.  Наче паспортний контроль перед вильотом до США. Чи кіно якесь…

Зате минувши сек’юриті, отримаєте потішний приз: освідчення в коханні!  Красномовне послання організаторів до відвідувачів виставки. З меседжем, що наша рідна залізниця сполучає не тільки міста, села, містечка, а й серця людей, об’єднуючи всю країну!

Більше того, залізниця пов’язує минуле з майбутнім.  Валізи зібрані – тож гайда у подорож найрізноманітнішими куточками України! Лунає перший  станційний дзвін: приготуйся до посадки. За ним другий: займи місце у вагоні. І нарешті третій:  поїхали!

«Пасажири» різні, як у плацкарті: від старого до малого. Багато молоді, матусі з візочками, люди поважного віку,чоловіки, жінки, діти, чимало іноземців.

Кожен шукає свою цікавинку, а вони тут буквально на кожному кроці. Хочете  десятихвилинної подорожі через усю країну?  Рожевого вагона?  Локомотива? Ч бажаєте заглянути у вічі знаменитій столичній «Батьківщині-матері»? Тут експонують  величезну, у два з половиною середні людські зрости, копію голови пам’ятника, над якою митці працювали три тижні! А неподалік інтерактивна  експозиція з віртуальними окулярами: там можна побачити Київ з отієї висоти 102 метри, з якої зорить сам монумент.

Окрім пам’ятників столиці, на виставці представлено визначні місця Полтавщини, Львівщини, Рівненщини, Хмельниччини, Закарпаття, Донеччини та інших регіонів України.

Сюди варто прийти хоча б для того, щоби довідатися про зникаючий вид транспорту, якого і в Європі лишилися одиниці. Про нашу вузькоколійку «Антонівка-Зарічне».  На ній потяги їдуть зі швидкістю 27 км/год – ідеальна можливість пасажирам насолодитися пейзажами. Ширина колії 750 мм. Вона пролягля повз єдиний в Україні дерев’яний залізничний міст, утім, на її шляху ще понад три десятки мостів. Цей мініатюрний  потяг називають «зозулею»  –  за її виразний пташиний голос.

Залами виставки лине приємна мелодія. Старовинне переплітається з новітнім. Інтерактивне серце Батьківщини, об’ємний малюнок  Києво-Могилянської  академії горить неоновим світлом, світяться стародруки:«Требник  Петра Могили»  1646 р., «Євангеліє» 1697 р.,  «Апостол»  1574 р.  – перша друкована книга в історії України. І куди ж нам без храмових «Воріт у небо» з Галичини, дивом врятованих від більшовиків!

Не оминули й видатних діячів культури, мистецтва, політики. Ярослав Мудрий, «тесть Європи», який заміжжями своїх доньок породичався з королями Франції, Норвегії таУгорщини. Знаменитий бароковий скульптор Іоан Пінзель.   А невловимий і незламний Григорій Сковорода  презентує тут колесо фортуни!

На трьох тисячах квадратних метрів розмай експонатів: 7 тематичних блоків. Цей обшир нікого не лишає байдужим.

–Така подача інформації набагато цікавіша, ніж у звичайному музеї: тут можна справді побачити, почути і доторкнутися! Я в захваті», –  ділиться враженнями пані Олена з Обухова.

– Про виставку дізнався через Fasebook, перший раз прийшов з друзями, а сьогодні я тут удруге, – розповідає Ігор з Києва. – Привів сина, дитина у захваті. Особливо від віртуальних окулярів.