Поштовий роман. Кібершахрайський

Середина тижня, звичайний осінній робочий день. Близько обіду брат просить піти до крамниці по тканину – у нас невеличке виробництво автоподушок. Він створює продукт, я займаюся маркетингом. Матеріал закінчився, треба йти, бо замовлення «горять».

Швидким кроком прямую «за призначенням», надягнувши каптур, – осіння мряка пробирає до кісток. Вирішую заодно набрати маму, на роботі все ніяк не маю часу на телефонні розмови.

– Привіт, як ти?.. Ой зачекай, мамо, хтось на іншій лінії телефонує… Добрий день!

– Добрий день, Анастасіє! Вас вітає менеджер «Нової пошти». Ви надсилали посилочку для Ігоря (називає прізвище клієнта), він просить кур’єрську доставку додому. Погоджуєтеся?

Згадую, в списку відправок було це прізвище, та й хтось писав, що хворіє вдома… Ще подумала: може, коронавірусна ізоляція.

– Так, підтверджую.

– Вам смс-повідомленням прийде код, продиктуйте його.

Продиктувала…

– Дякуємо, до побачення!

– Бувайте!

Відразу ж прийшло смс-сповіщення від додатка «Нової пошти» про зміну даних в електронній накладній.

Повернувшись на роботу, розказала про це братові.

Наступного дня, смакуючи разом з ним вранішню каву, та обговорюючи деталі розвитку нашого бізнесу, бачу сповіщення від «Нової пошти»: «Грошовий переказ видано». Гм,.. «глюк» якийсь в додатку чи що? Як видано, коли ще на пошті не була.

– Ходімо на пошту, – кажу до брата.

Пішли.

***

– Доброго ранку! Я за грошовим переказом, – звертаюся до менеджерки «Нової пошти».

– Доброго ранку! Продиктуйте ваш номер телефону… Ці кошти вже видано, 3465 гривень.

– Як видано?!

– На карту, ось у додатку, у формі оплати зазначена банківська карта.

– Де?! Та ну, я ніколи не підв’язувала карту до додатка, завжди кошти на пошті забирала.

– До вас телефонували з проханням назвати код?

– Так, учора.

– Ви стали жертвою кібершахрайства, – ошелешує менеджерка. – Ваш бізнес-кабінет «Нової пошти», де ви створюєте електронні накладні, зламали. І змінили спосіб оплати – на банківську карту шахраїв.

– Боже! Що ж робити?!

Мені покликали керівника відділення.

– Знову шахрайство, – опустивши очі, прорекла менеджерка.

Так почались мої напруженні та безсонні два дні…

Найбільше розчарував сервіс «Нової пошти». Поясню чому. На моє прохання «заморозити» відправлення, щоб до вирішення ситуації одержувачі не змогли забрати посилки, почула, що такої функції пошта не має. В’ячеслав, керівник відділенням (велика йому дяка, бо тільки він щиро намагався щось зробити), порадив мені перезавантажити додаток та змінити паролі, опісля видалити всі довірені пристрої… І справді, окрім мого телефону, «засвітився» ще невідомий мені Redmi. Мій новий порадник з «Нової пошті» сказав, що з мого додатку слід видалити картку шахраїв. Але, на наше здивування, її там не було. Вже потім я довідалася, що інтернет-картки ніде не відображаються.

Після цього Вячеслав запевнив мене, що більше наших коштів шахраям не бачити, бо цей переказ уже зафіксовано в робочій базі відділення. Але мене бентежило, що у моєму мобільному додатку ця лиховісна картка все ще була. Мені порадили звернутися на «гарячу лінію» та до мого особистого менеджера (бізнесклієнтам таких надають).

Звернулася. До всіх. Зверталася по декілька разів, описуючи одне і те ж. А у відповідь: «Ми вас почули, щось будемо робити… Зверніться до технічного відділу та кіберполіції».

