-
Головне
-
З БІБЛІОТЕЧКОЮ І ЛЕКЦІЄЮ
У столичному Грінченковому університеті гостював Посол Японії. -
«ЗА СТЯГ НАШ, ЗА ВКРАЇНУ»
Максим Бодяк, Дмитро Дубик, Володимир Григорук, Юрій -
ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ
У переддень професійного свята працівників радіо телебачення
-
-
Новини
-
ВОЄННИЙ Щоденник
-
«Допоки ми тут, Україна незламна»
Він ступив у сутінь, розрізаючи гострим поглядом крижане повітря. Його очі, загартовані тисячами годин напруження та небезпеки, сканували темряву, шукаючи найменшу Читати далі… -
Кришталева душа
Здавалося, саме повітря в переповненому волонтерському центрі насичене болем, втратами і надією. Я роздавала гарячий чай та пайки, намагаючись хоч якось Читати далі… -
Найближче укриття
Ще одна ніч повномасштабної війни. Глупа ніч. І вже майже очікувано динамік телефону, до болю звичним казенним голом: «Увага! Повітряна тривога! Читати далі…
-
-
Життя
-
Між двома світами
Долі українських біженок Олени і Катерини… Лишень дві історії з огрому людей, долі яких безжально розбила війна. -
Кіно про місто-спогад
Після перегляду цього фільму переосмислюю все, що доти знав про Чорнобиль. В «Іншому Чорнобилі» режисера Андрія Михайлика немає ані хрестоматійних кінокадрів -
Юля
З Юлею ми навчалися в паралельних класах школи. Війна змусила її виїхати з рідного Харкова. І з України. Знайшла осідок за
-
-
Тема
-
Премія Берегиням
Нагородний фонд країни поповнився новою відзнакою – міжнародною жіночою премією «Берегиня людства». -
Не жалістю, а підтримкою
У щоденному житті часто бачимося з військовими. З незнайомими, просто на вулиці, чи з людьми близького оточення. Налагодити з ними звичне -
В кривому кінооб’єктиві
Світ кіно завжди відображає певний культурний контекст та відносини між націями. Російське кіновиробництво не є винятком. Хоча й має свою родову
-
-
FICTION/OPINION COLUMN
-
Fear of the Future
(opinion article) What will happen tomorrow? I often think about what the future holds for me and feel nervous when I -
Food Tourism: A Journey for the Senses
Food tourism, also known as culinary tourism, is an ever-growing trend that combines the love of travel with the passion for -
Exploring the future of journalism in Ukraine
(blogging article) Hey there, fellow student journalists! Today, I’m super stoked to spill the beans about an epic event I attended
-
-
ФОТОБУК
-
“ВЧИТЕЛЬКО МОЯ…”
Квітень 18, 2024 -
ВЕСНА У КИЄВІ
Квітень 16, 2024 -
БАЛЕРИНА
Березень 29, 2024
-
-
ДАЙДЖЕСТ
-
Що чекає на вищу освіту у 2024 році
Два роки повномасштабної війни показали стійкість освіти, але водночас і гостру потребу переосмислення її змісту. Які зміни чекають на вищу освіту -
Від ракет «Patriot» до матері та її раритетної гвинтівки: українська протиповітряна оборона зсередини
Захист від повітряних загроз набуває все більшого значення, що робить Україну випробувальним полігоном для систем протиповітряної оборони. -
Вдячність Україні
Борги муляють, особливо муляють борги вдячності. Коли ми занадто багато винні іншим, нам може бути нелегко висловити свою вдячність. Якщо ми
-
НАШІ ПАРТНЕРИ:
Проживаю в Яготині. Дуже стурбовані переселенцями із Сирії. Але ж хто до нас, українців так відноситься? Тільки наша влада, яка поступово зменшує населення України, проводячи політику війни, про яку було домовлено ще заздалегідь з Європою, збільшуючи ціни на всі товари та комуналку і т.