Англійську назву «BPOSITIVE»  трактують по-різному. Для одних це буквальний переклад: «Будь позитивним», для інших – «B+», тобто діагноз ВІЛ/СНІД. В українському суспільстві  хворі на цю важку недугу часто почуваються соціально ізольованими. Це наслідок суспільного упередження і нагнітання міфів, зокрема і  про шляхи поширення інфекції.

Одразу при вході на виставку «BPOSITIVE», що експонується в столичному Американському домі, – силует  жінки, вкритий голками для шприців. Ніби сердитий їжак, коли його зачіпають. В цій роботі з назвою «Недоторкана» Марія Рахімова викриває страхи пересічних громадян, для яких дотик до тіла людини з діагнозом ВІЛ/СНІД  – ледь не смертельна небезпека. Хоча насправді це геть не так.

– Проблему дискримінації людей, які мають такий діагноз в Україні, не розв’язано. Через стереотипне сприйняття  вони страждають емоційно, – наголошує куратор виставки Аліна Комісар.

І наче на підтвердження її слів – дитячі речі у скляних слоїках:  дерев’яна іграшка, обруч, браслет, сорочка, лялька Барбі… Мистецьке трактування проблеми вимушеної ізоляції ВІЛ-позитивних дітей у суспільстві. Художниця Юля Бєляєва обрала саме документальний метод роботи з підлітками дитячої лікарні «ОХМАТДИТ».

– Мене вразили аркуші з дитячими написами.  Це щирі відповіді дітей, хворих на цю хворобу. Вони мислять як дорослі. Коли пишуть чого хочуть – не обмежують своїх бажань, – ділиться враженнями відвідувачка виставки Катерина Пономарева.

Митця  Євгена Шаленика надихнула на його картини акція «Безпечна кров». У такий спосіб демонстрували посудину з кров’ю ВІЛ-позитивних людей, щоб посвідчити: вона, посудина, захворювання не передає. Не передає і квит!

Йдемо далі. Ось мила картина: в обіймах троє героїв мульфільмів. За задумом мисткині Євгенії Руденко, цим людям украй необхідна підтримка соціуму. І знову ж таки треба у цьому випадку теж розвіювати стереотипи: ця хвороба не передається  через обійми або поцілунок.

– Вони такі ж люди, як і ми, просто  з певними особливостями. А тому  маємо ставитися до них толерантно,  бо від цієї біди насправді ніхто не застрахований, – зітхає Катерина.

Ніколи не здавайся! Саме такі почуття викликає портрет фехтувальника з яскравим червоним серцем.

– Ми вирішили підтримати молодих художників і всіх,  хто має такий діагноз, – розповідає Аліна Комісар.  – Зголосилося майже 80 митців. Незалежне журі визначило двох переможців: Юлію Бєляєву та Євгена Шаленика.

За її словами, переможці виставлять свої твори в Американському домі і наступного року.