За даними медіа «PLATFORM», від початку повномаштабної війни понад пів мільйона українців виїхали до Америки. З них 236 тисяч вже отримали візи.

Для більшості це шанс знайти безпеку, освіту чи нову професію. Для когось – спроба знову відчути спокій. Серед тих, хто вирішив почати все спочатку, і Марія Шеверун. Нині вона мешкає у місті Мерсед штату Каліфорнія, здобуває у коледжі фах дизайнера.

– До Штатів я прилетіла за туристичною візою, яку отримала в Польщі на другому тижні повномаштабного вторгнення, – згадує Марія. – А за деякий час ми подали документи на тимчасовий захищений статус через війну. Він дає змогу легально залишатися та працювати до отримання інших міграційних документів.

– Планувала емігрувати до війни, чи це рішення було вимушеним?

– Ні, ніколи не планувала переїзд до іншої країни – будувала плани на життя в Україні. Був останній рік мого навчання у школі, я готувалася до ЗНО та обирала університети для вступу, аж тут почалася війна.

– Що було найважчим у перші місяці після переїзду до США?

– Найважчою була відстань до рідних та друзів. Постійна невизначеність, що чекати завтра, як тут все працює… Все це певний час не давало спокою. Було дуже складно перейти на інший часовий пояс, через різницю у 10 годин день та ніч змішалися.

– Важко спілкуватися з друзями та рідними з України через таку велику різницю у часі?

– Потроху звикаю, хоча постійно мушу слідкувати за часом перш ніж заелефонувати. Інколи хочеться це зробити одразу, поділитися радісною новиною або переживаннями, але маю чекати вечора, тоді в Україні ранок.

– Довго адаптувалася в іншому соціумі?

– Довше, ніж очікувала. Дома, в колі рідних завжди спілкувалася українською, англійську знала погано. Перші місяці тут було вкрай важко, я нічого не розуміла у школі та на вулицях. Але вже через пів року розуміла більшу частину того, що чула. Звісно, тепер, на четвертому році проживання тут, уже не маю таких проблем.

– Наскільки реально іноземцям вступити до університету в Америці? Є якісь полегшення при вступі?

– Вступити до університету можливо. Є два шляхи: одразу після школи або через коледж. Перший шлях важчий, тому американці та іноземці частіше обирають вступ через коледж.

– Помітила відмінності між американською та українською системами освіт? Щось здивувало?

– Відмінностей, як на мене, дуже багато. Насамперед здивувала можливість самостійно обирати предмети, які хочеш вчити, або ті, які потрібні для вступу. Є обов’язкові предмети загальної освіти, але є й перелік різних класів, які можна обрати. Наприклад, під розділом «Наука» можна обрати собі бажаний предмет. Це можуть бути фізика, хімія, біологія або зоологія. Але всередині школи система працює трішки інакше. Початкові рівні практично всіх класів тут вивчають в середній школі, а у старшій це навчання поглиблюють.

– Плануєш повернутися до України?

– Повертатися жити не планую, я почала нове життя тут. Та попри це дуже хочу до рідних, побачити їх, обійняти. Щоправда, поки не знаю коли матиму таку можливість через всі міграційні процеси, які досі тривають.

– Бути українкою, коли живеш за океаном, – для тебе це тепер важливо?

– Для мене це про збереження свого коріння. Навіть на іншій землі. Я завжди пишаюся, коли відповідаю на запитання звідки я. Будуючи нове життя тут, не забуваю і не забуду, звідки моє коріння.

– А що тепер для тебе слово «дім»?

– Насправді, відчути себе тут удома, як в Україні,  в рідному домі,  спокійному та наповненому, я не можу. Думаю, це внутрішнє відчуття, коли гонка зупиняється і я повертаюся до себе в нових умовах.