П’ята Київська бієнале, міжнародний форум мистецтва, знання та політики, розпочалася з виставки «Ріка кричала, вила, як поранений звір» у Національному центрі Олександра Довженка. Про кінематографічну репрезентацію підкорення Дніпра. Тема набуває особливого сенсу: ятрить страшна рана, нанесена Дніпру рашистськими варварами, які підірвали греблю Каховської ГЕС.

Куратори виставки Олександр Телюк, Альона Пензій та Станіслав Битюцький створили на ній своєрідну хронологію кінотворів, які осмислюють роль Дніпра в житті України.

Стрічки від Дзиґи Вертова до Олександра Довженка ведуть відвідувача по локації та розкривають героїчні моменти в історії будівництва гідроелектростанцій на Дніпрі, тіньові сторони індустріалізації та експлуатації річки. Яскраві уривки з фільмів транслюються на стенді у центральній частині експозиції.

Звісно, є у цій експонованій історії сторінка і про воєнний злочин росії – знищення рашистськими окупантами греблі Каховського водосховища. Ця трагедія знову гучно нагадала людям про техногенну небезпеку, яку таїть непродумане «підкорення» природних стихій, про необхідність зберігати довкілля навіть в умовах війни. Куратори на окремому стенді залишили з десяток екранів, де демонструються відео від перших днів підриву дамби: затоплені села, люди у відчаї з тваринами на руках, волонтери-рятувальники на човнах…

Завершує експозицію інфографіка «Текстів» про розбудову каскаду ГЕС на Дніпрі: від Київської на півночі до Каховської на півдні. І кадри панорами окупованого лівого берега Херсонщини. У небі над степом, наче стерв’ятник, ширяє російський літак.

«Ріка кричала…» вражає глибокою рефлексією: так сильно кіно може відобразити історію, культуру, взаємозв’язок людини і природи. Спонукає однозначно переосмислити наші часто ганебні методи «освоєння» довкілля. І кличе до перемоги – очистити наші терени від ворога-убивці, від імперського варвара.