Кажуть, найпростіший спосіб завоювати серце й розум – через шлунок. І цим нехитрим прийом людство користується не одне тисячоліття. Наприклад, Клеопатра довгі роки утримувалась на троні, зокрема й завдячуючи ситості своїх підлеглих та союзників. Та й наші предки, бувало, щедро обдаровували смачними напоями та наїдками друзів, союзників і навіть ворогів. Коли щиро, а коли і для того щоб задобрити чи притупити пильність.

А назва цього феномену – кулінарна дипломатія. Він, до слова, став зброєю французької держави за Людовіка ХІV. Спробувавши смачної та ситної їжі, іноземні посли легко схилялися до вигідних для Франції домовленостей. Погодьтеся, усе геніальне просте. І цією простотою слід розумно розпоряджатися, адже модерний час вимагає своєї гнучкості. Дипломатія за допомогою їжі вже є визнаним інструментом впливу і навіть творцем репутації. Професіонали міжнародних відносин підтвердять: уплив «м’якої сили» їжі формує позитивний клімат навколо країни брендує її, сприяє визнанню, допомагає стрімкому економічному розвитку.

«Їжа – це величезний потужний інструмент, — вважає аналітикиня, докторка Марія Велес де Берлінер. – Хто контролює доступ до їжі, той контролює простір».

Здається, ідеальний варіант для популяризації України на міжнародній арені: там наша національна кухня тільки починає свій шлях, але вже завоювала прихильників на всіх континентах, переважно завдяки українській діаспорі та роботі наших дипломатів. На думку Андрія Магалецького, президента Асоціації кулінарів України, поважний розвиток демонструє українське виноробство. Він вважає, що для популяризації національної кухні Україна може звернутися до досвіду Хорватії, яка активно поширює по всій Європі ресторани, де готують її національні страви з морепродуктів. Однак, просуваючи нашу кухню, важливо акцентувати не на окремій страві, а на якісному продукті, про що часто забувають. Самим борщем тут не обійдемося. Хоча визнання цієї страви ЮНЕСКО є історичною подією, якою можемо пишатися. Але потрібні нові ідеї, свіжі аромати та революційні смаки.

Чи помітний розвиток української гастродипломатії? Безсумнівно. Цього року на конкурсі «World Cheese Awards-2022» вперше за 34 роки його існування світова спільнота сироварів познайомилася з продукцією українських колег. Й одразу наших 13 сирів відзначено почесними нагородами. Значного успіху закордоном досягає і українське кавове ком’юніті. За словами Олени Середи, заступниці керівника Української кавової асоціації, упродовж останніх кількох років українські баристи вибились на міжнародних чемпіонатах у десятку кращих. А три роки тому посіли перше місце на чемпіонаті світу в Дубаї.

Значущою стала поява у березні 2021 року книжки «Україна. Їжа та історія» («Ukraine. Food and history»). Це видання побачило світ завдяки проєкту «їzhakultura» («їжа культура»). І без перебільшення формує новітній образ української кухні. Тут зібрано наші найпопулярніші і по-справжньому екзотичні страви, розповіді про культуру їжі в Україні. Вперше українською й англійською мовами представлено щедре розмаїття кухні України в її регіональному, національному та смаковому вимірах. Іноземці і, звісно ж, наші земляки, читаючи цю книжку, збагатяться унікальними знаннями, а може й надихнуться використати їх на практиці, щоб просувати українські страви світом.

У цьому й полягає кулінарна дипломатія, що працює на репутацію країни. Звісно, для неї, як і для видів і способів дипломатії вкрай важливо знати культуру їжі в інших країнах, уподобання націй та їхніх лідерів. А для дипломатів навіть діє правило: «Не нашкодь». Наприклад, на обіді в Сочі Ангелі Меркель подали рибу, котру вона не полюбляє. Перемовини завершилися завчасно і безрезультатно. А під час зустрічі високих посадових осіб Ізраїлю та Японії господарі подали десерт у посудині, що мала форму черевика. Це образило японців, оскільки в них не прийнято навіть заходити до приміщення у взутті.

Завдяки гастрономічним ініціативам уповні можемо показати які ми, що вміємо та чим пишаємося. Кожен внесок українців у цю сферу теж слід вважати внеском у нашу перемогу. У формування позитивного іміджу України і серед прихильників гастрономічного туризму. Внеском у європейський розквіт нашої країни.