Звіт про стан кібербезпеки Чехії за 2025 рік, оприлюднений днями Національним управлінням з кібернетичної та інформаційної безпеки (НУКІБ), засвідчив зменшення кількості зареєстрованих кіберінцидентів. Утім, є інша тривожна тенденція: сам характер атак дедалі ускладнюється, стає цілеспрямованішим. У полі особливого зору аналітиків залишається діяльність російських державних кіберугруповань, зокрема APT28, а також проросійських хактивістів.

Звіт базується на даних самого відомства, на інформації партнерських служб, на відкритих джерелах та опитуванні організацій. Зокрема, на відповідях, отриманих від 425-ти суб’єктів.

Найпоширенішим типом інцидентів минулого року залишалися кіберзамахи на доступність систем: 46% усіх випадків. До них належать, зокрема, DDoS-атаки (Distributed Denial-of-Service), коли зловмисники спрямовують на сайт або онлайн-сервіс велику кількість запитів, перевантажуючи його та роблячи недоступним для користувачів. Втім, саме таких атак якраз значно поменшало. Зате зросла кількість інцидентів, пов’язаних із проникненням у системи – щоб непомітно отримати доступ до облікових записів, серверів або внутрішньої мережі.

Ще однією больовою точкою вже кілька років є фішинг –  спроба обманом змусити людину відкрити шкідливе посилання, завантажити файл або передати свої дані. У 2025 році 90% опитаних організацій повідомили, що стикалися з такими атаками і ті стають дедалі підступнішими: інструменти штучного інтелекту дозволяють створювати переконливіші повідомлення, адаптовані до конкретної людини. Відтак людський фактор залишається чи не найслабшим сегментом кібербезпеки. Хоча 96% опитаних організацій проводили навчання співробітників, 38% не тестували їхню стійкість до кіберзагроз. Тобто працівників можуть навчати розпізнавати фішинг, але при цьому не перевіряти, як вони реагуватимуть на реалістичну атаку.

Зростає в Чехії і звичайна кіберзлочинність: торік було зареєстровано 21 137 злочинів, пов’язаних із кіберпростором та інтернет-злочинністю. Цей тип зловмисників найчастіше зазіхає на чужі гроші та дані.

У звіті прямо зазначено: найбільшу загрозу для чеського кіберпростору тривалий час становлять російські та китайські державні суб’єкти. Їхня діяльність різнобічна. Китайські операції – це здебільшого довгострокова кіберрозвідка задля доступу до мереж, а російська активність, описана у звіті, значною мірою пов’язана з війною проти України: цих кібершпигунів цікавить інформація про європейську підтримку Києва.

Для прикладу, діяльність кіберугруповання APT28, яке пов’язують з російським ГРУ, на думку авторів звіту, належить до так званих складних тривалих кіберзагроз (APT – Advanced Persistent Threat). Йдеться про добре організовані та ресурсні атаки, щоб не просто одноразово порушити роботу системи, а отримати до неї доступ і непомітно зберігати його якомога довше. Так кіберзайди стежать за діяльністю організації і методично скачують інформацію. У звітний рік APT28 активізувала атаки насамперед на логістичні та технологічні компанії, які допомогали Україні. У поле зору цього угруповання потрапляли державні установи та IP-камери на прикордонних переходах і залізничних вузлах в Україні та сусідніх країнах. Вибір таких цілей показує, наскільки тісно кіберрозвідка пов’язана з реальною логістикою війни. Компанія, яка перевозить вантажі для України, звісно ж, має інформацію про маршрути, обсяги перевезень та час переміщень. Технологічний постачальник може мати доступ до систем своїх клієнтів, а камера на прикордонному переході – давати можливість спостерігати за рухом транспорту. Так кіберпростір фактично стає продовженням традиційної розвідки.

Наприкінці травня 2025 року НУКІБ разом із чеськими безпековими службами та міжнародними партнерами, зокрема зі США, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Австралії, Канади, Данії, Естонії, Франції та Нідерландів, брав участь у спільному аналізі цієї діяльності. Такий масштаб міжнародної роботи засвідчує розмах, з яким діють російські кіберзлочинці.  У березні 2025 року НУКІБ підписав з українською Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації меморандум про співпрацю, який передбачає обмін інформацією, досвідом реагування на інциденти, аналіз загроз та захист критичної інфраструктури.

