НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ «ХОЛОДНИЙ ЯР» БУТИ?

«Грінченко-Інформ» повідомляв про нищення браконьєрами-лісогубами національної святині – Холодного Яру. Однак «не все так погано у нашому домі» – обнадійлива звістка прилетіла з Печерських пагорбів. У стінах Верховної Ради під головуванням віце-спікера Ірини Геращенко розмірковували над створенням на Черкащині національного природного парку «Холодний Яр».

У нараді взяли участь очільник Мінприроди Остап Семерак, перші заступники: міністра аграрної політики – Ярослав Краснопольський та голови Черкаської ОДА – Віталій Коваль, секретар профільного парламентського комітету Остап Єднак, представники структурних підрозділів профільних міністерств, органів місцевого самоврядування Черкащини, громадськості, науковці.

Нині заповідні території складають лише 6,3 % від загальної площі України. І це при тому, що у розвинених країнах цей показник у середньому становить 20%. А у Словенії рівень заповідності (показник відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до загальної площі країни) взагалі сягає захмарних для українських реалій 35,53%. Як зазначив Остап Семерак, перед Україною стоїть завдання до 2020 року підвищити «заповідний» відсоток до позначки у п’ятнадцять пунктів. Ірина Геращенко і тут згадала про євроінтеграцію. Саме так, практичною євроінтеграцією, віце-спікер називає процес «створення природоохоронних територій для збереження природи».

– Вперше за роки незалежності обласна рада затвердила програму охорони навколишнього природного середовища Черкащини на 2016-2020 роки, – зазначив перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації Віталій Коваль.

І додав, що в області ще з 2014 року працюють над створенням нацпарку «Холодний Яр». А охорона довкілля й розвиток природно-заповідного фонду є одним із стратегічних напрямів розвитку Черкащини.

Втім до цього «стратегічного напряму» щось не пасують нашорябівські мегакурники, що неначе мухомори після рясного дощу зростають в області без дотримання елементарних вимог охорони довкілля.

– Стратегією розвитку Черкащини передбачено і ОДА послідовно виступає прихильником створення парку «Холодний Яр», – наголосив Віталій Коваль. Проте відзначив певне соціальне напруження у вирішенні цього питання. – Люди, зокрема лісники, переживають за робочі місця. Сьогодні, окрім того, що є позиція обласного управління лісового та мисливського господарства, подекуди стикаємося і з несприйняттям громадськістю.

Післямова до наради. Перше слово – представникові громадськості – завідувачеві філіалу «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдану Легоняку. Ще наприкінці минулого століття, стоячи під кроною славетного Дуба Максима Залізняка, завзято розповідав він авторові цих рядків про майбутній холодноярський національний парк. А загалом справою створення національного природного парку у самому серці українства пан Богдан живе вже майже чверть століття. Він теж брав участь у нараді у віце-спікера.

– Ще 1993 року ми з директором історико-культурного заповідника «Чигирин» Василем Полтавцем зверталися до тодішнього керівництва Черкаського обласного управління лісового господарства з пропозицією створити національний природний парк «Холодний Яр», – пригадує Богдан Легоняк. – Тоді нас і слухати не захотіли, навіть на поріг свого кабінету не пустили. А 2004 року був розроблений проект організації НПП «Холодний Яр». Відтоді ми послідовно відстоюємо необхідність створення на наших теренах об’єкта природно-заповідного фонду національного рівня.

– З того часу минуло вже дванадцять років…

– Ми були впевнені, що справа нарешті зрушиться з мертвої точки, коли 2014 року очільні посади у Мінприроди, Мінагрополітики і Держлісагентстві обійняли «свободівці». Але наші сподівання, на превеликий жаль, обернулися у дуже велике розчарування. Втім не полишаємо надіїю, наполегливо штурмуємо владні кабінети. І того ж 2014 року все-таки створили робочу групу. До неї увійшли фахівці-екологи, представники Черкаської ОДА, обласних департаменту екології та природних ресурсів, управління лісового та мисливського господарства, сільські голови тощо. За останні півтора роки провели 22 наради. Вкотре підготували необхідну документацію, отримали згоди від більшості землекористувачів.

– То в чому проблема?