д. Доречі, будівництво гуртожитку для сірійців, про яке було домовлено з Європою, почали будувати тільки-но прийшов до влади Порошенко. Але ж в той час в Європі ще не було таких повальних переселень з Сирії. Та вони вже знали, що так буде, знали всі вони, що буде і в Україні війна, бо президенти Європи, Америки, України, Росії, тієї ж Сирії і багато інших країн самі між собою домовляються про війни, для того, щоб збагачувати свої сім’ї, проводячи чистку людей і переділ територій. Оце їх головна мета, а не турбота про своїх громадян. А Європа – кому вона потрібна в Україні? Хто має гроші їздити за кордон, той буде їздити і без візового режиму, а іншим вона і не потрібна. Що доброго може принести чужа держава? Підняти нашу економіку – та, невже українцям за це не потрібно буде розплачуватись сторицею? Самим потрібно будувати себе і ми маємо всі можливості для цього і без чужих подачок і кредитів. Нажаль, не маємо бажання, особливо молодь – їй би виїхати. Тому, нічого не принесе, хіба, що вигоду для себе. От як наприклад, сірійців аж під саму столицю Київ, у Київську область, щоб принесли різні хвороби, віл, снід і т.д., а ті, в свою чергу ще перетягнуть мільйон таких же з купою доларів в руках, да почнуть тут будувати свій ісламабад, та займатися тероризмом, да плодиться мінімум по десятеро дітей в сім’ях, да виживатимуть українців і фізично теж. Чи, може, вони будуть працювати та будувати Україну? Та ні, Яготинська влада сказала, що сірійців потрібно буде ще і обслуговувати – прибирати, їсти їм варити і т.д., а оплачувати цю роботу будуть платники податків. То як це зветься? Да і житло яготинці не отримують – ні молоді сім’ї, ні воїни АТО, ні молоді спеціалісти, ні українські біженці. А от Сірійці – так це інша справа. Ото така ціль Євросоюзу, шкода, що така ж ціль української влади, яка проводить політику тихого ГОЛОДОМОРУ підвищенням цін і зниженням соціальних стандартів, а зараз – і фізично, війною та таким от переселенням. То невже Європа така добра і так піклується про цих 200 «Достойних» мусульманських біженців з Сирії? То нехай забирає їх до себе, а якщо, то і всю Сірію. А от переселенців з України Європа не приймає і всіма засобами не допускає, хоча вони не становлять такої загрози для неї, як сірійці. То, чи потрібні українці Європі? Авжеж, Ні, але ми так хочемо «вступити» черговий раз, ми без цього вже жити не можемо, щоб кудись не вступити. То, невже, Європа така добра, коли інвестувала в Іванківську ТЕЦ, що розташована в Київській області близько 30-40 км від Києва. Ні, це бізнес, який принесе великі гроші, а до того ж ця Тец працює на деревині, що завозиться із Чорнобиля і тому коштує копійки, так свою європейську деревину вони не витратять і кошти на перевезення, да і людиноресурси теж. А то, що при спалюванні радіоактивної деревини випадає радіоактивний попіл, що розноситься вітром навколо і Києва теж, і що за своєю радіоактивністю ця ТЕЦ перевищує навіть Чорнобильську, так кому це цікаво? В Україні перевиробництво електроенергії, нам і ця ТЕЦ не потрібна і половина наших електростанцій. А плата за електроенергію все підвищується, все ми економим її, бо її ж потрібно продати за кордон, щоб збагатити свої кармани. А люди – нехай платять грошима, здоров’ям, бо опромінюються, народжують хворих дітей, поки що, а пізніше – це перейде із генотипу в фенотип і будуть народжуватись мутанти-уроди. А ми що, ми будемо красти і далі цю землю, і продавати та роздавати її Європі і ін., а що ж потрібно відпрацьовувати за те, що допомогла Європа з Америкою прийти до влади діючій українській владі, а коли цю землю всю засеремо, то втечемо десь, на острови, ми ж українські мільярдери-мародери, продажні і хай йому грець.
Пишеш, бо це крик душі за свою землю і нехай мені хтось закине, що я расист, але розумієш, що нічого зробити не зможеш, бо не маєш ні грошей, ні достатніх фізичних ресурсів, тому, нажаль, нічого не зміниться, тим більше в кращу сторону. Да і людей не переробиш – такий український менталітет продажний.
Залишається одне – брати владу Громаді в свої руки на місцях і боротися проти таких кричущих випадків, як із переселенцями-сірійцями своїми силами, бо тільки нам жити на цій землі – Яготинщині і нашим дітям!!!