У серці Шотландії зародилася благодійна організація, яка стала не просто джерелом фінансової допомоги, а справжнім символом солідарності та підтримки України. «Sunflower Читати далі…
У час тяжких випробувань для країни кінематографісти взяли на себе місію самовидців – фіксуючи доленосні моменти історії та відображаючи реальні події. Читати далі…
Німецьке опитування, проведене серед українських біженців, засвідчило цікавий факт: ті, хто брав участь в інтеграційних заходах, приміром, мовних курсах, культурних подіях,
Культурний простір середмістя Вінниці збагатився книгарнею «Герой». Її відкриття ініціювали батьки та старша сестра журналіста й військового Миколи Рачка, який 2022
Російське вторгнення в Україну спровокувало одне з найбільших масових переміщень людей у Європі з часів Другої світової війни. Мільйони українців вимушено
На початку повномасштабного вторгнення потреба перебувати в бомбосховищах та телефон як єдиний спосіб виходу «в світ» зробили свою справу: сайти онлайн-медіа
Що ж, братове і посестри, сага скінчилася. Чи то тільки починається? Не буду лукавити: вибори на вашингтонському видноколі мені не цілковито байдужі, але ж їхні результати були очевидні. Схоже, ми навчили колиску демократії, як треба проводити оті довбані виборчі кампанії. Прості, доступні тези для кожного маленького американця, бездоганна акторська гра кандидата, блискучий сценарій — і Трамп президент.
Листопад 05, 2024Анна АРЖАНИХ, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Німецьке опитування, проведене серед українських біженців, засвідчило цікавий факт: ті, хто брав участь в інтеграційних заходах, приміром, мовних курсах, культурних подіях, чи відвідував спортивних клуби та гуртки, зазначили, що мали більше шансів досягти успіху в соціальній та економічній інтеграції.
Листопад 01, 2024Дарина МАЛИЛЬО, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Інтегрування української молоді у навчальні заклади закордоном стало справжнім викликом для наших «зовнішньо-переміщених осіб». Мовний бар’єр, психологічне та й ментальне адаптування до нових соціальних умов, нових освітніх програм – погодьтеся, серйозний іспит.
Жовтень 29, 2024Єлизавета ПЕДЕНКО, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
У серці Шотландії зародилася благодійна організація, яка стала не просто джерелом фінансової допомоги, а справжнім символом солідарності та підтримки України. «SunflowerScotland»об’єднала громадян, готових зробити внесок у відновлення України після російської агресії.
Жовтень 25, 2024Яна МИЦЬКО, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Незмінно і століттями поспіль нас переконують у тому, що чоловіки з Марсу, а жінки з Венери. Що в нас абсолютно різні погляди на одні й ті самі ситуації, що в екстремальних умовах чоловіки краще справляються з небезпеками й переносять стрес. Та що про це каже кіно?
Жовтень 25, 2024Анна САВОНОВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
Жовтневої суботи в середмісті Гайдельберґа, що на північному заході землі Баден-Вюртемберґ, українські волонтери встановили намет. Виставили на продаж наші національні сувеніри, а ще тематичні наліпки, футболки, навіть дріп-каву, створену українськими парамедиками. А охочим посмакувати тут-таки пропонували млинці, вареники, кекси.
Жовтень 25, 2024Анна САВОНОВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторки та з інстаграм.Коментарів немає
Днями в німецькому місті Гайдельберґ відбулася зустріч з Оленою Герасим’юк, українською поетесою, ветеранкою «Госпітальєрів», громадською діячкою та авторкою відомих книг. Від початку війни вона служить парамедикинею на передовій. Рятує життя наших оборонців і фіксує випадки ураження бійців забороненою хімічною зброєю. Передає ці документальні свідчення народній депутатці Яні Зінкевич, щоб Україна і світ знали про воєнні злочини росії.
Жовтень 22, 2024Єлизавета САМСОНЕНКО, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
Андрій Хливнюк, вокаліст хіп-хоп гурту «Бумбокс», засновник однойменного фонду та захисник України, разом зі своїм колективом вкотре проводить благодійний мистецький тур Європою – збирає кошти на FPV, мавіки, генератори тощо.
Жовтень 21, 2024Олександр МАРЧЕНКО, студент IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«Banderoviec eb*ny». Це я. В очах п’яного поляка, який виказав це мені телефоном о першій годині ночі. За пів години до того ми з ним побилися, і він мені волав «sperdalajnaUkraine!».
Жовтень 21, 2024Анастасія ЗАБОЛОТНЯ, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Анна Яворська родом з Луцька, працює у банківській сфері, активно волонтерить і пробує свої сили в політиці. Кандидує у депутати в одній із комун Брюсселя. Зважилася на це після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Анна рагне закріпитися в політичному полі ЄС і стати медіатором між Європою та Україною, сприяти нашій євроінтеграції та боротися з гібридною війною росії. Про це пише французьке видання RFI.
Жовтень 16, 2024Вероніка КОЛІЩАК, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
У Грузії з’явилися нові передвиборчі банери проросійської партії «Грузинська мрія» з написом «Ні війні! Обери мир!». З одного краю полотнища чорно-білі зображення міст, інфраструктурних об’єктів, будівель, зруйнованих росією в Україні, з іншого – кольорові світлини краси грузинських міст і споруд.
Жовтень 09, 2024Дар’я МАМАЄВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; м. МонреальКоментарів немає
У середмісті жовтневого Монреаля запахло рідним борщем: кілька років поспіль о цій порі тут відбувається фестиваль української вдячності канадцями, котрі з 2022 року гостинно приймають наших земляків-переселенців. Назвали його «MerciBORSHC».
Жовтень 02, 2024Анна САВОНОВА, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
У День захисників та захисниць України частина центральної вулиці німецького міста Гайдельберг стала експозиційним майданчиком.
Жовтень 02, 2024Дар’я МАМАЄВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Цядавня канадська традиція віщує неофіційний початок осені. Сягає корінням XVII століття – тоді французькі поселенці посадили яблуні у Нової Шотландії, провінції, розташованій на південно-східному узбережжі Канади. 1610 роком датовано запис про висадження яблуневого саду у сільському муніципалітеті Порт-Роялю.
Вересень 27, 2024Дар’я МАМАЄВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
За інформацією офіційного сайту уряду Канади, за два роки – з 17 березня 2022-го по 23 березня 2024 року – понад 286700 українських біженців прибули до Канади за програмою CUAET, створеною після початку повномасштабної війни в Україні.
Вересень 22, 2024Марія ХИЖНЯК, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
В українській столиці поціновувачам літературних екранізацій представилинове кінопрочитання славетного класичного роману Александра Дюма «Граф Монте-Крісто».
Вересень 17, 2024Вероніка КОЛІЩАК, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
У Грузії на вулицях міст майорять українські прапори. Гордий народ Сакартвело демонструє щиру підтримку України. І не лише на відстані. Славетний «Грузинський легіон» отримав у нас офіційне визнання ще 2016 року. Фактично це був перший іноземний військовий підрозділ у складі ЗСУ. Проукраїнські настрої грузин засвідчив Національний демократичний інститут США (NDI) – результатами соціального опитування: 54% громадян Грузії покладають відповідальність за війну в Україні на росію.
Вересень 17, 2024Вероніка КОЛІЩАК, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Це невеличке кафе у центрі Батумі, портового міста на чорноморському узбережжі Грузії, неодмінно привертає увагу. Найперше – наших земляків. Прикрашене барвистими фресками, українськими символікою та орнаментом. Як вдома. Власниця кафе Ірина Доценко так і назвала цей гостинний простір, який швидко став улюбленим місцем для корінних батумців і, звісно ж, для українських родин, яких вигнала сюди війна. І тепер, каже, цю назву відтворюють компліментами земляки, які ласують тут справді домашні борщ, голубці, деруни…
Вересень 12, 2024Вероніка КОЛІЩАК, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Шлях з України до Естонії нині непростий: ми відмежовані чужими кордонами і позбавлені прямого транспортного сполучення. Включно з повітряним. Колись, коли моя країна ще не стікала кров’ю від російської орди, до Таллінна з Києва можна було дістатися літаком за кілька годин. Тепер автотранспортом і далі перельотом з аеропорту Варшави це займає понад добу.
Вересень 12, 2024Дар’я МАМАЄВА, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
У Монреалі, найбільшому місті франкомовної провінції Канади Квебек, відбувся щорічний український фестиваль «Montreal Ukrainian Festival 2024», засновницею та незмінною організаторкою якого є Культурна асоціація Святого Володимира. До 1999 року це були щорічні локальні зібрання. До невеличкого парку «Україна» сходилося та з’їжджалося посвяткувати не більше шести сотень охочих. Але 2000 року уряд Квебеку виділив для фестивалю місце у великому парку «Мейзоньов», неподалік міського ботанічного саду та олімпійського стадіону. Це майже середмістя Монреалю.
Липень 13, 2024Григорій ТИТАРЕНКО, член Національної спілки журналістів України; м. ПолтаваКоментарів немає
Цю поїздку ми відкладали. З початком повномасштабної війни стало не до подорожей. Мрію відвідати Барселону, якою поділився з онукою Любою давно, коли мандрували Італією, нашестя російських загарбників просто стерло з моєї пам’яті.
Україна стікає кров’ю… І не лишень солдатською, а й дитячою. Пряме ракетне влучання в дитячу лікарню «Охматдит» – не перше, але й, на жаль, не останнє звірство росії в Україні.
Червень 25, 2024Астхік ЧОБАНЯН, студентка І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Сторіччя тому в самому серці Сакартвело– Тифлісі, у місті веж та виноградної лози, народився вірменин, який став каталізатором зародження українського протесту. Вірменин, творчі сили якого недооцінила радянська влада. Який виріс у Грузії та сидів у радянській в’язниці за український націоналізм.Саркіс-Сергій Параджанян-Параджанов, якого один із чільних представників українського шістдесятництва режисер Лесь Танюк назвав «Кола Брюньйоном українського кіно».
Відлуння Глобального саміту миру ще довго звучатиме планетою. Схоже, прогресивна частина людства вирішила взяти на себе колективну відповідальність за все, що сталося і що може статися в центрі Європи.
Червень 16, 2024Владислав ПАВЛЕНКО, студент І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Документальний фільм від Netflix «Таємниці теракотових воїнів» розкриває захопливу історію однієї з найбільших археологічних знахідок– теракотових воїнів та могилу першого імператора династії Цинь, засновника Китаю.
Червень 14, 2024Яна ЧЕРНЯВСЬКА, студентка І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Що таке нормальність у час війни? Чи можливо задіяти свою емпатію до інших, коли сам перебуваєш на межі знищення? Відповіді на ці запитання вдалося знайти на виставці «Я з тобою» у столичному «PinchukArtCentre».
Червень 13, 2024Ірина КЕРЕБКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Від першого колеса до сучасних комп’ютерів – кожне велике технологічне відкриття має потенціал трансформувати суспільство, економіку і культуру. Інновації невпинно розвиваються, важко й передбачити, які дивовижні відкриття чекають людство.
Червень 10, 2024Дар’я ПИЗІНА, студентка І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
У січні 2024 року «Netflix» офіційно повідомив про початок зйомок фінального сезону сповненого ностальгії науково-фантастичного серіалу «Дивні дива», створеного відомими американськими кінорежисерами та сценаристами братами Даффер.
Червень 09, 2024Матвєй МОРОЗОВ, студент ІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На дорогому німецькому курорті, що у селі Кампен, на острові Зюльт, група «золотої молоді» знімала себе на камеру телефона і вигукувала: «Німеччина – німцям, іноземці – геть!».
Червень 09, 2024Анастасія РОМЕНСЬКА, студентка І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Фільм, на який чекали, про який ходили чутки ще до його появи на екрані 2009 року. Який явив революцію у світі кінематографа.
Червень 06, 2024Вадим МАТЮХІН, студент І курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Його історія на перший погляд банальна, проте зачепить чи не кожного. А фільм про чорне й біле у всіх сенсах, про життєвий вибір і творчий шлях, про людину, котра мистецтвом змінила світ.
Травень 24, 2024Вероніка НАРІЖНА, студентка I курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Задумувалися коли-небудь про те, які ми насправді беззахисні перед нищівністю страшного монстра, що його самі й породили? Драматична кіноісторія великого фізика «Оппенгеймер», створенарежисером Крістофером Ноланом, неодмінно наверне вас на цю думку.
Квітень 30, 2024Анна СЕРГІЄНКО, студентка IІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
На листопад 2023 року в Бельгії перебувало 75 тис. українських біженців, котрі після повномасштабного вторгнення росії в Україну оформили статус тимчасового захисту. За 4 місяці свого перебування у цій країні мала можливість простежити, як вони освоїлися, чим займаються та як презентують нашу Батьківщину. Відвідувала заходи, знайомилася з людьми та в усьому шукала частинку України. І відтворила це у світлинах.
Квітень 29, 2024Дар’я КОЛЬОСА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Німецька влада нарешті внесла зміни в офіційну транслітерацію столиці України: замість сумнозвісного змосковщеного «Kiew» на офіційному рівні притримуватимуся правильної вимови та написання назви нашого Києва – Kyjiw.
Квітень 28, 2024Вікторія ВОЗНА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Про те, щоб вивчити німецьку, ніхто з нашої родини навіть не замислювався. Усе змінила широка війна. Рішення їхати в Німеччину виникло спонтанно. Тоді все було ніби уві сні, ми не розуміли, що робити далі, бо наші дні розтягнулися в місяці: не було завтра, а «вчора» просто зливалося з «сьогодні»…
Квітень 25, 2024Анна КЕДИСЬ, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Світ кіно завжди відображає певний культурний контекст та відносини між націями. Російське кіновиробництво не є винятком. Хоча й має свою родову особливість, сформовану віковою ментальністю імперії: все не-російське тут постає з явним нальотом «інородства», до якого треба ставитися щонайменше з підозрою чи недовірою.
Квітень 23, 2024Мирослава МАТЮШКО, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
З Юлею ми навчалися в паралельних класах школи. Війна змусила її виїхати з рідного Харкова. І з України. Знайшла осідок за океаном, в американському штаті Вашингтон.
Квітень 15, 2024Олександр ПРИСЯЖНЮК, студент IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Якщо бодай трохи цікавилися американськими 60-ми, якщо довідувалися про походження відомих різнокольорових зображень Мерилін Монро, тоді вам не нове ім’я Енді Воргола. Художник, ілюстратор, дизайнер, скульптор, письменник, продюсер, кінорежисер, видавець, колекціонер та творець напряму «попарт» справив колосальний вплив на все сучасне мистецтво. Проте можу закластися: багатьох здивує, що цей культовий американський митець – лемко за походженням.
Квітень 11, 2024Анна НЕКРАШЕВСЬКА, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Від самого дитинства мріяла подорожувати світом, відвідати чи не всі континенти та країни, зображені на карті. Як не дивно, але мрії мають здатність збуватися. Тепер я закордоном, у столиці Європейського Союзу Брюсселі. Навчаюся за академічною програмою обміну.
Квітень 04, 2024Вікторія САДКЄЄВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Українського диригента Кирила Карабиця нагороджено почесним орденом Британської Імперії – «за заслуги в музичній галузі та популяризацію симфонічних творів з України та Східної Європи».
Квітень 04, 2024Марія ДЗЮБА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На тлі жорстокої війни з’являються твори, що дарують нам віру й надію. Серед них – серія дитячих книжок «Іларія в Литві» української письменниці Ірини Голуб.
Квітень 02, 2024Анастасія ВІЗЬОНОК, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Люди, котрі виїхали з України, змушені влаштовувати своє життя фактично з нуля. І перше, чим практично переймаються, – де і як влаштуватися на роботу.
Квітень 02, 2024Юлія ЗАДОРОЖНЯ, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
США на порозі ювілейних 60-тих президентські виборів. Американські президентські «виборчі гірки» – це зазвичай нові геополітичні виклики для світу. Україна ж пильнує за цими перегонами з незатаєною напругою. Стримуючи збройну агресію російських загарбників, ставши на захист європейських демократичних цінностей, сподіваємося не втратити підтримку країни, яка гордо називає себе світовим оплотом демократії. Чи новий президент США поверне вектор національних інтересів країни до росії? Чи диктуватиме Україні «новий формат» відносин із нашим зажерливим сусідом, фактичну капітуляцію перед росією? Розгляньмо декілька ймовірних сценаріїв розвитку подій.
