Всесвітня павутина все чіпкіше обсновує наше життя. Якщо кілька років тому тут шукали інформацію про дозвілля чи можливу роботу, читали щось для душі, то з розвитком соціальних мереж і груп побільшало можливостей для знайомств. І не просто нормально «зафрендитися», а й зустрітися для спілкування чи навіть з прицілом на одруження. Кількість  таких груп та анкет на сайтах знайомств невпинно збільшується. Але попри популярність ресурсів  багато з ровесників з пересторогою ставляться  до таких знайомств.

Марина, студентка ІІІ курсу Київського університету імені Бориса Грінченка:

– Вважаю усілякі сайти знайомств неприйнятними. Передусім через те, що там чимало людей із нездоровими сексуальними нахилами, багато різних аферистів і шахраїв. Дівчина, що погоджується піти на побачення із інтернет-знайомим,  не знає яку карту витягне з колоди: «короля» чи «шістку»

Мені здається,  треба знайомитися у реальному житті. Так легше розпізнати людину, оцінити не лише  слова, а й жести, міміку, поведінку –  вони часто-густо найбільше інформують про співрозмовника. А людина, з якою ти знайомишся у мережі, може просто вигадати собі біографію, написати якусь жалісливу історію.

Максим, студент V курсу Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського:

– У можливості знайомитися через інтернет не бачу нічого поганого. Так простіше знайти дівчину для спілкування і, цілком можливо, що й пару на все життя. Це ж як зручно: гортаєш  різні анкети, і якщо людина тобі  чимось цікава, – пишеш. За кілька днів можна зрозуміти чи варто зустрічатися і продовжувати спілкування, чи  залишатися на відстані, інтернет-товаришем і не більше. На сайті знайомств можна виставити  автоматичні параметри пошуку: вік, захоплення тощо. Хоча, звісно,  при зустрічі «наживу» можуть бути сюрпризи. Дівчата люблять користуватися фотошопом, через те на фото  привабливіші. Та й хлопці таким грішать. Але і знайомство в інтернеті,  і перша зустріч ні до чого ж не зобов`язують! То чому б не пошукати щастя?

Ірина, випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

– Ох, маю історію із побаченнями після сайту знайомств… Просто розчарована. У мережі справді важко знайти людей, які прагнуть розважливого спілкування і ненав’язливих стосунків. Бо тут, як правило, на першому місці інтим. Мені, наприклад, стрівся хлопець, що «колекціонував» дівчат. Але змогла вчасно розвіяти туман  його чарівної романтичності. Відтоді на сайти знайомств – ні ногою!

Катерина, студентка ІІІ курсу Київського університету імені Бориса Грінченка:

– Хто як вважає за потрібне – так і має робити. Як на мене, у сайтах знайомств немає нічого поганого, однак особисто я на них не реєструвалася. І, мабуть, не буду.

Ольга, студентка ІІ курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

– До таких знайомств завжди ставилася з упередженням. Проте одного дня, коли  було нудно,  вирішила  заради забави створити профіль на одному із сайтів. І серед сотень  незнайомців  знайшла кількох хороших співрозмовників: спілкуємося і про політику, і про захоплення, про життя-буття. Мені здається, ці сайти можуть стати в пригоді не стільки для пошуку своєї другої половинки. Вони могли б перетворитися на платформи для спілкування людей, які живуть у різних куточках країни чи й закордоном, різних за професіями, за власними уподобаннями і життєвим досвідом. Так, спілкуючись, розширюємо свій кругозір.