– Проблема та сама, з чого і починалося все понад двадцять років тому: обласні лісгоспівці категорично проти. Вони – головні користувачі холодноярських земель, не погоджуються на передачу площ під майбутній національний парк. Спочатку вони взагалі казали, що це питання недоречне. Згодом, коли побачили, що нікуди від вирішення цього питання не подітися, – почали діяти за принципом «на тобі, небоже, що людям не гоже». У першому варіанті створення нацпарку передбачалася його площа у 21 тисячу гектарів. Потім, поспілкувавшись з фахівцями, директорами національних парків, визначили створювати НПП на землях запасу, лісового і резервного фондів, без включення в межі об’єкта ПЗФ приватних та розпайованих земель. Загалом проект створення НПП «Холодний Яр» передбачає його загальну площу у 8,5 тисяч гектарів. Причому з вилученням у землекористувачів – всього 3500 га. Йдеться про територію довкола Мотронинського монастиря, Скіфського городища, плюс заповідне урочище Атаманський парк.

– А що відбуватиметься в межах парку на землях без вилучення?

– Там лісгоспівці хазяйнуватимуть і надалі. Єдине, буде виключене екологічно-небезпечне господарювання. Лісівники не зможуть проводити суцільні рубки головного користування, з яких вони мають найбільший зиск. Тому вони натомість пропонують до меж нацпарку включити лише оті 3500 га. Однак на такій малій території створювати НПП недоцільно – він просто не виконає свого функціонального призначення, і від самого початку буде приречений. Але лісівники стоять на своєму, налаштували більшу частину громад семи прилеглих сіл проти створення у Холодному Яру національного природного парку. Розповідають нісенітниці, що це все робиться під якогось магната, що ліс огородять, і селян до нього не пускатимуть, дров у людей не буде тощо. І подолати упереджене ставлення селян дуже важко. Ми організовували сходи села. Але люди приходять вже негативно налаштовані, ти їм розповідаєш про перспективи розвитку, а у відповідь: «Хто вам платить? На якого олігарха працюєш»! Отак… Ми розуміємо, питання створення НПП «Холодний Яр», розмір його території можна вирішити лише на державному рівні, узгодивши це в межах компетенції Мінприроди, Мінагрополітики, Держлісагентства.

– Богдане, які враження від останньої наради, що пройшла у Києві? Бо дотепер робоча група, до якої входять представники цих же міністерств, вже провела 22 зустрічі…

– Так отож. Але в мене є особливі сподівання на цю нараду, яка 19 липня відбулася у стінах Верховної Ради. Те зібрання ініціювали і «згори» – декілька народних депутатів, та й ми підштовхували «знизу». Виявляється, коріння Ірини Геращенко на Холодноярщині. Та й одна з вимог до України у питанні лібералізації візового режиму – довести відсоток заповідності до 10% проти нинішніх 6,3%.

– А по Черкаській області чому дорівнює цей показник?

– Найнижчий по Україні відсоток заповідності – 3,6%!

– Отакий собі один «із стратегічних напрямів розвитку Черкащини», як зазначають обласні керівники. Богдане, а яка позиція керівництва Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» щодо створення НПП «Холодний Яр»? Такий унікальний об’єкт, як Дуб Максима Залізняка, буде переданий до новоствореного нацпарку?

– Директор НІКЗ «Чигирин» Василь Полтавець від самого початку висловлювався за створення НПП «Холодний Яр». І погоджується передати об’єкт «Дуб Максима Залізняка» і прилеглу територію до складу національного природного парку.

– Богдане, чому відстоюєте ідею створення на теренах Холодного Яру саме національного природного парку?

– Колись ми хотіли створити у Холодному Яру природний заповідник. Але специфіка такої форми заповідання вимагає дотримання дуже суворого природоохоронного режиму з сильно обмеженим доступом людей на такі території. А ця земля буквально Богом створена, аби, зберігши відносно невелике заповідне ядро, більшу частину території використовувати у туристично-рекреаційних, виховних цілях. І саме для такої мети створюють національні природні парки. Кожен НПП має чітко визначене зонування. Тож проект передбачає, що десь 12-15% території парку складатиме заповідна зона, приблизно 30% – зона регульованої і стаціонарної рекреації. Решта – господарська зона.

– Прогнози – річ невдячна. І все ж. Національний парк у Холодному Яру буде?