Окремий рівень загрози утворюють проросійські хактивістські угруповання. Іншими словами, ті, хто використовує хакерські методи для досягнення політичних або ідеологічних цілей. Такі групи найчастіше проводять DDoS-атаки, намагаються порушити роботу сайтів або онлайн-сервісів. Однією з найпомітніших груп залишається NoName057(16). У 2025 році її діяльність зазнала удару внаслідок міжнародної операції «Eastwood», у якій брала участь і Чехія. Угруповання намагалося активізувати атаки у відповідь, але їхні втрати далися взнаки: загальна кількість DDoS-інцидентів у Чехії за підсумками року суттєво знизилася. Водночас НУКІБ застерігає, що хактивістські атаки залишаються непередбачуваними й у деяких випадках можуть впливати на роботу важливої інфраструктури.

Таким чином, російська активність має щонайменше два різні виміри. Державні угруповання на кшталт APT28, діють передусім як інструмент кіберрозвідки, силкуються отримати цінну інформацію та доступ до систем. Хактивістські групи використовують простіші й помітніші методи, але їхньою метою може бути дестабілізація або демонстрація політичної позиції.

Ще одним важливим напрямом, на який звертає увагу НУКІБ, є використання месенджерів для шпигунських операцій. У 2025 році в Європі фіксувалися кампанії, у яких через Signal поширювалося шпигунське шкідливе програмне забезпечення. Частину таких атак російські або проросійські виконавці зосередили на українських військовослужбовцях. У деяких з них українська Національна команда реагування на кіберінциденти та приватні компанії з кібербезпеки виявила явний «почерк» угруповання APT28. Такі ж атаки були помічені і у WhatsApp. У Чехії їх минулого року не зафіксували, проте НУКІБ оцінює ймовірність їхньої появи у майбутньому на 25–50 відсотків.

Проблема тут не в самому Signal чи WhatsApp. Навіть шифрування не захищає користувача від соціальної інженерії — маніпулювання людиною, яку всіляко підштовхують до відкриття шкідливого файлу або переходу за покликанням, котре  відкриває зловмисникові доступ до пристрою чи даних. Саме тому месенджери потенційно є додатковими каналами для російської кіберрозвідки, особливо якщо ними користуються державні службовці, військові, журналісти чи інші люди, які працюють із чутливою інформацією.

Попри все Чехія демонструє доволі високий рівень готовності протистояти кіберзагрозам. У міжнародному Індексі національної кібербезпеки (NCSI), який розробляє естонська Академія електронного врядування, чехи ведуть перед серед понад 140-ка країн – із результатом 98,33 бала. Національну готовність запобігати кіберзагрозам, реагувати на кіберінциденти оцінюють за 49-ма показниками у 12-ти сферах — від державної політики та освіти до захисту критичної інфраструктури, боротьби з кіберзлочинністю та міжнародної співпраці. Минулого року Чехія зміцнила й інституційну основу кібербезпеки. У листопаді набув чинності новий закон про кібербезпеку, який імплементує вимоги європейської директиви NIS2 та розширює кількість організацій, що підпадають під кібернетичне регулювання.

НУКІБ прогнозує, що у 2026 – 2027 роках слід очікувати загрози від комунікаційних платформ, які можуть використовувати для поширення шкідливого програмного забезпечення та кіберрозвідки. Одночасно зростатиме роль ланцюгів постачання: атакуючий може спробувати проникнути не безпосередньо до великої державної установи, а до меншої компанії, яка має доступ до її систем або даних.

Загалом звіт засвідчує факт видозміни кіберзагрози, удосконалення способів кібернападів. У Чехії стало менше масових атак, але водночас зберігається активність професійних державних кіберугруповань, того ж таки APT28.

Кіберфронт війни Росії проти України давно вийшов за межі українського кіберпростору. Організації в інших європейських країнах можуть ставати цілями не через свою безпосередню участь у війні, а через зв’язок з Україною. Для Чехії кібербезпека зрослася зі стратегією і практикою національної безпеки та зовнішньою політикою.