Березень 29, 2024Олена РЯБОШАПКО, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Серпень 1914 року. Поки німецька армія посилює свій контроль на півночі Франції, Люсьєн, Лукас, Луїджі та Людвіг, четверо хлопчиків віком від 10 до 15 років відстають від своїх під час евакуації притулку. Разом з Люсі, дівчиною, котру покинули батьки, вони спробують дістатися Швейцарії. І на цьому шляху зустрінуть багатьох постраждалих від війни. Саме така фабула фільму 2022 року «Братство чотирьох Л» («La guerre des Lulus») режисера Яна Самуеля.
Березень 25, 2024Анастасія ВІЗЬОНОК, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка2 коментарі
Клебер Рожеріо Алвес де Мелло – зневеликого бразильського міста Каноас. Свою родину перераховує детально: мама, тато, брат, сестраі кіт. В його штаті мешкає найбільше європейських нащадків,і, як стверджує Рожеріо, тут можна знайти схожість і з Україною, навіть в автохтонному вбранні. «Наприклад, жіночий народний одяг нагадує деякі моделі довгих українських вишиванок».
Новий мультимедійний проєкт «Площа Героїв» має намір розкрити для широкого загалу маловідомі, а то й незнані драматичні сторінки зародження, становлення і розвитку військового партнерства між Україною і США, перспективи українського євроатлантичного вектору мілітарної співпраці. Його ініціатори кінорежисери Валентин Сперкач й Андрій Михайлик задумали створити однойменний цикл телевізійних програм. Про це й розповіли на зустрічі зі своїми майбутніми глядачами – студентами Львівського національного Франкового університету і курсантами Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Сагайдачного. Розмова відбулася у кінозалі Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»
Березень 21, 2024Олександр ПРИСЯЖНЮК, студент IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Степан Бандера, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Павло Скоропадський – усіх цих людей об’єднує значна роль в історії України, боротьбі за її незалежність, попри різні ідеології та методи реалізації своїх планів. І те, що всі вони поховані за межами України. Земля США, Франції, Німеччини, Люксембургу, Нідерландів та інших країни стала останнім притулком для українських політичних емігрантів.
Березень 12, 2024Марія ДЗЮБА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Литовська столиця завжди відзначалася відкритістю до різних культурних впливів. Значна українська громада, глибоко закорінена в історію цього міста, вельми помітна у його бізнес-середовищі.
Березень 12, 2024Валерія ПОСТНІКОВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Ця подія нерозривно пов’язана з боротьбою жінок за свої права. День, коли проблеми ґендерної нерівності, сексизму, репродуктивних прав та насильства щодо жінок стають головним питанням.
Березень 12, 2024Марія ДЗЮБА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
Тут сплітаються традиції та комерція, а панує радість святкування. Чарівний світ ярмарку Казюкаса, знаний також як Kaziuko Mugė – серед найпопулярніших та вельми колоритних традиційних подій у Литві.
Лютий 29, 2024Анна СЕРГІЄНКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка1 коментар
Фото вміє говорити. Головне знайти справжнього провідника між глядачем і красномовним кадром. Цим Божим даром наділений Мацей Ястшембський – польський дипломат, журналіст та мандрівник за покликанням. Нині у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка розгорнуто його першу в Україні фотовиставку «У ревінні сирен життя шепоче».
Лютий 27, 2024Ксенія ЛЯПІНА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; світлини Юлії ДРАГАНКоментарів немає
У день других роковин широкомасштабного вторгнення російських варварів в Україну, на одній із центральних площ німецького міста Реґенсбург українсько-баварське об’єднання «Hromada Regensburg e.V.» спільно з «Пласт Реґенсбург» провели мітинг єдності, аби нагадати Європі, що руйнівна війна в її географічних межах триває. Тільки за ці два жахливі роки Україна втратила понад 13 тисяч цивільних. Ще 6 мільйонів наших біженців лихо розвіяло по всьому світові.
Лютий 16, 2024Аліна МУЗИРА, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
16 жовтня 2023 року «The Walt Disney Company» відсвяткувала 100-річний ювілей. Заснована 1923 року братами Волтером і Роєм Діснеями компанія стала справжньою імперією – з кінобізнесом, парками розваг, телебаченням, анімацією і ще багато чим у світі шоу-бізнесу, забав і відпочинку. Безліч улюблених мультфільмів та персонажів стали знаком дитинства для десятків мільйонів людей.
Бувають слова, за своєю первинною суттю досить благородні, які завдяки вмілій маніпуляції легко перевтілити в хижу зброю. Патріотизм – одне з них. З грецької це слово означає земляк,з латинської –батьківщина. Почуття, змістом якого є любов довітчизни, готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї. А ще це відданість своєму народові, приналежність до країни. Готовність в разі необхідності стати на її захист…
Одвічне питання існування українства сьогодні вирішується не лишень на полі бою. Певний символізм є в тому, що саме у День Соборності України оприлюднено президентський Указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації».
Стою між двома Сергіями – Тримбачем і Марченком, – які щойно говорили про третього – Сергія Параджанова. Світлина – зворушливий знак оклику після презентації журналу «Кіно-Театр», яка відбулася 12 січня у Синій вітальні Будинку кіно і вписала яскраву сторінку у вшанування столітнього ювілею Режисера.
«Якби почалася війна, кожен третій поляк вирішив би втекти з місця проживання, лише 15,7 відсотка респондентів пішли б добровольцями до Війська Польського», – таку соціологіюоприлюднило видання «Rzeczpospolita» після опитування,проведеного компанією «IBRiS». Така картина суспільних настроїв у нашого західного сусіда і безпекового партнера не те, що «викликає занепокоєння і стурбованість», – вона відверто шокує.
Відома з дитинства казка про триголового змія стала для нас реальністю. Центральною головою в цієї потвори є агресивна росія, а зліва й справа – Іран та Північна Корея.
Грудень 11, 2023Олеся ГОЛОМША, студентка IІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Росіяни славляться унікальним умінням хизуватися брехнею. Прапор укралив нідерландців, матрьошку – у японців, балалайку – у німців, гімн «підслухали» в українського композитора Миколи Лисенка, а автомобіль ВАЗ-2101, у простонародді «жигуль», – насправді італійський «Fiat 12». І цей список безсоромно краденого можна подовжувати ще ой як довго. Але в чому нашого східного сусіда можна справді назвати неперевершеним злодіякою – то це у привласненні чужої історії. І ми, українці, при цьому злочині чи не за найбільших свідків і потерпілих.
Грудень 04, 2023Марина ВОРОШКЕВИЧ, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлини з інтернетуКоментарів немає
Понад сімдесят років тому шотландський школяр, вибираючи картоплю на шкільному городі, натрапив на давньоєгипетську статую. Так розпочалася ця історія колекції давньоєгипетських артефактів. А тепер дослідники нарешті розкрили таємницю, як ці реліквії потрапили на Британські острови.
Листопад 29, 2023Андрій МИХАЙЛИК; світлини автора та з відкритих джерелКоментарів немає
З Володимиром Мнішенком домовилися зустрітися поблизу католицької, або як її ще називають – польської частини Байкового цвинтаря. За вхідною брамою з біблійним надписом латиною з Одкровення апостола Іоана на ній: «Beati mortui, qui in Domino moriuntur» («Блаженні ті, хто вмирає в Господі») повертаємо ліворуч і за пару хвилин, минаючи склеп і надгробки з польськими прізвищами, опиняємося перед доглянутою могилою.
Листопад 24, 2023Соломія СОКУР, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
У Києві завершився Дванадцятий міжнародний фестиваль короткометражних фільмів. Щовечора з 16 по 22 листопада в Українському Домі, кінотеатрах «KINO42» і «Жовтень» демонстрували «короткі метри» талановитих авторів про українську ідентичність, історичну пам’ять та історичний досвід, про проблеми рівності та майбутнє АІ-технологій.
Згадався багатосерійний фільм Ризької кіностудії початку 1980-х за участі уславлених акторів: Ліліти Озоліні, Юозака Кіселюса, Олмульдаса Романаускаса… Його назвою тепер можна означити важку дорогу України до членства в ЄС. Як відомо, на початку листопада 2023 року Європейська комісія офіційно рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до Європейського Союзу.
Жовтень 31, 2023Марія ДЗЮБА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Нове дослідження, проведене «Tesco Bank», засвідчило: 40% туристів не вельми обізнані, скільки «чайових» прийнято залишати у конкретних країнах. На перший погляд, дрібничка, але вона може попсувати настрій і навіть спричинити непередбачені витрати.
Жовтень 27, 2023Вікторія ВОЗНА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
Виставка найтаємничішого художника ХХІ століття «Мистецтво Бенксі. Без обмежень» здобула неабияку популярність у багатьох країнах світу – від країн Близького Сходу до Європи. Її вже відвідало близько півтора мільйона людей. Художникаж називають справжнім феноменом сучасного мистецтва.
Жовтень 26, 2023Маргарита ТАУШАН, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлина з офіційної фейсбук-сторінки УКЦ «Дніпро»Коментарів немає
Вже понад 60 років Український культурний центр «Дніпро» є головним осередком української громади в Манчестері. Він активно підтримує розвиток української культури, освіти, опікується збереженням традицій. Як працює громада в умовах повномасштабної війни, розповіли Ґеня Мандзій, голова манчестерського гуртка Організації українських жінок (ОУЖ), та Богдан Сопель, голова манчестерської філії Спілки українців у Великій Британії (СУБ).
Жовтень 22, 2023Анастасія МАРЦИШИН, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Довгоочікувана відпустка.Напевне, кожен мріє про мить, коли зможе вийти за межі свого звичного життя, прорвати оту комфортну бульбашкузаради відкритого світу. І колиця мить нарешті настає, вона стає подією, що залишає в житті непотьмарений знак.
Жовтень 20, 2023Вікторія ВОЗНА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
23 липня 2023 року внаслідок потужного ракетного обстрілу Одеси зазнали руйнувань об’єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки, кафедральний собор і музичний ліцей імені П. С. Столярського. В німецькому містечку Бад-Фільбель українські музиканти провели благодійний концерт, щоб зібрали кошти на відновлення ліцею.
Жовтень 12, 2023Валерія ПОСТНІКОВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Унікальну галерею картин, на яких анімаційні персонажі зображують полотна Вінсента ван Гога, створено в Амстердамі, завдяки співпраці музею визначного художника та аніме-франшизи «Покемон».
Жовтень 04, 2023Єгор ЧЕБОТАРЬОВ, студент IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На вулицях Єревана велелюдно. На центральній площі вірменської столиці виникають поодинокі сутички з правоохоронцями, розгортаються прапори, лунають вигуки про відставку влади.
Вересень 25, 2023Вікторія САДКЄЄВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Екстрадиція – це форма міжнародної співпраці держав для боротьби зі злочинністю. Одна країна може цілком законно видати особу іншій країні для притягнення до кримінальної відповідальності. За умови, якщо між цими державами чинний договір про взаємну допомогу у кримінальних справах.
Вересень 25, 2023Марія ДЗЮБА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
З початком вторгнення росії в Україну десятки тисяч наших земляків вимушено виїхали закордон. Війна забрала у них рідний дім, звичне середовище, улюблену роботу. Багатьох їх прийняла столиця дружньої нам Литви. Радикально означивши новий етап їхньої долі.
Найперше щиро прошу вибачення у милих і безвинних тварин за це цілком усталене порівняння. Та й аналогія з росіянами є, якщо зважити на раціон харчування цих не вельми вибагливих істот. Росіяни ж, яких, здається, вже всі притомні люди ототожнюють із їхнім непритомним пастухом, своєю невибагливістю справді найдужче скидаються… на чотириратичних поживачів помий.
Липень 25, 2023Андрій МИХАЙЛИК, кінорежисер; світлини автора, Ольги ХАМЕДОВОЇ та з відкритих інтернет-джерел1 коментар
Сучасна російсько-українська війна не тільки і не стільки за території як світоглядна. Поряд з мілітарним чинником не менш визначальним є ідеологічний – запекла інформаційно-психологічна битва за самоусвідомлення та ідентичність.
Червень 22, 2023Вікторія РУДЕНКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
За даними ООН, розв’язана росією війна спричинила найбільшу хвилю міграції з часів Другої світової. З початку повномасштабної агресії росії зафіксовано понад 18 мільйонів виїздів українців за кордон. Серед європейських країн, які прийняли найбільше українців, Німеччина поступається лише Польщі. Ірина Ерб, заступниця керівника відділу фінансів мерії німецького міста Петерсберг, розташованого у федеральній землі Гессен, розповідає про допомогу, яку надає українцям міська влада.
Червень 19, 2023Олександр МАРЧЕНКО, студент ІI курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Це напуття в різних формах неодноразово чув від наших політиків, військових, дипломатів та різного калібру блогерів. Мовляв, українські біженці в Європі мусять стати такими собі губками, які б жадібно усотували найкраще, з чим стикаються там у повсякденні. У банківській сфері і сфері послуг, у міському господарстві, медицині і держуправлінні. Словом, усе те, що варто в успішної Європи неодмінно перейняти і «вживити» в повоєнній Україні – заради її відродження і цивілізаційного розквіту.
Червень 13, 2023Павло КОРНАЦЬКИЙ, студент І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Нині вже й важко порахувати всіх світових зірок науки, культури, мистецтва які за час повномасштабної російської агресії в Україну висловили підтримку нашому народові, його справедливій збройній боротьбі з окупантом. Кожен обирав різні способи солідарності: хтось збирав і надсилав гроші, хтось виступав з відеозверненнями підтримки українців, хтось приїжджав в Україну, зустрічався з нашими воїнами, хтось улаштовував у своїй країні благодійні концерти на користь України і ЗСУ, а хтось просто публічно огортався українським прапором, вбирався у вишиванку чи чіпляв значки з нашою національною символікою.
Червень 11, 2023Поліна ФЕДОРОВА, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Перша частина цієї науково-фантастичної кіноепіки уславленого режисера Джеймса Кемерона побачила світ 2009 року. Митець вкотре довів, що є одним із світових лідерів новацій екранного мистецтва, перетворивши проєкт на медіа-франшизу, сповнену творчих і технологічних досягнень сучасного кінематографа.
Московію трясе, і не лише «бавовнами». Нещодавно в п’яти російських регіонах відбулися онлайн-референдуми за відділення від Російської Федерації. Голосували за незалежність Кенігсберга (Калінінград і область), Інгрії (Санкт-Петербург і Ленінградська область), Сибіру й Уралу, Кубані (Краснодарський край). Понад 55,7% кубанців, котрі взяли участь у референдумі, висловилися за незалежність. Чи випадково це? З цього почалася розмова з метром української документалістики кінорежисером Валентином Сперкачем.
Червень 08, 2023Ксенія ЛЯПІНА, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлина – «Hromada Regensburg»Коментарів немає
У німецькому місті Реґенсбурґ відкрито українську бібліотечку.
Травень 25, 2023Каріна КІШУК, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Чи замислювалися колись, який шлях проходить звичайний картон з поштомата? Той, що був грубезним брунатним папером, а доти – річкою гарячої целюлози, а вона колись була просто… деревом!
Травень 25, 2023Дар'я ГОРІШНЄВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Понад дві тисячі грузинів нині воюють в Україні з московською навалою. Їх найбільше з-поміж вояків-іноземців, котрі пліч-о-пліч з українцями стали на наших рубежах супроти рашистської орди. 36 шляхетних синів Сакартвело полягли в боях. За що ж воюють безстрашні витязі на далекому від Грузії Донбасі, Запоріжжі? Відповідь на це доленосне запитання дає медіапроєкт «Скріплені кров’ю» – однойменні книжка-хроніка Олександра Кучерука і документальний фільм Олега Манчури.
Травень 11, 2023Валерія МУСХАРІНА, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На довгі дні радіаційне повітря просочує все навколо. Просочує саме життя. Легені відмовляються приймати кисень, страждають мільйони клітин, тканин, а кістковий мозок руйнується невиправно. Організм слабшає з кожною годиною, утім ще здатний тимчасово функціонувати. Доки не виробить свій ресурс, і людина не почне швидко згасати.