– Порівняно з усіма попередніми зустрічами, нарадами, які ми пройшли за ці роки, на цей раз відбувся відчутний крок вперед. І перший віце-спікер і міністр екології та природних ресурсів чітко дали зрозуміти, що не можна зволікати зі створенням в Холодному Яру національного природного парку. Було прийняте протокольне рішення до 15 вересня підготувати проект Указу Президента України про створення НПП «Холодний Яр». До цієї дати вивчити проблемні питання і врахувати у підготовленому документі аргументовані зауваження громадськості. Крім того, аби зменшити градус соціального напруження, провести роз’яснювальну роботу серед населення прилеглих сіл. Зокрема організувати поїздку представників сільських громад до одного з вітчизняних НПП. Щоб холодноярці там поспілкувалися з місцевими мешканцями, на власні очі побачили, що таке національний природний парк. І для чого він створюється.

igerПіслямова «фейсбучна». Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбук пише: «Підтримую тих колег, які відстоюють позицію, що створення такого парку сприятиме розвитку Черкащини, збереженню унікальної природи Чигиринщини-Кам’ящини і історичної спадщини цієї місцевості. Кілька місяців тому я відвідала місця, пов’язані з Холодноярською республікою, і на власні очі бачила, наскільки недовикористовується унікальний туристичний потенціал регіону: там немає інфраструктури, ліси захаращені, а місцеві жителі живуть несправедливо бідно. З подивом почули сьогодні на нараді у Києві повну відсутність аргументів, і, натомість, міфи і емоції від представників місцевої влади Кам’янщини, які хизуються тим, що вони проти природного парку. А мають дбати про розвиток регіону і його економіки та туризму, про захист довкілля. Отже, ми з подивом почули, що створення парку стане катастрофою і що вони затято збирають підписи проти. Чому? Бо, мовляв, парки приватизують. І це говорять голови сільрад, де немає клаптика землі, не взятого на 50 років в оренду новітніми латифундистами… Бо поставлять паркан… Це повна нісенітниця, бо якраз створення парку не передбачає ніякого загородження місцевості, скорочення робочих місць лісників, заборони місцевому населенню збирати гриби і ягоди. Але так, забороняється браконьєрство і промислова жорстока вирубка лісів. При цьому залишається санітарна і обмежена , за дозволами вирубка для потреб місцевої громади.

Ми всі в теорії любимо свою історію і козацьку спадщину, всі хочемо жити в Європі, а на практиці дуже часто не сприймаємо європейські правила.

Хто головний противник? Як не дивно місцева влада, яка залякує і накручує селян, годує їх нісенітницями і страшилками про паркани вздовж лісу. Та якраз в нас набудували цих парканів, забрали в людей річки, ліси, озера. Маємо звільнити то все від парканів і від бруду, навчитися дбати про природу, дбайливо використовувати її і насолоджуватися. Тому працюємо над створенням національного природного парку «Холодний Яр» і сподіваємося на діалог в цім важливім питанні всіх справжніх патріотів Черкащини. Бо інакше маємо якийсь екологічний сепаратизм – там ліси вирубають, там бурштин копають незаконно, там проти парку, там проти того, щоб прибрати незаконне сміттєзвалище, а Україна тим часом залишається туристично нерозвинутою і невідомою, екологічно незахищеною».

osemerОстап Семерак на персональній сторінці у Фейсбук пише: «Мінприроди буде готувати Указ Президента про створення Національного природного парку «Холодний Яр». І я буду боротися за створення цього парку. Це – головний висновок з сьогоднішньої наради у Верховній раді за моєї участі.

Кожен, хто хоча б раз був у Холодному Яру, відчуває неймовірну енергетику цього місця, яке ставало надійний прихистком для козаків, гайдамаків, а згодом холодноярців. Це неймовірний край, в якому творилася надзвичайно важлива і цікава частина історії нескореної нації. Холодний Яр відповідає всім критеріям і історичним, і природохоронним, щоб отримати статус «національний». Можливо, ми запізнилася із ухваленням цього рішення на 25 років. Але Холодний Яр має стати великим повноцінним національним парком, де проводитимуть наукові дослідження, археологічні розкопки і зрештою туристичною Меккою не лише для мандрівників-любителів екстриму, а й всіх, кого цікавить історія та природа нашої країни.

Вже отримали добро на створення такого парку від різних організацій Черкащини, які мають відношення до цих територій. Не проти створення парку і в Свято-Троїцькому Мотроненському монастирі – незабутній козацько-повстанській обителі. Поки що не вдалося досягнути домовленостей із Кам’янською РДА, Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і держпідприємствами «Чигиринське лісове господарство» та «Кам’янське лісове господарство».

А на нараді представник Держлісагенства прямо сказав, що вони категорично проти. Переконливих аргументів ми не почули. Зрештою, ми взагалі не чули аргументів. Лише емоції та маніпуляції. Якщо не вважати за аргумент заборону рубати ліс у природних парках.

Думаю, що разом із місцевою громадою, екологічними організаціями, істориками та небайдужими політиками ми зуміємо схилити їх на свою сторону! Бо тут питання національної пам’яті та слави країни…»

Loading...

Напишіть відгук

Powered by WordPress | Designed by: seo service | Thanks to seo company, web designers and internet marketing company