У кампусі Бостонського університету перетворили майже антикварну телефонну будку на інструмент соціалізації поколінь. Назвавши свій проєкт «Подзвони бумеру».

Інсталяція запрошує перехожих зняти слухавку та зателефонувати людині старшого покоління. Її ініціатори з організації «Matter Neuroscience», яка вивчає механізми благополуччя та психічного здоров’я, запевняють, що їхні багаторічні спостереження дали змогу виділити саме ці дві групи населення, які найбільше страждають від самотності: наймолодші та найстарші.

Система зумисне мінімалістична. Взявши до рук слухавку, студенти автоматично з’єднаються з іншою телефонною будкою, розташованою в будинку для людей поважного віку. Звідти його мешканці-«бумери» також можуть телефонувати «зумерам» (молоді), зав’язавши спонтанну розмову двох незнайомців. Прості, часом тривіальні телефонні діалоги набувають особливого сенсу там, де домінує ізоляція.

За словами ініціаторів, «екзотична» телефонна будка привертає увагу, інтригує, а найперше спонукає робити те, що робимо все рідше: розмовляти з незнайомцем без фільтрів чи екранів. І такі спілкування благотворні: зменшують стрес, активують біологічні «механізми щастя» – вироблення дофаміну та окситоцину.

Інсталяція викликала жвавий інтерес. Багато хто каже, що радий можливості поспілкуватися з кимось, навіть коротко. Кілька хвилин розмови іноді достатньо, щоб створити момент справжнього душевного спілкування. У суспільстві, де стало звичним жити у власній бульбашці, людям нагадують, що людський зв’язок залишається потужним рушієм благополуччя.