Травень 10, 2023Анастасія КАБИШ, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Тарасюки– звичайна молода українська родина, з якою зустрілися у невеликому та затишному містечку Словаччини. Земля кругла, тож знайти «своїх» не так вже й складно, навіть закордоном.
Травень 01, 2023Лілія СЛОБОДЯНИК, студентка I курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Українську твіттер-спільноту сколихнула новина: Twitter позбавлятиме «сині галочки» у тих, хто за них не платитиме. Здавалося б, що тут такого? Заплати за те, що раніше позначало верифіковані акаунти, й надалі роби дописи. Все б нічого, якби не політика власника компанії Ілона Маска.
Квітень 29, 2023Кузьма МАТВІЮК, м. Хмельницький1 коментар
Центральна вулиця могоміста пішохідна. На її частині розміщено портрети героїв Небесної Сотні і загиблих героїв російсько-української війни. Є у цьому мартирологові ісвітлинасімнадцятилітньогохлопця. На лихо, це не поодиноке свідчення трагедії:такого віку воїнів, які тримають над нами небо, згадуючи поета, «полки і полки».
Квітень 17, 2023Ганна БАШКАЛЕНКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Якщо вірити останньому російському перепису населення, на росії нині проживає 2 млн українців. Можна лише здогадуватися, як ті земляки наші, у кого ще не струхла совість, почуваються в державі, що нині плюндрує землю їхній батьків. Звісно, після початку «спецоперації» кремлівського варвара, дехто з українців не зміг залишатися в «ерефії»: полишивши все подався геть, подалі від країни-терориста.
Квітень 14, 2023Аліна КАЛИТА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Активісти громадської організації «Кримськотатарський ресурсний центр» (КРЦ) скликали в Укрінформі пресконференцію, щоб розповісти, як рашистська пропаганда та окупаційна влада Криму поширюють серед населення півострова брехні про НАТО. Зокрема якими свіжими фейками запудрюють мізки легковірам.
Квітень 08, 2023Дар'я ГОРІШНЄВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Незважаючи на постійні перевірки та неодноразові розслідування, Дональд Трамп десятиліттями уникав кримінальних звинувачень, створюючи ауру юридичної непереможності. І цю ауру загрожує розвіяти на порох звинувачення, висунуте Трампу 30 березня окружним прокурором Манхеттена Елвіном Л. Бреггою.
Квітень 03, 2023Дар'я ГОРІШНЄВА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Новина про стрімке падіння 16-го за величиною банку США SVB збурила глобальну фінансову паніку: крах банку є другим за масштабами в історії США і найбільшим після фінансової кризи 2008 року.
Березень 30, 2023Аміна ВІКОВАН, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення близько восьми мільйонів українців, переважно жінки та діти, виїхали закордон. І там, завдячуючи підтримці європейських країн, українські дітлахи мають можливість здобувати освіту. Але, безумовно, важливо зберегти зв’язок дітей з рідною країною, створити атмосферу дому, полегшити їхню адаптацію на чужині. Саме такою благородною метою опікуються учасники благодійного проєкту: «Українським дітям – українську книгу», ініційованого Держкомтелерадіо спільно з офісом Президента і Міністерством культури та інформаційної політики України.
Березень 22, 2023Дар'я ГОРІШНЄВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Від середини лютого 2023 року шпальти світових ЗМІ знову зарясніли повідомленнями про можливі версії появи Covid-19. ВООЗ визнала, що розслідування про походження коронавірусу «зайшло в глухий кут» і зазначила, що пандемія ще не закінчилася.
Польська журналістка й дипломатка Наталія Брижко-Запур презентувала в інформаційній агенції «Укрінформ» книжку «Я тут. Ми тут. Ми всі – це Україна». Спершу вона побачила світ у Польщі, польською мовою і здобула велику прихильність читача. Тепер у перекладі українською видання прийшло і до нас, завдяки старанням видавничого центру «Академія».
Березень 15, 2023Дар’я ГЛАДКИХ, студентка IІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Розсилання – тепер у месенджері – листівок з весняною тематикою та теплими побажаннями краси й жіночності стало невід’ємною частиною святкування 8 березня. Але ця дата має глибшу сутність, яку варто знати. Щоб не обмежуватися поверховими уявленнями про день «коли нарешті можна сказати добре слово коханій».
Березень 02, 2023Маргарита ШИНКАРЕНКО, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Познайомлю вас із двома українками. З двома із тисячі землячок, яких доля та обставини змусили жити далеко за межами рідної країни. Хтось, призвичаюючись до місцевого життя, намагається забути своє, а хтось, навпаки, усвідомлює, що на чужині він гість, і посилює духовну єдність з Батьківщиною. У повсякденні послуговується українською, вчить її своїх дітей.
Березень 01, 2023Микола ВАСЬКІВ, професор факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Джалаліддіна (1207–1273), перш ніж він стане Румі (виходцем чи мешканцем із Руму – територій, що належали колись Візантії, потім – лише Малої Азії; це також інша назва Конійського султанату, у столиці якого майже 50 років прожив Мевляна), доля довго, але наполегливо вела химерними шляхами до Коньї. До 12-ти років він ріс у місті Балх – одному з найбільших центрів перської культури й суфізму. Нині це невелике, тисяч на вісімдесят, місто на півночі Афганістану, вважається одним із центрів зороастризму, але своє провідне значення давно втратило. Батько Джалаліддіна – відомий суфій з гучним іменням Султан Улемів – у 1219-му разом із сім’єю назавжди покидає Балх. За рік до його нищівного руйнування монголами. Мабуть, передчував майбутню долю міста, а можливо, ще з якихось міркувань.
Березень 01, 2023Ксенія ЛЯПІНА, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлини Юлії ДРАГАНКоментарів немає
Роковини повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Дев’ятий рік, як росія тероризує та захоплює нашу Батьківщину. Можливо, у світі, де не чути завивання сирен повітряної тривоги і канонади обстрілів, хтось і втомлюється від новин з українського фронту, але ми, українці, ні на мить не припиняємо боротьбу з ворогом, усіма способами наближаємо нашу Перемогу.
Лютий 23, 2023Роман РАТУШНИЙ, куратор фотовиставки, старший викладач факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
1 вересня 2022 року минуло якось непомітно. Не відчувалося до щему звичної врочистості Дня знань. Воно й зрозуміло – війна, повномасштабне вторгнення московії, будь-які святкування не на часі. Принаймні я так думав…
Лютий 22, 2023Андрій МИХАЙЛИК, перший заступник голови НМПУКоментарів немає
Міжнародна федерація журналістів (МФЖ), яка представляє понад 600 000 медіапрацівників у всьому світі, заявила, що після розслідування, а потім голосування Глобального виконавчого комітету в середу призупинила членство союза журналістів росії (сжр). Про це з Брюсселя повідомляє кореспондент «The Washington Post».
Січень 21, 2023Валерія ГАВРИЛЮК, студентка I курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Рік тому найвідоміші та найшанованіші українські шеф-кухарі, відгукнувшись на заклик держави, проголосили спільний Маніфест про відродження української кухні, її популяризацію у світі та пошук нових формул давніх страв. Після початку повномасштабного вторгнення питання української етнічної кухні лише загострилося, адже її часто плутали з російською.
Січень 19, 2023Маргарита ШИНКАРЕНКО, студентка I курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Темного лютневого ранку минулого року холодна рука війни назавжди залишила відбиток у серцях українців. Біль, боротьба та незламність – це те, що відтоді стало нашим єством. У доблесті та жертовності ратних буднів, у пеклі нашої самовідданої оборони не полишає бойового строю український кінематограф. Об’єктиви камер вихоплюють і фіксують історію всенародної боротьби і звитяги, викривають злочини рашистів, прицільно разять у світовому медіапросторі брехливу пропаганду окупанта.
Січень 02, 2023Олександр МАРЧЕНКО, студент ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Вересневий ранок видався навдивовижу сірим та гнітючим. Гріти могла лише думка про бабине літо, яке, вочевидь, до Німеччини прибувало залізницею «Дойчебан», про затримки якої тут ходять легенди.
Грудень 29, 2022Валерія МУСХАРІНА, студентка І курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Вертеп – молитовне прославлення Бога за допомогою театрального дійства, яке, на думку українсько-польського етнографа Еразма Ізопольського поширилося в Україні на початку 1600-х років.
Грудень 10, 2022Тимур ДУБОВИК, студент IІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Багатостраждальна Кубань. Місце, де перевертні від радянської влади вирішили, що здатні переписати історію. Спаплюжити, знищити, уніфікувати під зручний патерн – усе, на що спроможні. І то лише силою. Кубань стала символом безсовісної спроби стерти генокод людей відбиранням домівок, засланням і депортацією, вбивством родичів. Це геноцид, на який влада пішла, щоб узяти в залізні лещата скривджених українців і ще раз показово продемонструвати свою псевдомогутність.
Листопад 09, 2022Юлія КШАНОВСЬКА, студентка ІV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Значна частина західних інтелектуалів, лідерів думок, політичних діячів називають повномасштабне військове вторгнення росії в Україну «війною путіна», відводячи вину від росіян. Але правда полягає в тім, що понад 20 років саме російський виборець у своїй масі голосує за цього лідера з ознаками клічнічних психічних вад. Хіба ж це не робить їх винними у розв’язаній нелюдській війні?
Від свободи слова до свободи брехні – таку трансформацію пройшла росія за доволі короткий період. Про бодай умовну свободу слова можна згадувати в контексті президенства Боріса Єльцина. Тоді ще за інерцією тривала «гласность», оголошена Міхаілом Горбачовим… І, здавалося, задушити альтернативу думок вже не ніхто не спроможний. Але – убили журналістів Влада Лістьєва, Анну Політковську й доволі гостру на ті часи телепрограму «Взгляд». Канула в минуле програма Олександра Невзорова «600 секунд», яка також славилася незвичною відвертістю… І, мовби на посміх, через пару десятиліть на «рос-ті-ві» вийшла цинічно-брехлива програма… «60 мінут».
Жовтень 29, 2022Каріна КІШУК, студентка ІІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Їх часто вважають безжальними, але ефективними. Доказом цього є офіційні цифри ВВП: з 2002 року автократії вдвічі швидше зростали економічно, аніж демократії. Втім автократичне закулісся зазвичай вражає, бо диктатори не люблять правди. І звикли перебільшувати реальні показники економічного зростання країни.
Жовтень 24, 2022Катерина ЄМЕЛЬЯНОВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Про створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів росії проти України йшлося на пресконференції в Укрінформі. Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня української делегації в Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі, запевнила, що ця тема вже вийшла на якісно новий рівень.
Жовтень 22, 2022Анастасія ПАВЛУШКО, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Цього року Україна стала найпопулярнішою країною у запитах пошукової системи «Google». На жаль, не від доброго життя. Хоча згадки про нашу країну постійно з’являлися у кінотворах і до російської агресії. І не лише фільмах західного виробництва. Тема України, для прикладу, доволі чітко простежується в японській анімації.
Жовтень 19, 2022Катерина ЄМЕЛЬЯНОВА, студентка IV курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка визнає режим у Росії «терористичним». Зі ста депутатів ПАРЄ «за» проголосували 99, жодного «проти» і лише 1 «утримався». Голова постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Марія Мезенцева на пресконференції в Укрінформі назвала таке рішення історичним і розповіла про його наслідки для України та країни-агресора.
Вересень 29, 2022Марія КУЗЬМЕНКО, студентка IIІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Блукаючи «YouTube»-навігатором, натрапила на відео, як відновлюють ГАЗ-24 «Волга». Сенс у тому, що доволі «запакована» людина віддає на спеціальну СТО стареньку «Волгу», і через рік-півтора отримує абсолютно новий автомобіль. Здавалося б, диво дивне, а проте…
Вересень 20, 2022Карина ВИШНЯКОВА, студентка II курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«Життя продовжують тільки жінки і праця». Пабло Пікассо
Напевне, його ім’я відоме кожному. Геніальний іспанський художник більшу частину життя прожив у Франції, був одним із основоположників кубізму. Залишив по собі безліч полотен, деякі з них входять до скарбівні найдорожчих картин світу. Утім популярності Пікассо додало і його особисте життя, позначене численними романами…
Вересень 08, 2022Яна МИЦЬКО, студентка ІІ курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Її денник став документом поневірянь жертв Голокосту: 719 сторінок цієї сповіді для Вічності достеменно відтворює те, що пережила реальна єврейська родина. Повсякденні записи є безспірними доказами невимовної жорстокості, знущань, репресій, геноциду цілого народу.
Вересень 02, 2022Ксенія ЛЯПІНА, студентка III курсу факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Посеред серпня 2022 року в німецькому місті Штраубінгпроходив один із головних річних заходів Баварії «Gäubodenvolksfest». Заснований 1812 року, він перетворився на другий за величиною сільськогосподарський фольклорний фестиваль. І традиційно тут розгортають велику споживчу виставку. На ній українці мали цього року можливість представити свою Батьківщину: стенд з саморобними прикрасами, сувенірами, картинною галереєю, плакатами та навіть організованими майстер-класами! І все це не просто так: земляки збирали пожертви.За ці кошти закупили для України гуманітарну допомогу.
Серпень 24, 2022Яна МИЦЬКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; м. Відень, АвстріяКоментарів немає
Відень немовби згадав, що й він був колись для українців своїм.До розпаду багатонаціональної імперії Габсбурґів, тих-таки, які подарували Україні легендарного ексгерцога Вільгельма – поета і полковника Українських січових стрільців Василя Вишиваного.Нині, понад століття потому, австрійська столиця знову чує українську мову. Наші земляки-біженці знайшли тут дах і всіляку підтримку. Господарі подбали навіть про те, щоб наші люди не відчували глухого і неприступного мовного бар’єру: для всіх охочих працюють безкоштовні куси німецької мови.Їх організували місіонери-морсони.
Серпень 16, 2022Ксенія ЛЯПІНА, студентка ІІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлини з особистого архіву учасниці ходи та з інтернет-видання «Сало написало»Коментарів немає
За даними Верховного комісара ООН з питань біженців на 14 липня, з 24 лютого кордон України перетнули понад 9 млн людей. Тимчасовий захист від війни в Європі отримали понад 3,4 млн українських біженців. Держави, що їх приймають, ще не мали стільки людей, яким треба надати не тільки захист, а й соціальну допомогу, робочі та учбові місця, курси з інтеграції в країну тощо. І тому в найкоротші терміни затверджували закони та прописували нові чи спрощені правила прийому українців.
Серпень 10, 2022Вікторія ЛИСЕНКО, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; світлини авторкиКоментарів немає
Світ засуджує нелюдські злочиниросійської вояччини в Україні.Польський Краків також додає потужний гнівний голос проти московських варварів-окупантів. Щодня біля пам’ятника Адаму Міцкевичу збираються люди, тримають плакати, прапори, розповідають про звірства рашистів. Так українці привертають увагу до війни. Збираютькошти, закликають приєднуватися до антивоєнних мирних акцій по всьому світові, нагадують Європі, що Україна потребує допомоги.
Після намагання світу знайти бодай якусь логіку в агресивних діях росії щодо України людство дедалі впевненіше ставить діагноз: безумство! Так, саме безумство – стан людини (а виявляється й цілої країни), який єклінічно вираженою психічною хворобою. Жорстокість росіян, схильність до насильства, знущань, збочень вражає масовістю. Це – стиль боротьби русні зі «свідомими». Це слово вони вживають без перекладу на російську, як і «нєзалєжність», обмазуючи їх при вимові власною жовчю.
Червень 27, 2022Антон ІЩУК, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Борис ГрінченкаКоментарів немає
Розголос про це котивсяповагом, наче вітер перед благодатним дощем. Вигойдуючи натовп роззяв, що збіглися на берег і діловито притуливши до лобів козирком долоні вдивлялися у сліпучий обрій. Сперечалися гонористі теслі,на око знімаючи пальцями міркиз прибулої гості, іноді розводили руками з поважним усміхомчи удаваною пихою,іноді скрушно хитали головою.
