Чи колись рахували, скільки фільмів подивилися? Напевно, ні. Зате ви, напевне, точно визначите свій улюблений кіножанр. Фентезі, історична драма, бойовик… Призначення цих слів з кіносайтів – зорієнтувати глядача у виборі стрічки. Але чи так це насправді? 

Відомий американський сценарист Блейк Снайдер вважає, що поділом фільмів його творці повинні казати глядачеві набагато більше, ніж просто доповнити назву фільму традиційним, на кшталт «романтична комедія». Про це він пише у книжці «Як блискавично писати живучі тексти. Врятуйте кицьку!». І формує власні категорії фільмів, які, за його теорією, будуть актуальними роки. Ось вони, десять типів кіно за Блейком Снайдером. Звісно, з лаконічним описом.

Монстр у домі.
Головна заповідь цього жанру – «Не дай себе з’їсти». Йдеься про фільми жахів, фільми про привидів, духів та надприродні явища. Приклад? «Щелепи», «Тремтіння землі», «Чужий», «Екзорцист», «Фатальний потягу, «Кiмната страху».

Золоте руно.
Фільми про подорожі та пограбування. Тема фільмів цього типу завжди однакова: внутрішнє зростання головного героя. З того, як на нього впливають усі події, по суті й складається сюжет. Найкращими прикладами є «Зоряні війни», «Чарiвник краïни ОЗ», «Літаком, потягом й автомобілем», «Назад у майбутнє», «11 друзів Оушена».

Джин iз пляшки.
Фільми про здійснення бажання: герой, спершу неодмінно зацькований, жертва гніту свого середовища, згодом так само неодмінно стає володарем свого життя. Зіркою цього жанру став Джим Керрі. Його кінокартини «Маска», «Брехун, брехун» та «Брюс Всемогутній» стали класикою «джина з пляшки». Ще до цієї категорії належать такі фільми, як «Любовний напій №9», «Чумова п’ятниця», «Флаббер», «Вiдкритий чек».

Хлоп iз проблемою.
Жанр, який за стилем, інтонацією й емоційною наповненістю варіюється вiд фільмів «Аварія» та «Міцний горішок» до «Титаніка» і «Списку Шиндлера». На перший погляд, ці фільми не мають нічого спільного, але все ж таки дещо мають. Їх цілком описує фраза: «Звичайний хлопець опиняється в незвичній ситуації». Весь сюжет фільму спрямований на розв’язання певної проблеми.

Обряд «посвяти».
Зібрав усі кіноісторії про зміни, біль, страждання та життєвий вибір. Фільми про кардинальні зміни у житті – від «Десятки до «Звичайних людей» і до «Днів вина і троянд». Мораль цих кінострічок одна – «C’est la vie».

Найдорожчий друг.
Це про динаміку стосунків, більших за звичайну дружбу, яку можна побачити в кіно про друзів-поліціянтів, «Тупий і ще тупіший» та «Людина дощу». А ще сюди належать усі на світі історії про кохання.

Чому-було-скоєно-злочин.
Яка рiзниця хто, якщо значення має тільки чому. На відміну від Золотого руна, суть хорошого фільму з цієї категорії полягає не у змінах, які переживає герой, а в тому, як глядачі відкривають для себе такі сторони людської природи, про які навіть не здогадувалися, поки не стався цей «злочин» і не почалася ця справа. Як ілюстрація – фільми «Китайський квартал», «Китайський синдром», «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласi» та «Своя людина».

Тріумф телепня.
Одна з найстаріших категорій. Історiї відтворені фільмами «Коли я буду там», «Форрест Гамп», «Дейв», «Придурок», «Амадей» та роботами коміків «Великого німого» на кшталт Чарлі Чапліна, Бастера Кітона і Гарольда Ллойда. Конфлікту між дурнем-невдахою й важливішим, значно сильнішим і часто «впливовим» поганцем.

Невільники.
Вже з назви можна збагнути, що йдеться про групи людей, об’єднання, родини. Ці історії особливі, бо вони віддають належне таким об’єднанням і розкривають проблеми втрати у них власної ідентичності. Приклади: «Звіринець», «Польовий шпиталь», «Пролітаючи над гніздом зозулі», а ще – родиннi саги «Краса по-американськи» чи «Хрещений батько».

Супергерой.
Це не тільки очевидні історії на кшталт «Супермена» i «Бетмена», що відразу спадають на думку, а й «Дракула», «Франкенштейн» i навiть «Гладіатор» разом з «Іграми розуму». Разюча протилежність Хлопові з проблемою. Йдеться про надзвичайну особистість у світі простих смертних.

Виявляється, світова кіноіндустрія дуже легка та зрозуміла кожному, якщо послуговуватися глибшим аналізом. Блейк Снайдер вельми знаний і шанований в Голлівуді. Вже тому його теорія варта уваги. Тим паче тих, хто бачить чи уявляє себе кінокритиком.