Цьогорічний квітень відзначився двома довгоочікуваними прем’єрами. Спершу на екранах українських кінотеатрів з’явився фільм «Майкл», а незабаром глядачів покликало до кінозалів продовження культового фільму про світ моди «Диявол носить Прада 2».
Як же кінономани й кінолюби оцінили ці прем’єри?

«The Devil Wears Prada 2»

Легендарна четвірка світу моди повернулася через 20 років: Меріл Стріп, Емілі Блант, Енн Гетевей та Стенлі Туччі.

Анонс продовження цієї кіноісторії підняв серед фанатів першої частини велику хвилю ностальгії. Я теж не була винятком – дивилася фільм багато разів. Моя мама переглядала його знову і знову, відома пісня Мадонни «Vogue» лунала часто, це кіножиття наче існувало поруч, фоном, але дитиною я ніколи до кінця не розуміла його зміст.

Вже пізніше, коли подорослішала, фільм став улюбленим і допоміг зрозуміти, чим насправді хочу займатися. Тоді перечитуючи відгуки глядачів, натрапила на думку, яка точно передавала мої враження: «Світ моди для мене завжди був чимось, що водночас знищує і звеличує».

… Схоже, ще до перегляду у багатьох формується певне очікування: бажання повернутися у знайому атмосферу, відчути ті самі емоції, які колись дарував перший фільм. Очевидно, саме ностальгія породжує думку: «Раніше було набагато краще». «Диявол носить Прада 2» відгукнувся саме так багатьом – і вважаю, цілком логічно. Різниця помітна навіть у кінематографічній картинці: для прикладу, багато глядачів зауважує, що навіть освітлення змінилося на стиль «Netflix». Для багатьох це теж прикрість, бо прибирає атмосферну «родзинку» історії, перетворюючи її на «як у всіх». Перша частина фільму, витримана у стилі початку нульових, ідеально балансувала з обкладинками журналу. Нова візуальна мова для шанувальників цієї кіноісторії стала неприємним сюрпризом.

Неоднозначно глядачі оцінили і стиль головних персонажів «У фільмі про моду, я не побачила жодного гарного образу, на відміну від першої частини, де кожне вбрання залишало вау-ефект». «Мода стала обставиною, в якій існують персонажі. Якщо в першому фільмі вона була мовою, то тепер посіла пасажирське сидіння, а за кермом –  тема журналістики». Ще у пору анонсів, коли світлини образів Андреа, головної героїні майбутнього фільму, з’явилися в соцмережах, зустріли супроводжували їх коментарями на кшталт: «Devil wears Prada? – Devil wears Zara».

То чому ж таке полярне сприйняття образів? Очевидно, причина в конфлікті інтерпретацій: не всі готові сприйняти нові тренди, які зазіхнули  на чітку глянцеву моду «нульових». Багато разів чула думку, що тепер у моді тиха розкіш – дорогі бренди, якісна тканина, проте помітно поблякли образи, перетворилися для когось на звичайні та повсякденні. Є й думка, що творці кіноісторії задумали це продовження саме для того, щоб викликати емоцію конфлікту й показати, що мода вже не про стиль. І це збурило суперечки користувачів соцмереж, діаметрально протилежні оцінки образів – від  «дивно» та «некрасиво» до «стильно» і «сміливо».

Цікаво, що реакція на фільм проявляється не лише на словах. У соцмережах можна побачити, як люди спеціально підбирають образи для перегляду культового продовження. «Якщо фільм, про моду то дивитися потрібно зі стилем». Так одяг стає своєрідною формою комунікації – способом самовираження, бажанням вловити спільний з кіногероями настрій.

«Michael»

Якщо обговорення фільму «Диявол носить Прада 2» переважно повʼязані з ностальгією та візуальним стилем, то комунікація навколо художньої кінобіографії «Майкл» будується інакше.

Для тих, хто ще не знає: це історія легендарного короля попмузики Майкла Джексона, його життя поза сценою, його найзнаковіших виступів на початках сольної карʼєри.

Головну роль виконав племінник легенди Джаафар Джексон, на підспівуванні звічали голоси Колмана Домінго та Майлза Теллера. За перші вихідні у прокаті стрічка зібрала у світі 217 мільйонів доларів –  рекордна каса для біографічного фільму.

«З одного боку, це найуспішніший попвиконавець в історії людства, чия музика та естетика змінили популярну та навіть загальну культуру назавжди. З іншого – це неймовірно трагічна, суперечлива та скандальна фігура, чиє життя поза сценою й досі викликає палкі суперечки». Це коментар до рецензії на фільм. Ця суперечливість героя пояснює розліт глядацьких оцінок: для когось це повернення до «легенди», а для когось – привід знову порушити складні питання.

Світ знову масово «згадує» Майкла Джексона: його пісні повертають популярність, у соцмережах зʼявляються нові тренди, альбоми короля попмузики стають «топами» прослуховування в Spotify, а в Tik Tok «завірусився» танцювальний тренд під хіт «Beat It», люди повторюють уривок кліпу та рухи артиста. Цікаво, що багато учасників не застали період популярності Майкла Джексона, але тепер його музика ніби оживає на сучасних платформах.

«Michael would be so happy seeing his music bringing so much joy to people» («Майкл був би щасливий, побачивши, що його музика приносить людям стільки радості»). «Michael would’ve loved tiktok» («Майкл любив би тік-ток»). У коментарях під відео з танцями часто зʼявляються такі емоційні реакції: користувачі сприймають Майкла Джексона у контексті сучасного світу, він і досі залишається частиною культури. Особливо популярними в соцмережах стали такі треки, як «Don’t Stop ’Til You Get Enough» та «Human Nature» з популярним куплетом «Why, (why), why? Tell them that it is human nature», які лунали у фільмі. Сумарно кількість їх публікацій перевершила 1 мільйон.

А хіт Майкла Джексона «Billie Jean» уже зібрав майже 2 мільйони публікацій у TikTok, і це, схоже, не межа.

Під пісні Майкла Джексона неможливо всидіти на місці, проте у кінотеатрі реакція аудиторії на раптові танці може бути геть різною. Переглядаючи фільм, у якийсь момент справді відчуваєш, що опиняєшся на концерті легенди. У таку мить споглядати стрічку просто так, не підспівуючи, стає «завданням із зірочкою». В якихось випадках сеанси перетворюються саме на таку реальність концерту: в залі танцюють, співають, єднаються прихильністю до музики, перетворюють перегляд фільму на емоційний досвід. В інших, навпаки, глядачі дотримуються тиші, з уважністю слухаючи сюжет, і навіть можна зустріти коментарі, що не підспівувати було важко, але через загальну стриманість залу, не наважувалися, бо ніяково.

Спільна тема єднає людей, різні думки у соцмережівських коментах єднають найвіддаленіші географічні точки світу; спілкування виходить на інший рівень. Люди обговорюють не лише фільми, вони діляться емоціями про улюблених артистів, спогадами. Для когось це «ніким не забуте старе», а для когось геть нове, зате тепер відоме.

Хтозна, можливо, згадуватимемо ці класні та насичені кіно квітень та травень 2026-го, з теплом передивляючись згадані фільми вже вдома.

Гайда в кіно! Принаймні точно буде про що розповісти знайомим.