Червень 24, 2022Валерія КУСТИНСЬКА, студентка I курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Століття болю, страждань, доблесті і перемог. Це шлях України, її народу і його мистецтва. Ми лицарі, ми велетні, бо, стримуючи сотні літ орду, не загубили України, самі себе і своєї духовності.
Червень 23, 2022Вікторія НІКІШИЧЕВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
У нашому світі точно не залишилося людей, які б не читали, не дивилися фільми чи принаймні не чули про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера. Та що ми знаємо про його творчиню Джоан Ролінґ? Хто вона, мільйонерка, успішна дитяча письменниця, філологиня, сценаристка, любляча матір?
На світлині – звичайна суботня ідилія, зазнімкована мною тиждень тому у провінційному за тутешніми мірками містечку Пфорцхайм, що розташоване на заході німецької землі Баден-Вюртемберг, поруч із величнішими та знаменитішими містами Карсруе і Штутгарт. У суботу і неділю в незчисленних кав’ярнях та дуже популярних тут турецьких закусочних і дрібних ресторанчиках в’єтнамської кухні чоловіки й жінки поєднують каву, а то й легкий сніданок з читанням щоденної (!) місцевої паперової газети.
Червень 22, 2022Марія ДЗЮБА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Скільки разів передивлялися підліткові серіали про іноземні старші школи й університети та уявляли себе на місці Блер Уолдорф чи Рейчел Беррі? Мабуть, як і більшість наших студентів, – чимало. Щоправда, як та ж таки більшість, забороняємо собі навіть мріяти про те, щоб опинитися серед своїх у цьому заманливому товаристві. Бо ж як? Якщо ти вже вчишся в Україні, «паралелити» здобуттям другої вищої освіти закордоном? Важко, дорого!
Вже, здається, лишень лінивий не зізнався собі в тім,що Організація Об’єднаних націй як структура, створена для гарантування безпеки у світі, не виконує своїх функцій.Прикладів її бездіяльності сотні.Вона стала заручницеюсумнозвісного «права вето», коли будь-який постійний представник Ради Безпеки ООН може заблокувати будь-яке рішення, навіть найсправедливіше. Останнім часомцим правом вето просто зловживаєросія, гальмуючи застосування будь-яких дієвих форматів ООН.
Червень 21, 2022Катерина МУЗИЧЕНКО, студентка ІI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Вже три місяці я в Данії, але все ще не віриться, що у безпеці. А шлях, який привів мене сюди, досі видається довгим кадром якогось сюрреалістичного фільму.
Червень 19, 2022Анна ТРЮХАН, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Ганну Ясельну, сімнадцятилітню студентку, війна не одразу вигнала з отчого дому. Вона була далеко від її рідного Подільська, що на Одещині, але з кожним днем напруга в місті наростала. Люди боялися обстрілів з моря і потроху роз’їжджалися. А Ганнина родина вагалася: їхати чи залишатися. Рішення увірвалося зі звуками вибуху десь коло міста. Глава родини залишився вдома, а Ганна з матір’ю поповнила 6-мільйонну армію українських біженців, які подалися закордон. «Нам пощастило, що моя мати мала зв’язки у Польщі, адже колись там працювала», – розповідає Ганна.
Червень 17, 2022Катерина ЗАХАРЧЕНКО, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка3 коментарі
Чим довше триває в Україні війна, тим більше люди в Європі звикають до українців, адже більшість із 6-мільйонної армії наших біженців знайшла притулок саме тут. І, здається, громадяни ЄС починають потроху звикати до самої війни, втрачати до неї інтерес, а отже співчуття та розуміння. Втім цю тенденцію більше пов’язують з певними країнами. Є навіть така думка, що суспільна увага до нашої біди слабшає, а бажання давати притулок українським переселенцям меншає, чим географічно далі од нас країна.
Червень 14, 2022Дмитро ДЕМ’ЯНЕНКО, студент І курсу Інститут журналістики Київського університету імен Бориса ГрінченкаКоментарів немає
До Інтернаціонального легіону, створеного в Україні, долучилися добровольці 55 країн світу. Про це на брифінгу в «Медіацентрі Україна — Укрінформ» заявив речник Інтернаціонального легіону оборони України Дам’єн Магру. Уточнивши у лавах зарубіжних добровольців воюють російським окупантом посланці таких далеких країн, як Бразилія, Південня Корея та Австралія.
Червень 14, 2022Карина ВИШНЯКОВА, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Вона українсько-австралійська композиторка та піаністка. Її твори звучали на всіх континентах, їх виконували славетні симфонічні оркестри. КатеринаЛіхута народилася та виросла у Києві, в родині музикантів. Закінчила Київський інститут музики ім. Глієра та Національну музичну академію ім. П. Чайковського. У 2005 році разом із чоловіком емігрувала до США, з 2012-го живе в Австралії.
Червень 06, 2022Дар’я КОЛЬОСА, студентка IІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Кількість біженців з України у Німеччині перевищує двісті вісімнадцять тисяч. Наші об’єднуються іспільно з німцями започатковують інтеграційні, культурні проєкти. Один із таких запрацював наприкінці травня у містечку Бургдорф, Нижня Саксонія.
Червень 05, 2022Денис САВИЧ, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Війна у неї в крові. «росія живе і мислить як солдат армії завойовника», – писав майже два століття тому французький дипломат Астольф де Кюстін. «Страший брат», «вєлікій руській народ» справіку заражений жадобою грабунку, захоплення, війни. Так невинною кров’ю і територіями сусідів приростала імперія зла. Мінялися правителі, епохи, а ординська лють на тих, хто не бажав скніти у російській «тюрмі народів», чіпко трималася при всякій владі і правила нею. На весь світ москва лементувала про свою «споконвічну миролюбність», про «дружбу народів», а насправді випалювала найменші парості національної волі.
Червень 02, 2022Ксенія ЛЯПІНА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Історія моєї війни хаотична. Рухались на чужину не одразу, не одним транспортом, не в одне місце. Евакуаційний потяг до Львова, від Львова – до Трускавця. Там побули місяць, однак небезпека ближче до квітня вже не мала обласних кордонів. Настав час рухатись далі. Моя покійна бабуся – викладачка російської мови. Мала досвід викладання для німців. Свого часу 5 років жила у файному містечку Регенсбург, чевертому за величиною містом Баварії після Мюнхена, Нюрнберга та Аугсбурга. Регенсбург відомий українцям тим, що це місто-побратим моєї славної Одеси.
Червень 02, 2022Олександра КУЛАГА, студентка I курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Нині кожен з нас є свідком і самовидцем жорстокої війни, яку розв’язала росія проти України. Війни, що за всіма правовими ознаками і фактичною суттю є геноцидом проти українського народу. Війни, яка забрала життя понад 230 українських дітей і сотні їх примусово вивезла у стан ворога. Зафіксувати кожну деталь цього лихоліття, у фактах, історіях, долях, у слові, барві, музиці і відчуттях – наш святий обов’язок перед нацією, Батьківщиною і нащадками.
Якби тему здоров’я путіна, що так інтенсивно обсмоктується у світових ЗМІ, сприймати всерйоз, то слід було б констатувати: маємо справу з трупом. Водночас чудово розуміємо, що, на жаль, це далеко не так.
Травень 29, 2022Дар’я ГЛАДКИХ, студентка I курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Світлини авторкиКоментарів немає
Неподалік від того місця, де я тепер мешкаю, в польському в містечку Рашині діє Центр допомоги біженцям з України. Раніше у цій будівлі поляки займалися спортом, а нині наші біженці, кому потрібна допомога, приходять сюди по одяг, харчі, іграшки для дітей.
Травень 26, 2022Тетяна КАМЛОВА, студентка ІI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На десятий день після початку широкомасштабного вторгнення росіян, тато прийняв рішення відправити маму та мене з маленькою сестричкою закордон. Вона ще геть не розуміла, що відбувається. Швидкі збори, і ось уже евакуаційним потягом Київ-Варшава тягнемося на захід, подалі від обстрілів і канонад, від моторошного виття сирен.
Травень 24, 2022Маріанна КОРОП, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
До війни Катерина мешкала у Василькові на Київщині, була успішною флористкою, виховувала маленьку донечку Алісу. Коли місто зазнало потужного авіаудару, вирішила виїхати закордон. З евакуацією допомогла її мама, працівниця «Укрзалізниці». Катерина потрапила до Угорщини.
Травень 18, 2022Людмила СЕМЕНЮК, м. Канни, ФранціяКоментарів немає
Вчора помпезно і бомбезно відкрився Канський кінофестиваль. Помпезно, бо від зірок зашкалювало, вбрання на актрисах, здається, ніколи не були такими прекрасними, погода — такою нетравнево спекотною, а море на Лазурці — таким теплим. Бомбезно, бо вся ця гламурна міжнародна спільнота, стоячи, аплодувала спічу Президента України, який навів слова Чарлі Чапліна із фільму «Великий диктатор», які звучали з екранів ще 1940 року: «Людська ненависть пройде, всі диктатори помруть, і влада, яку вони відібрали у народу, повернеться до народу».
Травень 16, 2022Вікторія ЛИСЕНКО, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Світлини авторкиКоментарів немає
Я опинилась у Кракові 3 березня, на восьмий день війни. На кордоні видавали воду і бутерброди. Дітям роздавали сік. Ще тоді пройнялася до поляків особливим теплом і вдячністю.
Травень 11, 2022Підготувала Анастасія КАБИШ, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету ім. Бориса ГрінченкаКоментарів немає
ВАШИНГТОН — Президент Байден 9 травня підписав оновлену версію Акту про ленд-ліз, офіційно представлений як «Закон про захист демократії в Україні». Ленд-ліз відкриє шлях для подальших поставок зброї українцям на відсіч російським загарбникам. «Щодня українці борються за своє життя…Вартість бою не дешева, але відступ від агресії ще дорожчий», – сказав пан Байден, затверджуючи закон в Овальній залі.
Травень 09, 2022Яна МИЦЬКО, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«5 Футів 4 ½ дюйми зросту, 8 стоунів, 4 ¼ фунтів ваги і геть плоскогруда. Вона крокувала у хапливому темпі, мала глибокий голос, і, за словами сучасників та знайомих, представляла себе в «джентльменській» манері», — Gentleman Jack: The Real Anne Lister (Movie Tie-In) Анна Лістер.
Травень 07, 2022Дар’я ГЛАДКИХ, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
В долині Коачелла американського штату Каліфорнія знову відбулася «Coachella» – один з найбільших у світі, найвідоміших і найприбутковіших музичних фестивалів.
Вже на третій день перебування у гостинній німецькій сім’ї зі мною перестали няньчитись і позбавили «особливого ставлення». «…Отут холодильник – їж. Оно, електроплита – готуй, що забажаєш… А ще краще – не сиди вдома, а їдь або до Штуттгарта, або до Пфорцхайма… Відвідай музеї, погуляй у скверах, посиди у вуличній кав’ярні…». У німців не заведено сюсюкати до гостя, безнастанно подавати і прибирати за ним тарілки, зазирати в очі, переймаючись, як краще пригостити та де усадити… Навпаки, гість має знати своє місце…
Квітень 26, 2022Карина ВИШНЯКОВА, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
З моменту повномасштабного вторгненняв Україну рашистських загарбників понад мільйон наших громадян вимушено покинули рідні домівки та виїхали закордон. Але не втрачають надію, допомагають чим можуть наближати нашу перемогу. Розповідають світові про українські цінності і традиції, долучаються до благодійних проєктів, акцій підтримки. У світлий Великдень наші родаки ділилися святковим настроєм з новим оточенням.
Квітень 25, 2022Леонід ІСАЧЕНКО, с. Тіфенброн, земля Баден-Вюнтенберг, ФРНКоментарів немає
За два місяці війни з російськими загарбниками стільки спресувалося подій, думок, переживань, страху і відчаю, радості і сподівань, стільки загалом людей зустрілося, що все те в мирному житті снувалось би десятиліттями! Дві ночі у підвалі під обстрілами, троє прямих попадань снарядами – і сусідська квартира в нашій багатоповерхівці зазяяла діркою. Наскрізною… Втеча з опівнічного Ірпеня під кулями кадирівців, три доби руху запрудженими шляхами на захід України…
Квітень 23, 2022Дар’я ГЛАДКИХ, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
А таки недаремно його називають Великоднем, Великим Днем! Свято Воскресіння, перемоги Життя над смертю – одне з найшановніших в Україні. Нинішня війна додала і тут своєї чорної барви: через комендантську годину і загрозу ворожих авіаударів великодніх всенощних не буде.
Квітень 22, 2022Яна МИЦЬКО студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Три роки тому на «BBCOne», головному телеканалі британської телерадіокомпанії «BBC», вийшов перший епізод серіалу «Джентльмен Джек». В його основі щоденникові записи всесвітньовідомої мемуаристки, альпіністки, підприємиці Анни Лістер. Пона 4 мільйонів слів, більшість яких закодовано підставним шифром, винайденим самою авторкою. Звісно, це додає серіалу тієї інтриги, що зацікавлює і захоплює.
Квітень 18, 2022Олександр МАРЧЕНКО, студент І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка; м. Брауншвейг, Нижня Саксонія, ФРНКоментарів немає
Гей, Клаусе, ти, певне, тисячуразів чув про те, що Україна – щит для Європи? Ханно, тебе вже лякали у соцмережах українці, що якщо ти мовчатимеш, війна прийде до твого дому? Генріху, а ти вже, певне, бачив у «Більді» чи у своїй регіональній газеті фотографії Бучі, Маріуполя? Що ти про це думаєш, Ульріко? Чи, може, ти прогортаєш ці фото, Пауліно?
Численні факти жахливих злодіянь рашистських окупантів на території України сколихнули світ, примусили людство знову згадати всує слово з арсеналу діянь найпідліших деспотів-людоморців – геноцид. Воно, це страшне слово, нині на вустах і очевидців звірств путлерівців у Бучі, Гостомелі, Бородянці, і вітчизняних та зарубіжних правників, і відомих політиків, і навіть глав держав та урядів.
Квітень 06, 2022Єлизавета ЄРОШКІНА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Музика живе, коли нею діляться, захоплюються, коли їй віддаються. Коли поринати в неї з головою, заплющуючи очі, і відчувати – пальцями, губами, тілом, серцем; коли бачити її неосяжний оку політ.
Квітень 05, 2022Анастасія ГРУБРИНА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Йду. Чортзна-куди, навіщо та для чого. Середмістя. За мною найвідоміші куранти світу, які щогодини співають свою пісеньку та заходяться танцями фігурок, а попереду прямо на бруківці спить місцевий знездолений, таких тут багато. Відтоді, як була тут востаннє, багато що змінилось. Тепер на вулицях міста рясна українська, всюди жовто-блакитні прапори і тисячі сумних очей.
Знай наших і на фронтах культури! Українську режисерку Дарію Онищенко нагороджено премією Федерико Фелліні. За фільм «Забуті» – про вчительку української мови в окупованій Луганщині Нагороду українці на престижному італійському кінофестивалі вручав один із спадкоємців геніального режисера..
Квітень 02, 2022Васіліса СЕРГЄЄВА, студентка I курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Даша згадує: «Серед ночі 24 лютого збудили батьки: «Просинайтеся, почалась війна…» Підхопилася, почала притьмом збирати речі, здригаючись від кожного гупання вибуху. Вирішили їхати з Києва, але вже о шостій ранку повсюдно у місті були величезні затори. Подалися на дачу біля міста. Побули там пів дня і знову в автівку. Цього разу шлях в Карпати. А вже звідти із зупинками – закордон, сюди, у німецьке у місто Вальдкірхі».
Березень 31, 2022Єлизавета ЄРОШКІНА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Відень, шоста тридцять ранку. Кілометрова черга до будівлі, що стала для багатьох справжнім маяком. Для багатьох, чиї почервонілі од сліз очі вже мало що бачать у цьому красивому європейському місті.
Не маю жодних сумнівів: такі біди, як теперішня, трапляються не для того, щоб легко минути. Вони приходять, щоб навчити нас жити по-іншому. Це майже знову народитися, створити кращу версію самих себе. У цьому сенсі (з моєї скромної точки зору) маємо дві новини: добру і так собі.
