Війна. День тридцятий

Живий і навіть здоровий. А мовчав через відсутність інтернету та вчора наслухав перший за всю Широку війну дощ, який і прийшов несміливо, певно, боячись війни більше, ніж бояться вже обвиклі люди. Цілий день він ходив околясом темними хмарами і тільки ввечері наважився пошепотіти по дахах і підвіконнях, смачно прицмокуючи у маленьких калюжках…

Та наразі термінове повідомлення: сьогодні вранці російські окупанти викрали міського голову Сновська Олександра Медведьова і вивезли в невідомому напрямку. Поширте цю тривожну інфу!

Чернігів виживає і бореться, знаходячи партизанські шляхи постачання попри розбитий автомобільний міст. Недарама голова обласної воєнної адміністрації В’ячеслав Чаус нагадав про таємний хід святого Антонія Печерського.

Будь-яке явище потребує назви, ця війна також. Називати її просто російсько- українською не личить: ця почалася ще 2014 року. Називати патетично, як європейці, війною якихось троянд, теж не можемо. Назвати як фіни, Зимовою, теж немає сенсу, бо вже перейшла на весну. Пропоную звати її Широкою, бо такою вона є і географічно, і політично, і за обширом залученості народу.

…І був ранок, і був тридцятий день Широкої війни. І лунало з неба застереження Господнє москві: отямся, вавилонська блуднице, бо блажен той, що відомстить тобі за злочини твої. Та не лишилося на москві тих, хто чує Господа, бо ті, що були, вийшли і пішли, як Лот від Содому і Гоморри

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company