За освітою вона фінансист, але за плечима у неї десятки успішних волонтерських проектів. Вважала: мала все, що потрібно для життя. І вирішила віддячити за це світові.
– Колись, іще студенткою 4 курсу, купила і віднесла до туристичного клубу «Скіфи» з десяток дитячих книжок, – пригадує Катерина Клюзко. – Ті туристи-«скіфи» частенько відвідували дитячі будинки, і я попросила відвезти ту «бібліотечку» малечі.
Так починалося її волонтерство. Згодом навідалася до дитячого будинку «Материнка», що у Білій Церкві.
– У той момент я по-іншому подивилася на світ. Захотілося передавати іншим те світло, яке в собі носила.
Нині Катерина виконавчий директор Благодійної фундації «Діти надії» та засновник Молодіжної ініціативи «Серце в долоньках».
Її ініціативі вже 10 років, і за цей час Катерина зі своєю командою відвідали чимало дитячих будинків, допомогли багатьом хворим діткам, їхнім родинам. Але Каті цього замало, прагнула освоїти більше проектів. Один із – «ON-Life».
– Він про цінності українців, – пояснює Катерина. – Ми розробили різні програми, проводили тренінги, а також записали відеоролики – роздуми відомих людей: Любомира Гузара, ТНМК, Саші Кольцової, Олени Вінницької та інших.
«Агенти змін» – ще один освітній проект, реалізований Катериною Клюзко за підтримки Малої Академії Наук України. Учнівська молодь з усієї країни вже тричі з’їжджалися до школи у прикиївській Пущі-Водиці, де досвідчені тренери за три етапи вчили їх планувати свій час, писати і презентувати проекти. Катерина не приховує задоволення:
– Це проект єднання. Тут, у нашій школі вони стають справжньою командою.
2015 року у співпраці з Інститутом релігійних наук ім. Томи Аквінського з’явився фонд «Діти надії» – для допомогти дітям, постраждалим у нинішній війні.
– Співпрацюємо з асоціацією «Famiglie per l’Accoglienza», – розповідає Катерина Клюзко. – Завдяки цьому наші діти вже тричі відпочивали в Італії: 2 місяці живуть в італійських сім’ях, пізнають світ, відкривають нове. Ми хочемо дарувати їм мотивацію, сенс життя. Нехай знають, що світ навколо нас прекрасний.
Для неї волонтерство – шлях і щастя, але по-справжньому вона буде щасливою лише тоді, коли відпаде потреба в таких організаціях. Бо в ідеальному суспільстві немає місця війнам, дитячим будинкам, а отже, й благодійним організаціям.
Залишити відповідь