Якщо сприймати Євросоюз як спільноту країн, що сповідують єдині загальнолюдські цінності, то Угорщина явно випадає із загальної картини. І демонструє це вже давно, наголошуючи на своїх «особливих» стосунках з автократичноюпутлерівськоюросією.
Взагалі-то поняття «глибина» і в українській, і російській транслітераціяхтотожні за суттю. В образному сенсі використовується на означеннячогось вартісного, досконалого (глибокі знання, любов до глибини душі тощо). Історики часто послуговуються цим словом для характеристики тяглості, генетичного наслідування поколінь, досліджень генеалогії народів, родин…
Березень 15, 2022Микола ВАСЬКІВ, професор Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Пригадую старі радянські фільми про Другу світову й післявоєнні роки. Час від часу фронтовики чи їх родичі хвалилися «трофейними» речами. Інколи їх, ці «трофеї» передавали з покоління в покоління як «фронтові реліквії».
У нас немає журналістів такого рівня. І не тому, що немає талановитих і відчайдушно сміливих. Немає тому, що відсутня їхня затребуваність в суспільстві.
Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з’їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що зверхньо дивилися тут на тих, хто сіяв, орав, зберігав…
Зателефонував з Росії двоюрідний брат Анатолій. Ми з ним довго не родичалися. Передостанній раз бачилися, коли мені було десять років, а він, демобілізувавшись з армії, їхав додому. Його мама, моя рідна тітонька Соня, тоді вже померла, у батьківській хаті була нова господиня і місця там для Толі не знайшлося. Так він опинився у Мурманську, став рибалкою. На пенсії оселився з сім’єю в Ленінградській області.
Акела промахнувся. Промахнувся 24 лютого. Старий, побитий міллю вовк, з якого потроху витікають сили і сцяки, зважився, цілком імпульсивно, на останній стрибок. Зважився, аби показати зграї, що він вожак. Аби показати ворогам, що він – альфа. Аби довести собі, що вхопить жертву за шию.
Війна збурює листування. Так ведеться з часів винаходу епістолярію як жанру і як способу комунікувати. Лист воєнного часу викликає особливу суспільну увагу, він без труда стає історичним документом, гласом народним. Листи люблять історики: там зазвичай проступає людське, особистісне, щире. Те, що вияскравлює істину. І не має значення що це – лист запорожців до турецького султана, листи Бонапарта, фронтове приватне листування чи ділова переписка. Всі вони – свідки.
У Путіна – чергове загострення. Цього разу повномасштабне, одержиме, на грані фолу. Чолов’яга, схоже, остаточно втратив розум без шансу на ремісію, а ми потроху «пливемо» за ним слідом, мов зачаровані. Але чому? Символічну відповідь на це запитання дає система Таро «Психологічний портрет», де життєву місію Путіна характеризує 12-й аркан – Повішений.
Чому ми знову пролетіли з Оскаром? Сама номінація на цю престижну премію навіть об’єктивніша, бо в нагородження включаться політики, расові та гендерні квоти, тому я не здивуюсь, якщо цього року переможе досить посередня стрічка «Король Річард», або актор Уілл Сміт, який зіграв там батька двох юних тенісисток.
Лютий 03, 2022Людмила СЕМЕНЮК, м. Відень (Австрія)Коментарів немає
Досі мене лякали на карті великі розміри нинішньої недоімперії, яка холодним айсбергом загрозливо нависла над нами і над Європою. Та нещодавно у Відні, залишивши затишні стіни Штраус-готелю і ховаючись від несподіваної заметілі, я опинилась у старенькому деренчливому трамвайчику, такому схожому на львівський. Він виклично мчав повз помпезні Карлплац і Йосифсплац, одіозні мармурові монументи і бронзові статуї, повз барокову пишномовність палаців, які колись волали у світ, що ця імперія вічна…
Січень 11, 2022Підготувала Мирослава МАТЮШКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Британський інтернет-журнал Dezeen показав 12 найочікуваніших архітектурних споруд з цілого світу, будівництво яких завершать у 2022 році. Серед них – артцентри, спортивні об’єкти, школи та інші.
Вночі подивився фільм «Не дивися вгору»… Вчені-астрономи виявляють, що до планети Земля рухається величезний астероїд, який зіткнеться з нами за пів року. Астрономи б’ють на сполох і поширюють жахливу новину в політикумі. Їх запрошують до Білого дому, де президентом – білявка у виконанні Меріл Стріп.
Грудень 23, 2021Ярослава ШЛАПАЦЬКА, студентка IІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Світлина зі сторінки FacebookКоментарів немає
Інтернет творить дива.За допомогою онлайн-відеозв’язку студенти Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка погостювали за ранковою кавою у нью-йоркському помешканнівласного кореспондентаагентства «Укрінформ»заслуженого журналіста України Володимира Ільченка.І поспілкувалися з господарем про журналістське життя в осідкові ООН, світових фінансів і бродвейських шоу, про репортерські секрети та особливостімедійної працізакордоном.
Ми архаїчні, попри любов до красивих німецьких авто, тусовок та різних європейських «штучок-дрючок». Особливо це впадає в око на тлі Туреччини. Країни, 80%. населення якої вже вакциновано. І де у виробництві та у побуті широко використовують енергію сонця. Навіть свої сонячні батареї виготовляють.
До Греції туристи зазвичай їздять на море. І це правильно. Воно там чисте, ласкаве і тепле майже до кінця жовтня. А нас підкорила грецька столиця, яку справедливо вважають «колискою» європейської цивілізації. Тиждень ми винаймали чудову квартиру в самісінькому середмісті і зовсім не нудьгували. То які вони – сьогочасні вічні Афіни?
Листопад 11, 2021Катерина ВИДАЙЧУК, студентка ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Світлини авторки та Андрія МИХАЙЛИКАКоментарів немає
У столичному «Мистецькому арсеналі» – український футуризм. «Мистецтво майбутнього», започатковане понад століття тому, що заперечувало спадкоємність, розривало зв‘язки з традицією.
Листопад 08, 2021Анастасія ОХРІМЕНКО, студентка ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Дві тисячі років спільної історії – від опису поселень давніх германських племен та німецьких громад Київської Русі до депортації німців Російською імперією в часи Першої світової війни та життя німецької громади Західної Волині й Польщі між двома світовими війнами. Такий історичний обширохоплює виставка «Волинь і Північний Рейн-Вестфалія: мости з минулого в сучасне», організована ГО «Міжнародне товариство німців України-Відергебурт» спільно з низкою громадських організацій.
Щось мені забаглося сказати трохи про друга і трохи про книжку. Друга звати Сергій Сулима, книжка називається «Сон кельта». Прочитав її і згадав про друга. Ми давно не бачились, хоч живемо в одному місті. А раніше, майже десять років тому, мешкали довший час у Чернівцях. І там, і тут Сергій Сулима вмів безпомильно, мало не у псовий нюх знайти ресторанчик, кнайпу, генделик, де у швидкому часі ставав настільки своїм, що його зустрічали як тата рідного, готували страви на замовлення за окремим, ним визначеним, меню, і ці громадські заклади завжди вражали якимось особливим стилем, шармом і обов’язково домашнім затишком.
Жовтень 18, 2021Тимур ГІЖКО, студент IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Фото власника компанії «Facebook» Марка Цукерберга у зв’язку з численними скандалами з’явився на обкладинці журналу «Time». Поверх його портрета надруковано: «Видалити «Facebook?»
Жовтень 06, 2021Валерія СУБОТА, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Ліна Костенко, Іван Драч, Юрій Каплан… Твори цих та ще понад 90 славетних майстрів слова про жахіття Голокосту 1941- 1943 років зібрано в антології: «Яр смерті – Яр пам‘яті», презентованій в Будинку актора у дні скорботних 80 роковин трагедії у Бабиному Яру.
Вересень 30, 2021Андрій МИХАЙЛИК; світлини автораКоментарів немає
Двогодинний політ добігав кінця. В ілюмінаторі гірський ландшафт, миттєво промайнувши смужку берега, враз перетворився на лазурово-блискучий безкрай. Розвернувшись над морем, «Боїнг» плавно пішов на посадку. У пам’яті спливає схожий епізод: приземлення на військовий аеропорт Бельбек поблизу нашого Севастополя. Але цього разу інше летовище, іноземний Тиват. Добридень, Чорногоріє!
Вересень 20, 2021Дар’я ТАРАСЕВИЧ, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
До ювілейної дати – 80-річчя легендарного українського скрипаля та диригента Богодара Которовича – маємо перший в Україні Міжнародний інтерактивний конкурс «MAESTRO-Fest» серед виконавців струнно-смичкових інструментів.
Життя і діяльність видатного художника Миколи Глущенка, 120-річчя від дня народження якого відзначається 17 вересня, багатогранне, сповнене яскравих подій, драматичних поворотів долі і загадок. Розібратися в цьому неодноразово намагалися мистецтвознавці, історики, журналісти, письменники, кінематографісти. Нерідко це супроводжувалося різноманітними домислами і неточностями. Розсекречені, досі невідомі документи із архівних фондів розвідки дають змогу пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.
До музею «Літературне Придніпров’я» надійшла невеличка частина архіву самобутнього поета, журналіста Володимира Земляного (1963 – 2020). Зберіг його і передав музею письменник, краєзнавець Микола Чабан, приятель Земляного, який у 1980 – 1990-і роки працював разом з ним у видавництві «Зоря».
Серпневої пори Україна відзначає столітній ювілей Леоніда Полтави (Пархомовича) – поета, прозаїка, драматурга, журналіста, громадського діяча. З цієї нагоди в місті Ромен на Сумщині відбулися урочистості: науково-публіцистична конференція, відкриття меморіальної дошки та поетичні читання.
Серпень 30, 2021Іванна СТЕФʼЮК, старший науковий співробітник Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини, кандидат філологічних наукКоментарів немає
Зустріч, яка змінила усе життя, – так згадує Марко Черемшина про своє особисте знайомство з Іваном Франком. І це легко зрозуміти: для Івана Семанюка, тобто Марка Черемшини, як і для багатьох інших молодих інтелігентів того часу, Іван Франко був справжнім кумиром. Марко Черемшина написав «Фрагменти моїх споминів про Івана Франка», де детально описав враження від глибокої розмови при знайомстві, а його дружина Наталія Семанюк згодом до 100-річчя від дня народження Каменяра публікує цікаву спогадову реконструкцію «В дорозі»: детально розповідає про знайомство її чоловіка та родини з Франком і про те, що вперше в житті Іван Франко храмував у гуцульському Косові.
По тридцяти роках Незалежності все більше і більше плодиться героїв, сміливців і відчайдухів. Воно, звісно — геройствувати легше заднім числом. Що ж до мене особисто, то я героєм не був – вихований радянськими школою та університетом, та ще й завжди знаком застереження стояв страх батьків через мій радикалізм, адже вони краще за мене знали трагічні сторінки історії нашого роду, я тоді не вірив у швидку незалежність України. Хотілося, звичайно, але думав, що то хіба мої внуки дочекаються. А ось Левко Лук’яненко попри табори і тюрми завжди вірив у нашу незалежність.
Це мабуть сон: три фільми українського виробництва – у програмі Венеційського кінофестивалю! Ще зовсім недавно про щось подібне ми навіть не мріяли. Чи боялись помріяти. Одначе з’явились покоління, які мріяти не бояться.
Червень 09, 2021Андрій МИХАЙЛИК, світлини автораКоментарів немає
Саме до цієї першої «круглої» дати поглиблених партнерських відносин приурочили Міжнародний українсько-китайський форум «Ідеї Сі Дзіньпіна про державне управління». Організатори – Посольство Китайської Народної Республіки в Україні й Інститут стратегічних досліджень та прогнозів «Янус» у партнерстві з Київським університетом імені Бориса Грінченка і Ланьчжоуським університетом мистецтв та науки – зібрали поважну експертну аудиторію відомих науковців, політиків, громадських діячів. Сучасні технології дозволили мати два майданчики живого спілкування, об’єднані онлайн-платформою, – в Україні, у Київському Грінченковому університеті, та у Піднебесній.
Червень 08, 2021Лівія ВОЛУЦА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Німецький Лейпциг є найстарішим побратимом Києва. В агенції «Укрінформ» розгорнули фотоекспозицію, приурочену до 60-ліття партнерських взаємин двох міст. Ініціювали її громадські організації «Лейпцизький дім» та «Deutsches Haus KYIV – Центр німецької культури «Відерштраль».
Червень 01, 2021Аліна ПОШТАРУК, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Постскриптум до «Євробачення-2021»
З кожним роком пісенний конкурс «Євробачення» приростає новими прихильниками. В Україні він уже давно став гарною нагодою зібратися травневого вечора у колі друзів чи сім’ї. Жвава дискусія, підтримка фаворитів конкурсу об’єднують людей у всій Європі.
Травень 29, 2021Олександр ПРИСЯЖНЮК, студент І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
На все, що пов’язане з життям багатьох поколінь, варто дивитися масштабно. Країни, мови та культури існують не у вакуумі, вони на перетині зовнішніх факторів, убираючи їхні елементи. Окремий народ часто стає бранцем історичних сценаріїв, що вже відбувалися. Важко не визнати схожість життєвого циклу китайської імперії Хань та Римської імперії, або спільні міфологеми та ролі божеств від Індії до язичницької Скандинавії.
Травень 17, 2021Іван ОГОЙКО, студент ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Грудневого дня йшов центром Дніпра. В очі кинулася якась «помаранчева» яскрава пляма. Спершу подумав: знову демонстранти – і навіть не здивувався. Але придивившись мимоволі спинився.
Квітень 22, 2021Олена ДЕМЧУК, студентка І курсу Інституту журналістики Київського Університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Цьогорічне ювілейне 65-те «Євробачення» прийматиме 18-22 травня голландський Роттердам. Торік масштабна пандемія наклала вето на це всесвітньовідоме шоу. Тому задля безпеки нинішній пісенний конкурс відбудеться за сценарієм «В»: чисельність кожної делегації суттєво обмежать.
Важко уявити Націю без свого Поета, який став частиною її ідентичності. Наш Тарас Шевченко найяскравіше це потверджує. Бо для українців він більше ніж поет. Навіть той, хто не пригадає жодного його рядка (хоча в це важко повірити), охарактеризує Шевченка, як поета народного. Колись навіть неписьменні признавали Тараса за СВОГО, власноруч вишивали, малювали, різьбили його портрети
Не знаю, чи у Василя Ґренджі-Донського, поета із Закарпаття, були відчуття, що його вірш «ПлиНе кача» («Плавле кача») стане журливою піснею-пам’яттю для Небесної сотні… Він писав її для увічнення пам’яті січових стрільців, котрі загинули поблизу Хуста в боротьбі з мадярами. Він писав її для матерів, котрі народжували синів, щоб жити. Він писав її для рідної Срібної землі, ключ любові до якої лежить на дні Тисини, отієї ріки Тиси, що в серці кожного русина-закарпатця!
Таки так! Саме тут, в Києві, на Подолі, зареєстровано народження дідуся нинішнього держсекретаря США. А прадід народився в Переяславі. З десятьма доларами у кишені вони ризикнули втікати від тоталітарного режиму до далекої Америки. Їх затримали в порту Нью-Йорка, але старший Блінкін встиг покласти вісім доларів у кишеню свого молодшого, залишивши собі два. Сподівався, що бодай хлопчину впустять… Впустили їх обох. Бо в цьому світі немає нічого неможливого.
Січень 23, 2021Валентина ГЕРАСИМЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Шанувальники Національної паризької опери знали його унікальний голос неймовірного діапазону – від бас-баритона до мецо-сопрано. Звали його незвичним для європейців, зате його рідним ім’ям-прізвищем: Василь Сліпак. Однополчани-побратими на донбаському фронті називали його переважно за позивним – «Міфом». Революція Гідності покликала Василя з європейських оперних сцен, від тепла глядацьких овацій у вир київського Майдану. Зірка і слава світової опери став звичайним волонтером, а коли підступний сусід посунув ордою гарбати наші землі, – пішов на фронт, рядовим кулеметником. «Він мав у серці Україну», – стверджують Василеві друзі. Він і віддав це серце на вівтар задля життя соборної України.