Запевнена менеджером у відділені, своїм бізнесменеджером та ще двома менеджерами з «гарячої лінії», що гроші більше не надходитимуть на карту шахраїв, я пішла до найближчого терміналу поповнити рекламний рахунок. Шахраї шахраями, а роботу все ж таки продовжувати треба. Але мене не покидав сумнів… Та й як можна заспокоїтися, коли тебе обдурили на кругленьку суму? Як кажуть, на рівному місці. І таки безповоротно.

Почувся дзвінок.

– Добрий день, вас вітає технічний відділ «Нової пошти». Бачу, що до ваших електронних накладних додано банківську картку шахраїв. Порахуймо, до скількох?

– Я нарахувала 20.

– Так, 20. Видаляємо картку. До побачення!

***

Тут я нарешті заспокоїлась: технічний відділ запевнив.

Дарма. Це ще не кінець історії.

Повертаючись на роботу, зайшла до кав’ярні перекусити.

Тільки сіла до страви – смс-сповіщення від Нової пошти. «Готівковий переказ видано»… Як? Знову?!!

Підхоплююсь, біжу до відділення, в якому провела увесь ранок. Дорогою телефоную особистому бізнесменеджеру.

– Знову!

– Як знову?! – чую його здивований голос. – Не може бути! Технічний відділ… Чекайте…

Залітаю у відділення. П’ять менеджерів очікувально втупили у мене зір, певно, раді знову побачити. Відразу прямую до керівника В’ячеслава.

– Повторилося, шахраї знову списали кошти.

– Не може бути! А до технічного відділу звертались?

– Так, запевнили, що видалили картку.

– Гм,.. Я навіть не знаю що тут сказати.

Чую голос менеджерки з відділу видачі готівки.

– Бачу грошовий переказ, він ось-ось прийде у відділення.

В цей момент на екрані мого мобільного – нове сповіщення від «Нової пошти»: «Грошовий переказ видано». Дивлюсь на менеджерку. Та заціпеніла. У режимі реального часу я серед пяти менеджерів «Нової пошти» спостерігаю, як мої кошти безборонно перетікають на картку шахраїв. І ніхто нічого не може вдіяти.

В’ячеслав зв’язується з моїм бізнесменеджером, з технічним відділом. А я розгублено заклякла посеред відділення, цілковито безпорадна. В’ячеслав покликав до себе, щось там клацаючи у базі клієнтів.

– Технічний відділ підказав, як перевірити, чи картка ще є.

– Вчасно, – кажу.

– Перевіряймо всі накладні.

Захожу в мобільний додаток «Нової пошти». Бачу, що в деяких електронних накладних, картка ще є, в інших – вже немає. І поступово, накладних без картки стає більше. Виходить, технічний відділ почав видаляти картку вже після другого випадку списання коштів? А як же дзвінок, і запевнення, що все видаляємо…

Минули година чи дві – у такі моменти губиться нитка часу. Ми з В’ячеславом все перевірили. Картки вже не було.

– Можете написати претензію до «Нової пошти».

– Повернуть кошти?

– За перші три посилки – навряд. Запийте водою, ви ж самі дали код. А за останні дві – за них списано кошти вже після звернення. Можете ще повоювати. Ви не перші, нещодавно чоловіка на 50 тисяч «розвели». Певно, він ночі не спав… Лише декілька тисяч повернули, за моральні збитки…

Наступного дня, трохи заспокоївшись (мій хлопець ввечері після цих подій втішав мене квітами, ролами та вином), пішла вже дуже знайомою дорогою до поштового відділення – писати претензію. Як завжди ввічливий, керуючий менеджер В’ячеслав поспішив мені на допомогу. Стали складати претензію до компанії, детально описуючи послідовність подій, суму збитків…

– Дякую, В’ячеславе! Ви єдиний швидко зреагували, намагалися хоча б щось зробити.

– Та немає за що… Вибачте, що так прикро склалося. Тепер чекайте відповіді з офісу компанії. За 2-3 тижні вам прийде лист. Але тільки якщо ви вказали електронну пошту, бо вони не зобов’язані відповідати.

Тільки-но закінчила писати цей матеріал, засвітився телефон:

«Грошовий переказ видано»

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company