Років п’ять тому на чернігівському центральному базарі розговорилися були з одним білорусом середнього віку. Спокійний, врівноважений, розсудливий чоловік. Розповів, що живе в Гомелі, мешкає у скромному приватний будиночку, має скромний бізнес. – А що за бізнес? – цікавлюся. – В кількох селах поряд з Гомелем відкрив приватні дрібні крамнички та й торгую, а крам везу звідси, з Чернігова, і на хліб з маслом вистачає…
Січень 11, 2021Дар’я ГОРІШНЄВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
І через вісімдесят років після виходу на екрани «Великий диктатор» Чарлі Чапліна вражає. Одна з найяскравіших антинацистських та антитоталітарних комедій у світовій історії кіно.
Грудень 23, 2020Анастасія МОСЄЄВА, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
В інформаційній агенції «Укрінформ» презентували незвичну фотоекспозицію. Не про політичне чи суспільно-економічне життя країни чи регіону, не про знакову подію чи відомі постаті – про кохання двох звичайних людей. Про дві долі, які віддзеркалили столітню епоху відданості, поневірянь, мучеництва, надії і лихоліття. Історично-документальний проєкт «Біль нащадків» поєднав дві країни. Спільною болючою історією двох родів: німкені Магди Хоманн та українця Олексія Кучинського.
Грудень 12, 2020Дар'яна ГРАБОВСЬКА, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
За результатами дослідження ООН «World Happiness Report» (Рейтинг країн за рівнем щастя населення), Швеція входить до топ-десятки найщасливіших. Цю «щасливу величину» дослідники виводять за показниками ВВП, соціальної підтримки, очікуваної тривалості життя, свободи громадян, за рівнем корупції. Проте чи достатньо цього для щасливого життя? Виявляється, шведи мають ще один секрет. Його деталі розкриваються у маленькій книжечці «Lagom» Лоли А. Екерстрем.
Листопад 26, 2020Анастасія ЛИСЕНКО, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Всюдисуща статистика підрахувала: щорічно камерами у своїх телефонах люди роблять понад трильйон світлин! Виробники аматорських цифрових камер, зазнаючи великих збитків, згортають виробництво: мобільні телефони невблаганно витісняють їхню продукцію на маргінес. Убудована у мобільник камера за два десятиліття свого існування по суті змінила «зупинені миті» нашого життя.
Жовтень 21, 2020Дар’яна ГРАБОВСЬКА, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Українська столиця останнім часом все частіше потрапляє на око та перо світових інформаційних видань; туристи не шкодують захоплених відгуків про Київ у соціальних мережах; а віднедавна наше місто потрапило ще й до об’єктивів світового музичного кліпмейкерства, про що свідчать численні відео всесвітньо відомих зірок популярної музики. Розповім про ТОП-5 найяскравіших кліпів, пов’язаних із Києвом.
Жовтень 21, 2020Дар`яна ГРАБОВСЬКА, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
В чому таїна понад столітньої популярності казок Ганса Крістіана Андерсена? Очевидно, в тому, що час не має влади над цінностями добра, людяності, самопожертви, краси. А є ще й персональний секрет великого данського казкаря: «Пишу не тільки для дітей, а й для дорослих… Дітей найбільше приваблювала фабула казок, дорослих цікавила вкладена в них ідея». Казкова магія Андерсена нині панує у залах Будинку митрополитаНаціонального заповідника«Софія Київська». Тут розгорнуто виставкудо 215-ї річниці від дня народження славетного письменника.
Жовтень 15, 2020Юлія МИХАЙЛЕНКО, студентка VІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Під час фестивалю «Дні Вишеградського кіно», який вдруге пройшов у київському кінотеатрі «Жовтень», показали чеський байопік «Гавел». Про життєвий шляху славетного чеського письменника, драматурга, дисидента, першого президента пострадянської Чехословаччини, а згодом Чехії Вацлава Гавела.
21 серпня 1968 року війська тодішнього Варшавського Договору увійшли до Чехословаччини… «Танки йдуть по Празі, танки йдуть по правді», – відгукнувся на це віроломне вторгнення поет Євген Євтушенко. Слова його актуальні й досі: вже понад чотири роки танки Москви намагаються придушити і нашу українську правду.
Нам слід бути обережними, коментуючи події у Білорусі. Щоб не нашкодити. Бо всякі аналогії та порівняння з Україною – безсенсові. Скажімо, у комуністичних концтаборах практично не було білорусів, зате багато було українців, литовців і грузинів. Це все і сьогодні має значення!
У Білорусі президентські вибори. Схоже на оксюморон, бо 26 років поспіль тут голосували за «безальтернативного» кандидата від міста і села – «бацьку» усіх білорусів. Колишній голова колгоспу, що звик до «єдіноначалія» на ланах і фермах, поступово перебрав на себе владні повноваження в цілій європейській країні, ставши «цивілізованим» диктатором.
Серпень 10, 2020Андрій МИХАЙЛИК, кінорежисер; світлини автора та архівні фотоКоментарів немає
Війна і любов, життя і смерть – вічні теми, поєднані у мистецтві, літературі ще з прадавніх часів. Тріумфальний 1945 рік. Мільйони фронтовиків повертаються додому. Вони вистояли, вижили, перемогли. Повертається до мирного життя, сідає на студентську лаву і вчорашній старшина мінометної роти старший сержант Сашко Гончар. Під враженнями від пережитого пише новелу «Модри Камень». Про війну і любов, кохання між українським хлопцем-вояком і словацькою дівчиною Терезою. Побачивши світ повоєнного 1946 року, ця літературна перлина принесла її молодому автору гіркоту тяжких випробувань. Гончара називають «буржуазним націоналістом», який «пропагує зраду Батьківщини». Бо які ж, мовляв, близькі стосунки могли бути у радянського воїна-розвідника з іноземкою!
Тим землякам, в Україні і не в Україні сущим, які досі вважають українську «другосортною», лише мовою села, хто соромиться спілкуватися нею у місті, радимо дослухатися думок Міхаеля Мозера, професора Інституту славістики Віденського університету. Ними науковець нещодавно поділився з кореспондентом «Укрінформу».
На Московії бунт. Ну, не так щоби бунт – шин не палять і бруківку не розбирають. Але й перед Обнульонним шапок у руках не мнуть і на колінах милостині не випрошують. Уже третій тиждень в далекому Хабаровську протестують проти арешту місцевого губернатора. Приєднався Владивосток, на мітинги вже візитують посланці з уральських міст. Такого там давно «відом нє відалі, слихом нє слихалі».
Липень 06, 2020Андрій МИХАЙЛИК, кінорежисер; світлини автора та з особистого архіву проф. Михайла РоманаКоментарів немає
Від Долини Смерті до Пряшева – шістдесят кілометрів. Думали, що їхати менше години, але дорожні роботи та чекання в заторах трохи затягнули подорож. У цьому, певне, теж свій позитив: з вікна автівки ясніше проступали краєвиди, придорожні містечка і села Пряшівського краю.
На Росії чергове загострення. Знову Лобним майданом, де російські царі рубали голови запідозреним у зраді боярам (від крові ту площу і названо Красною), гуркотять танки і ракети. Б’ють бруківку-асфальт підборами спецназівці-«вагнерівці», подзвякуючи медальками за свої «красні майдани» Донбасу, Сирії, Лівії…
Червень 11, 2020Юлія ТОПЧІЙ, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Міжнародний центр оборони та безпеки запросив істориків та політологів на онлайн-дискусію про вплив історичного минулого на сьогоднішні реалії, про те, чому трактування подій і фактів обростає ідеологічними мушлями. У наш час між країнами колишнього Радянського Союзу загострилася боротьба за об’єктивний історичний наратив. Суто історичні події та їхнє трактування переходять на рівень державної політики. Чи існує для країн пострадянського простору перспектива єдиної історичної правди? Чи переосмислення трагедій ХХ століття сприятиме консолідації?
Червень 09, 2020Анастасія ПАВЛУШКО, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Цьогорічні випускники шкіл та університетіввиявилися серед тих, хто найбільше постраждав від підступного планетарного лиха 2020 року. Випускний – це свято буває один раз, а карантин одібрав цю радість. Утім, може, й ні. Так найпопулярніший у світі відеохостинг YouTube, створив проєкт «Dear Class of 2020».
«Dear Class of 2020» – церемонія вручення дипломів випускникам університетів Сполучених Штатів Америки, яка відбулася 7 червня. До участі в урочистостях долучилися найвідоміші світові зірки.
А саму церемонію очолив експрезидент Сполучених Штатів Барак Обама разом з дружиною Мішель. Онлайн-дійство мало п’ять блоків та тривало чотири з половиною години. А почалося з натхненної гри на флейті співачки Lizzo. Вона виконала класичну композицію «Пишність і обставини» – перед тим як привітала випускників уже в супроводі оркестру Нью-Йоркської філармонії.
Потім зоряні виконавці (Каміла Кабелло, Кріс Мартін з Coldplay, Халід та інші) гуртом заспівали «Прекрасний день».
Випускники 2020 року отримали «зіркові» вітання від Джастіна Тімберлейка, Шона Мендеса, Тейлор Свіфт, Біллі Айліш, Бейонсе, Джиммі Кіммела, Джона Гріна, Джозефа Гордон-Левітта, Дженіфер Лопез, Демі Ловато, Леді Гага, Кеті Перрі…
Для випускників – шанувальників південнокорейської групи BTS цей день запам’ятається надовго. K-pop-гурт «онлайново» привітав випускників з Національного музею Кореї.
– Це був дивний рік, але ви впоралися з ним, – узяв слово лідер гурту Намджун. – Сьогодні у нас може не бути квітів, але те, що у нас є, – це, мабуть, найособливіша церемонія вручення дипломів в історії. Ніколи ще так багато людей не вітали випускників з досягненням їхньої мрії. Ви можете спостерігати за нами з вашого ліжка або з вашої вітальні, одні або з кимось. Десять років тому в мій день закінчення середньої школи пішов сильний сніг. Я добре пам’ятаю той день, бо сфотографувався зі своїми друзями. В той день я був просто хлопчиком, який тільки-но завершив одну главу, і був готовий написати наступну. Пам’ятаю те почуття, воно справді хвилююче та захоплююче. Це був момент, коли я відчув себе таким, яким є.
До привітання долучилися й інші учасники музичного гурту. А потім цілих 12 хвилин виконували свої хіти. Отримавши найбільше ефірного часу, якщо не враховувати спільних виступів подружжя Обам.
Згадали на цій церемонії і про драматичні події, які сколихнули всю Америку. У промові Барак Обама заявив, що загальнонаціональні акції протесту після недавньої загибелі неозброєних чорношкірих жінок і чоловіків, включаючи Джорджа Флойда, були викликані «стражданнями, розчаруваннями, нерівним зверненням і нездатністю виконувати поліцейську практику протягом десятиліть».
А торкаючись пандемії, наголосив: коронавірус пролив світло на численні проблеми Америки, «які наростали упродовж дуже тривалого часу». З-поміж них Обама назвав посилення економічної нерівності, брак базової медичної допомоги для мільйонів людей, а також «продовження лиха фанатизму і сексизму».
– Ви домагаєтеся того, чого ваші батьки, бабусі і дідусі ніколи не могли собі навіть уявити. Ви – відповідь на покоління молитов, – звернулася до випускників співачка Бейонсе. Закликавши їх повірити в себе так, як вона це зробила, коли десять років тому заснувала свою власну компанію. Хоча, за її словами, це було непросто в розважальному бізнесі – «дуже сексистському», «де домінують чоловіки».
Червень 09, 2020Людмила ПАРХОМЕНКО, студентка I курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Наступного дня після святкової вечері відомого письменника Харлана Тромбі (актор Кристофер Пламмер) знаходять мертвим у власному ліжку. Все вказує на самогубство, і численна родина вже готова ділити залишене їй майно. Аж раптом до когось закралися сумніви, що Тромбі позбувся життя добровільно. І той хтось анонімно наймає для розслідування відомого детектива Бенуа Бланка (актор Деніел Крейг). Бланк, поспілкувавшись із родиною, бере собі в помічники доглядальницю небіжчика Марту (актриса Анад Армас), яка фізіологічно не сприймає будь-яку брехню…
Червень 04, 2020Валерія БЕЛАЛИ, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Чим відрізняється «звичайне» кохання від кохання крізь роки? Хтось скаже терміном, а я скажу терпінням. Щоб закохатися, потрібно багато сміливості, і ще більше відваги треба для того, щоб пронести цю любов крізь все життя. Одночасна насолода від бажаного результату й жорстоке катування очікуванням. Саме це чатувало на героїв фільму «Холодна війна» Павела Павліковського.
Червень 04, 2020Сніжана МАКАРЕНКО, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Що найперше уявляємо, коли згадується Японія? Певно ж, сакуру – дерево-символ далекої країни. А ще, звісно, кімоно: це традиційне вбрання для японця – ніби для нас вишиванка. Комусь Японія асоціюється з поезією хайку, комусь – з оковитим саке… А мені – з аніме.
Червень 03, 2020Андрій МИХАЙЛИК, кінорежисер; світлини автораКоментарів немає
Замість прологу
Черговий день напруженого велопоходу Карпатами добігав кінця. Час зупинятися на нічліг. На околиці містечка просимося на постій, аби перепочити перед наступним складним переходом у верхів’я Тересви. – Ночуйте, хлопці, місця вистачить, – каже ґазда-дідуган і продовжує косити траву на обійсті, злегка припадаючи на праву ногу.
Фландрія. Брюгге – це істинна машина часу. Ось де ти цілковито втрачаєш чуття реальності. Твоє око може бачити лише кольорові, «пряничні» середновічні кам’яниці, бо вулички тут такі вузькі, що жодної перспективи не видно. Вийшовши нарешті із кам`яних лабіринтів на міську площу, раптом бачиш готичних лицарів у металевих латах, коней, накритих кольчугами, сурмачів з яскравими хоругвами…
Травень 26, 2020Сніжана МАКАРЕНКО, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Повнометражний мультиплікаційний фільм «Мулан» кінокомпанії Walt Disney Pictures, на виробництво якого витратили 90 мільйонів доларів, з успіхом пройшов екранами світу 1998 року, зібравши понад 304,3 млн «вічнозелених».
Травень 23, 2020Сніжана МАКАРЕНКО, студентка Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Американський драматичний серіал компанії Netflix «13 причин чому» (13 ReasonsWhy), знятий Брайаном Йорки на основі однойменної книжки Джея Ашера, отримав загальне визнання і глядачів, критиків. Почалися сезони «Причин» ще 30 квітня 2017 року. А тепер усі фанати й любителі проєкту з нетерпінням очікують 5 червня: прем’єрного старту останнього сезону улюбленого серіалу.
Травень 19, 2020Сніжана МАКАРЕНКО, студентка Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Життя може змінитися в одну мить. І треба бути до цього готовим. Втілення наших задумів, цілей залежить від нас, від нашого завзяття, наполегливості, бажання. Приклад – історія моєї співрозмовниці Дар’ї Тимченко.
Травень 15, 2020Діана КРАЛЯ, студентка Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Альфа ще маленькі, не сформувалися остаточно, але футурологи, маркетологи і психологи вже говорять про намічені тренди: покоління альфа буде жити в світі роботів, зруйнує ґендер, матиме високі моральні стандарти, зможе дожити до ста років та врятувати планету від сміттєвого хаосу.
Росію неочікувано зацідив бумеранг. І то в самісінькі «скрєпи». На сторінці Білого дому в Інстаграмі 8 травня з’явився пост, де переможцями нацизмуназвано… США та Велику Британію. У Білому домі додали, що дух Америки «завжди буде перемагати, врешті-решт саме так і відбувається». Московський владний ведмідь обурено реве і тупає лаписьками… Аж «вєлікапабєдниє» декорації валяться.
Режим «сиди вдома», віддалена робота, дистанційне спілкування, – такі ознаки, або, як нині «в тренді» казати, теги цьогорічної «коронної» весни. В таких умовах світова спільнота відзначила 50-річчя виходу рок-опери «Jesus Christ Superstar». Цю культову річ мого покоління, справжнє явище музичної культури світового рівня написали два юнаки – 22-річний Ендрю Ллойд Веббер (музика) та Тім Райс (лібрето), котрому на той час виповнилося «вже» 25.
Травень 06, 2020Ростислав ДЕМЧУК, м. Брюссель (Бельгія)Коментарів немає
Коли ми їхали до вершини гори з палаючим вулканом на острові Лансароте (Канарські острови), я подумав: а якби інопланетяни приземлились саме тут? Де обвуглені, чорні-пречорні і страшні кластери на увесь простір, куди лиш сягає око…
Радянський академік Валерій Легасов пішов із життя у другу річницю Чорнобильської катастрофи, 27 квітня 1988 року. Його знайшли у зашморгу, у власній квартирі. Хтось вважає, він вчинив самогубство добровільно, дехто – ніби йому «допомогли».
Впродовж квітня дуже уважно переглядав російські ютуб-канали. По декілька разів, аби визначити їхні політичні позиції. Застосував методологію своєї дисертації з історії української (звичайно, російськомовної) журналістики пореформеної «імперії зла». До речі, цю ідіому приписують Рональдові Рейгану, а насправді автор – його радник Ричард Пайпс.
Є такий російський письменник Едуард Тополь. В одній з його художніх книжок «Чужое лицо» йдеться про проєкт, який нібито розробляв совєтський Генштаб разом з війсково-промисловим комплексом СРСР.
У Російській Федерації перебудова. Точніше, перестановка стільців. Уряд «сірої молі» пішов у відставку, у засіки поналазили «сірі миші». Президент Владімір Путін оголосив про зміну конституції. Повноваження парламенту «височайше обіцяно» розширити, проте демократичних процедур і народного волевиявлення від того більше не стане: російське законодавство вивершиться над міжнародним. Зросте роль непомітної нині Державної ради і місцевих князьків-губернаторів у ній.
Січень 29, 2020Лілія ЧАПОВСЬКА, студентка Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Майже два місяці з балетною трупою подорожуємо Італією. Граємо вистави в різних містах країни. Порівняно з Україною вона здається мені крихіткою. Її легко об’їхати автомобілем за пів доби. Італія – це і є відчуття легкості, непоспіху та рівноваги.
Січень 24, 2020Анастасія КУЛІКОВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Під завісу старого року в Китаї виявили недугу, що спричиняє запалення легенів. Лише минулого тижня виявлено близько двох сотень нових хворих. А нині загальна кількість інфікованих перевершила тисячну позначку. Десятеро померли.
Січень 23, 2020Анастасія КУЛІКОВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Воно не може не хвилювати: неймовірно привабливе і геть не схоже на решту європейських міст. Тут усе пройняте духом свободи! І гадки не мала, що святкуватиму Новий Рік у берлінському вирі веселощів! Наче стікся світ на міську площу: океан люду – різноликого, багатонаціонального. Уже цей розмай веселих облич надавав події особливих барв і нестримно вабив. Часом було і страшно, зізнаюся. Над головою безперервно гримотіли і сичали салюти, під ногами тріскотіли петарди, вуха закладало… Але сама атмосфера святкового шалу і той емоційний заряд, яким наснажилася, безумовно, того вартували!
Січень 17, 2020Анастасія ДЕГНЕРА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Міста забудовуються шаленими темпами. Міські вулиці, на яких мешкаємо, все більше нагадують кам’яні нетрі, де нема місця деревам і траві… Забудовують скрізь, навіть в історичних районах. І повсюди монументальні багатоповерхівки, кожна з яких – ціле містечко у мегаполісі.
Січень 14, 2020Анастасія БУРЛАКА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Фотовиставка «Казки та реалії: подорож у невідоме» справді вразила. Світлини канадсько-російської художниці українського походження Вікторії Сорочинські експонуються в осередді української столиці, на Хрещатику, в торговельному центрі «Мандарин». Вхід безкоштовний, зала невелика, але відвідувачів не так і густо. Шанувальники арт-мистецтва видають себе одразу: споглядають вдумливо, на обличчях гама почуттів: смуток, тривога, радість. І відгуки захоплення.
Незважаючи на зиму, у Мілані лупить холодний пронизливий дощ. І цінність затишної кав’ярні з теплим чаєм та маффіном зростає в рази. Але куди не зайдеш, чути слово lavorare (італійською – працювати).
Грудень 17, 2019Дар’я ТАТАРЧУК, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Колись вона мріяла подорожувати стільки, щоб її впізнавали працівники аеропортів. Дівчина зі щирою усмішкою та вольовим поглядом запевняла, що неодмінно стане перекладачем і працюватиме в посольстві. Та трапилося так, що Олена Щерба відмовилася від «повітряних замків» і вже другий рік студіює логістику у Вроцлавському університеті банківської школи. Але мрій своїх не полишила, а деякі з них і втілила.
Грудень 15, 2019Богдан ХІХЛУШКО, студент VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Художніх фільмів на тему Голодомору 32-33 років знято не так багато. Можна пригадати «Гіркі жнива» 2017 року чи «Голод-33» – екранізацію «Жовтого князя» Василя Барки кінорежисером Олесем Янчуком. Решта – документалістика. І ось тепер нова художня кінострічка – фільм режисерки Аґнєшки Холланд «Ціна правди». Прем’єру приурочили до роковин геноциду українського народу.
Грудень 15, 2019Єлизавета РОМАНЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Ця молода тендітна дівчина не з чуток знає, як автостопом проїхати за улюбленим гуртом усю країну і жодного разу не спинитися на півдорозі. Аліса Маркевич – SMM-менеджер телеканалу М1, творча особистість, амбітна красуня з міцним характером та відкритим серцем. Коли на порозі стояв 2017-й рік, а у неї перепліталися бажання відкривати нові горизонти та палка любов до музики,– зважилася на тур автостопом. Улюблені музиканти, двадцять дев’ять міст України, понад десять тисяч кілометрів. Юнацький азарт в очах та серці. І дорослі рішення у думках та вчинках.
Грудень 11, 2019Дар’я СОРОКА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Здійснилась моя давня мрія – побачити світу. Автобусний тур стартував зі Львова і проліг кількома країнами Європи. Вражень – не переповісти! Але найбільше зачарувало двоє міст…
Листопад 05, 2019Дар’я КОРДЮКОВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Зазвичай кожна історія успіху починається з чогось на кшталт: «Я довго працював не покладаючи рук. Спочатку ніхто не вірив, а я зміг… Довгий час не розумів, що потрібно робити, але ми впоралися…»
Листопад 01, 2019Богдан НЕСПІРНИЙ, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Гомонів столичний Майдан. У гамірному натовпі ледве розібрав «змістовний» діалог поліцейського з іноземцем. Той щось торочив про столи («stolen», вкрадений) та ще якісь незрозумілі речі. Служитель правопорядку бігав очима, шукаючи невідомо звідки підтримки, і лише повторював :«Ай дон андерстенд». Проскануваши ситуацію, зрозумів, що в іноземного гостя поцупили гаманець і він просить поліцейського зареєструвати заяву, щоб страхова компанія відшкодувала 50% збитків. Намагаюся допомогти стражеві правопорядку. Зрештою той не витримує – посилає мене, як «розумного», разом з іноземцем у відділок.
А ви знаєте, що він трохи українець? Що дівоче прізвище його матері — Дунець, а його дід і баба із Закарпаття… Українсько-угорська сім‘я емігрувала до США, де його мати Арлін Шарон Дунець стала громадською активісткою, а всі її діти — акторами. Хоакін Фенікс — із них найвідоміший. Хоча народився з пошрамованою верхньою губою, перекошеним плечем і шрамом через усю спину. Але завдяки істинному талантові ці вади стали родзинками його кіношних образів. Він таки часто просто грає спиною. Принаймні, якщо бачили фільм «Тебе ніколи тут не було», за головну роль у якому Хоакін отримав «Золоту пальмову гілку», ви зрозумієте про що я. Там справді багато кадрів, коли камера знімає його зі спини: рішучої, безстрашної, із накачаними м‘язами та бойовими шрамами…
Вересень 25, 2019Людмила СЕМЕНЮК, м.Канни, ФранціяКоментарів немає
Мені нізащо не зрозуміти, навіщо люди, до речі, переважно наші, з «постсовка», таскають за собою через усю Європу валізи із сукнями до підлоги, туфлі на шпильках, аби намалюватися на червоній доріжці Палацу фестивалів. Найцікавішим конкурсом щорічного Міжнародного Яхтового фестивалю у Каннах, який простелив червону доріжку до самого порту, був Конкурс Елегантності. У ньому можуть брати участь дише найменші за розміром і потужністю яхти. Головна ж умова — відповідність власників своєму човну.
Пам’ятаєте російську атомну субмарину «Курськ»? Ту саму, трагічне зникнення якої з радарів 12 серпня 2000 року Путін лише за кілька днів прокоментував коротко і буденно: «Она утонула». Наче не про катастрофу з численними людськими жертвами йшлося, а про якесь прикре непорозуміння.
Шаман-воїн у дорозі: «Стережися, Путіне!» Фото з «Української правди»
Двом шаманам в одній юрті затісно. Нехай навіть та юрта накриває п’яту частину земної кулі. У Бурятії арештували якутського шамана Алєксандра Габишева, який ішов до Москви «виганяти» з Кремля «всеросійського шамана» Владіміра Путіна.
Серпень 28, 2019Анатолій ЧЕРНОВ, краєзнавець; м. ПолтаваКоментарів немає
«Українці полюбляють рідні топонімічні псевдоніми: Хорольський, Полтава, Ворскла, Керч, – писав літературознавець Ігор Качуровський, – тож певним дисонансом до них, ніби викликом: «а я – інакший», звучить «Ізарський», від «чужого» гідроніму – річки Ізар, що тече через Мюнхен». Саме тут, у столиці Баварії, понад півстоліття тому, молодий прозаїк Олексій Мальченко, під псевдо Олекса Ізарський, увійшов у коло письменників української діаспори.
Серпень 01, 2019Володимир ЗЕМЛЯНИЙ. (Малюнок "У колі друзів". Худ. Андрій ПЕТРЕНКО) Коментарів немає
Москва знову вийшла на мітинги. «Підступи капіталізму!» – так у подібних випадках роз’яснювали трудящим за часів Радянського Союзу. «Відпрацьовують грошики американського держдепу», – таку локшину донедавна накручували на вуха обивателям офіціозні глашатаї, коментуючи акції російської опозиції. Час знову змінив пропагандистську платівку Кремля. «Згубний вплив Майдану», – сьогодні аж вистрибують із штанів загодовані медійні агітатори.
Такої червневої спеки Ольштин ще не знав. Всезнаюча мережа світового павутиння засвідчувала: температурні максимуми на північному сході Польщі перевищено на декілька градусів. Передостанній день насиченої програми Х Міжнародного телерадіофестивалю «Калинові мости» завершувався візитом до редакції «Газети ольштинської» http://gazetaolsztynska.pl/.
Їхати чи не їхати?.. Пхатися розпеченим містом… Хіба ніколи не бачив редакцій газет? І все ж професійний інтерес глянути, як живуть-працюють польські газетярі, переважив.
Владімір Путін перейнявся здоров’ям птахів і черв’яків. Його висловлювання на Глобальному саміті з виробництва та індустріалізації у Єкатеринбурзі (!) «підірвали» користувачів соцмереж. Лідер держави нанотехнологій, яких так ніхто й не бачив, але якими так люблять хвалитися в Росії, виступив проти тих самих технологій. А точніше, проти альтернативних і відновлювальних джерел енергії.
Травень 30, 2019Маргарита БАЖАН, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Навіть згадка про штучний інтелект зазвичай асоціюється з такою собі машиною, що думає. Але хіба може машина думати? Навіть людям, знадобилися сотні тисячоліть еволюції, тисячоліття шукань і помилок, століття революцій: когнітивної, промислової, наукової.
Травень 21, 2019Анастасія ПОЧЕКІНА, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«Шлях до свободи». Так волелюбно назвала свою виставку в арт-майстерні «Дім «Майстер клас» художниця Надія Міцкевич. І представила на глядацький суд ілюстрації до книжки «Сам в океані» – автобіографії радянського вченого Слави Курилова, котрий у 70-х роках втік з СРСР, зістрибнувши з борту океанського лайнера і три доби затято боров тихоокеанську стихію перш ніж доплив до філіппінського острова.
Травень 21, 2019Дар’я КОРДЮКОВА, студентка І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
Багато знаєте коронованих осіб? Звісно, королева Великобританії Єлизавета ІІ, монархи ще 15-ти країн світу. Можливо, хтось згадає Альберта ІІ. Його світлість з гордістю носить титул князя Монако. Іспанія з 2014 року крокує з новим королем Філіпом VI. Але ніхто не забороняв і самокоронації. Саме через це шанувальники та слухачі співачки Beyonce відзначили її титулом «Queen B». Чи довела Королева свої права на корону?
Травень 07, 2019Зенон МИХЛИК, журналіст; м. ТернопільКоментарів немає
Тусовки комуністів із лозунгами типу «Вєрньом страну народу!», либонь, уже «не прошибають» свідомість мас, адже в колишній великій державі народові насправді нічого й не належало. Тому вирішено діяти навпаки – повернути народи правонаступниці «есесеру» Росії. Без церемоній: шантажем, підступами, а то й одвертими анексіями чужих земель.
На фешенебельному паризькому бульварі Сен-Жермен, серед дорогих кав’ярень, якраз навпроти сяючих вітрин дизайнерських магазинів Соні Рікель та Ральф Лорена, є цей прекрасний квітучий сквер. Імені Тараса Шевченка, поета українського.
Травень 01, 2019Євген ПЕРЕБИЙНІС, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській РеспубліціКоментарів немає
Конституційний суд Чехії прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України. Але про все по порядку. Знайомтеся – це Томаш Крчмарж, власник готелю «Brioni Boutique Hotel» в чеському місті Острава.
Квітень 16, 2019Микола ВАСЬКІВ, доцент Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Рішення провести ІІІ Іссик-Кульський форум збіглося в часі з 90-річчям від дня народження Чингіза Айтматова, ініціатора й організатора проведення двох попередніх знакових зустрічей провідних інтелектуалів світу.
Березень 28, 2019Людмила СЕМЕНЮК; м. Женева, Швейцарія Коментарів немає
День театру — він Міжнародний. І мені стало цікаво, як святкується цей день між народами. Він — як лакмусовий папірець, що виявляє турботу влади про культуру народу. Як Міжнародний жіночий день: або тобі дарують квіти повсякчас, або лише на 8 березня, разом із сковорідкою.
Березень 21, 2019Андрій МИХАЙЛИК, світлини автораКоментарів немає
Напередодні
380-тої річниці уродин Івана Мазепи у столичному Музеї гетьманства – ошатній
кам’яниці, яка, за переказами, свого часу належала славетному гетьманові,
відкрито виставку художника Івана Стоянова. Хтось зауважить: «І що з того, не
така й дивина, виставки у цьому музеї – дійство регулярне». Так, якби не дві
обставини: експозиція називається «Пам’яті Іван Мазепи», а її автор – болгарин.
Ні, не «наш», не з Одещини – Стоянов народився і виріс у Болгарії.
З ДОСЬЄ «ГРІНЧЕНКО-ІНФОРМУ»: Іван СТОЯНОВ народився 1961 року. Закінчив Шуменський університет ім. Єпископа Костянтина Преславського, отримав ступінь магістра класичних мистецтв. З 1986 року бере участь у колективних національних і міжнародних виставках. Провів 37 персональних виставок у Болгарії і закордоном. Україна є улюбленою країною митця: він відбулося чимало його персональних виставок. А в Музеї гетьманства художник виставляється вп’яте. Його полотна зберігаються в музеях і приватних колекціях Болгарії, Китаю, Японії, Білорусії, Португалії, Іспанії, Італії, Польщі, Франції, Македонії, Ізраїлю. І, звісно ж, України.
– Наша творча дружба бере початки 2011 року, коли Іван уперше завітав до нашого музею, – пригадує директорка Музею гетьманства Галина Ярова. – Торік він виставлявся у Португалії. Буває у багатьох країнах світу, але щиро любить Україну. І наш музей. На цю виставку ми чекали. Подивіться, які теплі, колоритні роботи! А який вишуканий герб Мазепи! І цю експозицію Іван Стоянов подарував нашому музею.
– Дуже приємно, що я знову з вами в Києві, в
цьому розкішному музеї, – перебирає слово художник, до речі, розмовляє доволі
чистою українською. – Задум проекту «Іван Мазепа» дуже давній. З великим
натхненням малював картини про Мазепу, відтворював елементи українського, «мазепинського»
бароко та українського народного мистецтва. Це мій сьогочасний, індивідуальний
погляд на особистість Мазепи – великого українського європейця. Україна – це Європа,
Європа – це Україна. Бажаю щоб у вас, як в мене, в серці була частина величного
духу Мазепи.
– До постаті Івана Мазепи ніхто не був байдужим,
– зауважила Галина Ярова на церемонії відкриття виставки. – Минали століття:
царська Росія, радянська історіографія, потім українські історики, українці
світу, наша діаспора – кожен бачив свого Мазепу, його роль в історії. Діаспора
мала право і можливість відзначати «Академії пам’яті Мазепи». Там завжди
шанували Великого Гетьмана – ми бачимо це з експонатів, переданих нам заокеанськими
краянами. Музей гетьманства відкрито 1993 року, а вже за рік ми проводили першу
в Україні конференцію, присвячену Івану Степановичу Мазепі. Тоді з Канади
отримали листа: «Привіт, мазепівці, яке щастя що в Україні є такий музей»! Це
написав нам світлої пам’яті Степан Ґела. А згодом надіслав нам частинку своєї філателістичної колекції,
де є великий Миколаївський Собор Мазепи і конверти зі спецпогашеннями. За 20
років відзначатимемо 400-літній ювілей Івана Степановича Мазепи. Впевнена, тоді
його сприйматимуть інакше: з кожним роком ми все більше пізнаємо цю знакову
постать. І горді, щасливі цим. Коли постало питання про перейменування
аеропорту «Бориспіль», серед імен-кандидатур був й Іван Мазепа. В Інтернеті почалося
голосування, і ми перемогли: більшість людей висловилася за те, щоб аеропорт
«Бориспіль» носив ім’я Великого Гетьмана. На жаль, керівництво Бориспільського
аеропорту до такого рішення не дозріло. Виправдовувалося: мовляв, їхня
профспілкова організація цього не прийняла. Чути це дуже сумно і боляче. Коли
детально читаєш біографію Мазепи, розумієш, як йому було важко. Є народне прислів’я:
«Від Богдана до Івана на Вкраїні не було гетьмана». З роками Україна таки по-справжньому
оцінить Мазепу.
– Радо познайомився з паном Іваном, з його
творчістю, – долучився до розмови Ігор Мазепа, голова міжнародної громадської
організації «Родина Мазеп». – З приємністю відкрив для себе його неповторні
тематичні роботи про Івана Мазепу і наш родовий герб. Звісно, історія роду
Мазеп ще рясніє чистими сторінками. Мазепа походить з Волині, а деякі
європейські історики стверджують, що цей край частково заселяли вихідці з
Болгарії. Герб Мазеп дуже схожий на герб правлячої тоді в Болгарії династії Дуло.
Свого часу побував у Болгарії, захопився книжками болгарською мовою (читати їх
нескладно). Це були книжки болгарських націоналістів, які використовують у
своїй символіці цей герб. Я накупив тоді цих праць, і поки відпочивав на морі, багато
читав про історію Болгарії. Там багато цікавого і для нас невідомого. У своїх
картинах пан Іван майстерно пов’язав козацьку тему коней з елементами
фамільного герба Мазепи. Півмісяць, зірка є сакральними знаками і я
переконаний: ці роботи мають потужну енергетику. Тому різні ворожі сили неодмінно
відступлять від музею.
Справді, того доволі похмурого дощового дня у
музейній залі пломенистим шалом фарб вигравали колоритні, виконані темперою
роботи болгарського художника. Про живопис розповідати – справа невдячна. Та й
репродукції не можуть достеменно передати магію фарб Івана Стоянова. Аби
пересвідчитися в цьому, не минайте Музею гетьманства.
На підприємства російського оборонно-промислового комплексу (ОПК) згори розіслали настійливе побажання створювати загони військово-патріотичного руху «Юнармія» – повідомило видання «Комерсант».
От скільки вже знаю Сергія Івановича Гордієнка (а ми потоваришували ще з 1990-х) – він постійно чимось дивує. Щороку дізнаюся про нові й нові яскраві грані його неперевершеної особистості.
Нинішнє покоління росіян живе за комунізму! З десяток років тому, ще в березні 2008-го «Российкая газета» звітувала перед читачами про накреслені плани «правітєльства»: сто метрів квадратних на сім`ю із трьох осіб, зарплата – 2700 дол. на місяць. Казка, та й годі! Правда, щоб завершити оце «планів громаддя» у російського уряду є ще рік. Може, встигнуть?
Січень 28, 2019Каріна ХОМА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка Коментарів немає
На розі столичних вулиць Межигірська і Ярославська спускаємося у підвал, до Х.Л.А.М.у. Перше, що спадає на думку, коли читаєш цю вивіску, є насправді чистісінькою оманою. Х.Л.А.М. – абревіатура, назва арт-кафе, яку складають перші літери найменування творчих професій: художник, літератор, артист, музикант.
Грудень 14, 2018Анастасія БАРАНЮК, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Якщо звіддаля, то ввижається абстракціонізм Кандинського, а підійдеш ближче – прозирає імпресія Мане… Неповторні роботи Миколи Кричевського найліпше спостерігати із… правильної відстані. Лише так можна зрозуміти самобутність його стилю й техніки. Акварельна легкість і невимушена зваба французьких вулиць поруч із масивними масляними натюрмортами; паризька Катруся і український Пон-Неф – усе це органічно поєднується у творчості художника.
Слідом за колегами з Палати представників Конгресу США, які висловилися проти завершення будівництва російського газопроводу «Північний потік-2», своє рішуче «ні» цьому проекту сказали депутати Європарламенту: 433 парламентарі ухвалили резолюцію, в якій визначили ключову роль України у європейській мережі енергозабезпечення, а «Північний потік-2» назвали «політичним, який несе загрозу європейській енергетичній безпеці». Європарламент закликав уряди європейських держав відмовитися від будівницва цієї газотранспортної мережі.
«Північний потік-2» через Балтійське море вже споруджують: прокладено понад 200 кілометрів морської частини трубопроводу. Будівництво мали б завершити до кінця 2019 року.
Супротивники проекту – Польща, країни Балтії, Україна, Молдова, США та Данія – стверджують, що «Північний потік-2» збільшить залежність Європи від «Газпрому», який уже постачає в ЄС близько третини об’ємів газу.
«Рішення, якого українці чекали десятиліттями та над яким невтомно працювали наша дипломатія та українська громада у США… Це без сумніву історичне рішення тепер вже всього Конгресу США», – так Президент України Петро Порошенко прокоментував резолюцію Палати представників Конгресу США про визнання Голодомору геноцидом українського народу.
Листопад 29, 2018Тарас ПИЛИПЕЦЬ, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Євросоюз мав би стати панацеєю від усіх наших геополітичних, економічних та соціальних проблем. Така колективна думка витає в українському просторі щонайменше п’ять останніх літ.
Листопад 27, 2018Діана АНДРЕЄВА, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (світлина авторки)Коментарів немає
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін офіційно визнав: щороку з країни виїздить близько мільйона громадян. Хтось працювати, хтось – назавжди. Найпопулярніші країни для трудової міграції – Польща, Росія, Італія, Чехія, Ізраїль, Іспанія.
Листопад 26, 2018Катерина МНИЩЕНКО, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Щоосені Київ творить «Кінолітопис». Міжнародний фестиваль документального кіно скликає до нашої столиці режисерів зі всієї Європи, сходу і, звісно, з України. За всю не таку й велику історію кінофорум уже зібрав понад 1000 документальних фільмів з 52-вох країн. Цього року до програми ювілейного ХV «Кінолітопису» включено 44 документальні стрічки.
Листопад 19, 2018Марія ЯРМОЛА, студентка ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Чотири роки поспіль на вітчизняному книжковому ринку справжнє диво: попит на українську літературу невпинно зростає. А з 2015 року низка видавництв почала все більше презентувати українськомовні переклади творів зарубіжних письменників, раніше недоступні чи й просто заборонені.
Жовтень 30, 2018Ксенія КОЦАН, студентка ІІІ курсу Інституту журналістики Київського університету ім. Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Життя за кордоном все більше цікавить українців. Студентська молодь – не виняток. Так хочеться побачити і порівняти, зануритися в невідані культурні пласти, відчути – не з чужих розповідей, а власним серцем – інший ритм життя, а то й просто помандрувати світами. Для молоді нині багато можливостей: навчальні програми за обміном студентів, життя в сім’ях, тимчасова праця… Я попросила розповісти про подорож до США Юлію. Їй 25 років, вона історик за освітою і ще у 18 ризикнула податися за Океан…
Жовтень 26, 2018Марта ЧІПАК, студентка ІІІ курсу Інститут журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Холодний вітряний ранок. На годиннику 5:05. «Електропоїзд № 6105 прибуває на першу колію!», – лунає на Львівському приміському вокзалі. Світло фар локомотива сліпить звиклі до темряви очі. Стараємося визначити, звідки краще зайти у вагон. Різкий скрегіт, свист. Потяг зупинився. Люди враз, немов зірвавшись з ланцюга, побігли «штурмувати» вагони. І тільки-но двері розчинилися, людський потік просто запхнув нас всередину. Ми обрали для себе «виграшні» місця, де сидять по двоє.
За свободу і, водночас, чіткі обмеження. Ти можеш купити «траву» і не почуватися злочинцем. Але тільки-но спробуй порушити правила, пов’язані з легалайзом! У першу ж годину після «дня Х» водія (здається, в Онтаріо) штрафонули на 600 доларів, а ще додали за куріння в авто.
Мені подобається, що цей рівень свободи тут постійно розширюється.
Жовтень 01, 2018Владислав ДУНАЄНКО, студент IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Якось увечері я, звичайний горопаха, пірнув у невеселі думки і незчувся, як сидів геть закутий депресією. Проблеми з навчанням, негаразди з роботою, непорозуміння з близькими, але найприкріша думка, що настирливо дошкуляла, – гроші. Точніше – їхня відсутність. А через те набиралася сил гірка досада: мовляв, без цих клятих папірців не ступиш і кроку.
По завершенню врочистостей на Козацькій Могилі, залишаємо гостинний Куявсько-Поморський край і прямуємо до Вармінсько-Мазурського воєводства. Саме у його адміністративному центрі Ольштині –штаб-квартира фестивалю «Калинові мости». А тим часом милуємося довколишніми краєвидами, що відкриваються обабіч новісінької автостради: озера, протоки, зелені ліси, луки, доглянуті поля. Вразила кількість попереджувальних дорожніх знаків з мальованими козулями. І справді, водіям треба бути пильними – невдовзі побачили цих полохливих тварин: спокійно паслися неподалік дороги. Минаємо невеличкі населені пункти. На табличках назви польські, а більшість будинків – з червоної цегли, характерної «німецької» архітектури. Це Вармія і Мазури, «край тисячі озер», як ще їх називають.
Вересень 18, 2018Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО, Іван ОГОЙКО (світлини), студенти ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Одвічний для українців тяжкий і доленосний вибір «Схід-Захід», трансформований громадянами незалежної України у «бурю і натиск», у суспільне воління і навіть у суспільний «головний біль», – став темою лекції в Грінченковому університеті Віктора Тимченка – політичного експерта, дослідника Об’єднаної Європи, журналіста, члена Союзу німецьких письменників.
Вересень 14, 2018Вікторія ВЯЛКОВА, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Літо поступилося осінній депресії? Найкраще від неї лікують подорожі в незнайомі далекі місцини. Наприклад, мальовничий Радебойль, що у Німеччині, наповнить вас сонячним позитивом.
Серпень 30, 2018Людмила СЕМЕНЮК; м. Женева, ШвейцаріяКоментарів немає
Інколи мені соромно за наших людей. Хоча тут, у Європі я таки цілковито збайдужіла до нашої похмурої неусміхненості, зухвалих розштовхувань ліктями в транспорті чи в супермаркеті, голосних розмов на пляжах, бойового макіяжу на обличчі, до дешевих підробок «під Сен-Лорана», надміру нудотних парфумів і до валіз, смішно запакованих в аеропортах у блискучу плівку…
Стало такою собі «доброю звичкою» лаяти Михаїла Горбачова за розвал Радянського Союзу. В Росії шпетять ще й Боріса Єльцина‒за те, що довів «скрєпную» до ручки. А це ж не так! Радянський Союз остаточно доконали «гекачепісти», учасники так званого Державного комітету з надзвичайноо стану. У занепалому СРСР тодішні реформатори змінювали рипливі колеса тоталітарно-планової економіки на швидкохідне демократично-ринкове шасі. А невдахи-заколотники 19 серпня 1991 року натиснули на гальма і дали задню… Проте за три дні їх змела загальнонародна хвиля несприйняття такого задкування.
Попри все я чомусь вірю, що одного разу він зайде до цього кінотеатру, де я випадково побачила сьогодні меценатське крісло, яке він купив київському «Жовтню» після пожежі, зручно сяде в нього, оточений рідними, і подивиться фільм, який сам зніме.
Російський посол у Словаччині назвав українського колегу «дебілом». Ось так у кращих «іконно-посконних» традиціях дипло,.. прости Господи,.. матії «рускава міра».
Дороги. Скільки їх подолано, сподіваюсь, немало ще й попереду. Автобус стрімко мчить автобаном. Легке похитування у комфортному кріслі заколихує. Напевне, це вже умовний рефлекс, набутий за роки журналістського життя – спати у дорозі за будь-якої нагоди. Та й сім сотень кілометрів від українського Рівного до польського Ольштина – достатня відстань у просторі й часі аби не лише покимарити, а й помилуватися краєвидами, поспілкуватися з попутниками-колегами. Яких тільки цікавих дискусій, спогадів, правдивих і не дуже бувальщин можна почути в автобусі, вщент заповненому телерадіожурналістами, операторами, фотографами, представниками «писучої» братії! Попри весело-подорожній настрій, відчувається певна атмосфера очікування. Нових вражень, зустрічей, знайомств під час телерадіофестивалю «Калинові мости», котрий вже вдев’яте проходитиме на мальовничих теренах Вармії і Мазур. Саме тут, на крайньому північному сході Польщі, в цьому краї тисячі озер, живуть наші краяни, переселені сюди у повоєнний час в ході горезвісної «Операції «Вісла».
Навіть серед незвично ранньої для Прибалтики спеки тут прохолодно і затишно. Лагідний шепіт вітерцю, що гойдає гілля старих дерев, щебет птаства… Заколихує. Сонячні промені, пробиваючись крізь товщу ще яскравої зелені, вкривають довколишній простір строкатою ковдрою світла й тіні. Але попри таку суцільну ідилію відчувається якась напруга. Тривожний настрій посилюється, коли крізь цей природний камуфляж проступають громаддя замшілих бетонних руїн. Отакий контрапункт! Мабуть такі емоції і мусять виникати у лігві одного з найжахливіших звірів в історії людства – у головній ставці Адольфа Гітлера «Вольфсшанце». Саме звідси фюрер керував нападом на Радянський Союз і війною на Східному фронті. Провівши тут понад 800 днів.
Червень 17, 2018Людмила СЕМЕНЮК, м. Шербур, ФранціяКоментарів немає
Чим ми відрізняємося від них… Хто-хто, а жителі Шербура, розташованого на крайній північній точці Франції, прекрасно знають з історії, що таке окупація, експансія і гібридна війна. Бо впродовж віків Нормандія все це пережила не раз – від своїх північних сусідів-англійців. І популярнатут серед туристів національна англійська страва – смажена риба з картопляними чіпсами – якнайкраще свідчить про те, як важко позбутися чужих смаків, чужої культури і чужої мови. І хоча тут всі добре розуміють англійську, хлопчина-гарсон в кафе, який сповідує політику правих, може зробити вигляд, що не чує, доки ти не звернешся французською.
Червень 01, 2018Володимир ЗЕМЛЯНИЙ; Андрій МИХАЙЛИК (світлина)Коментарів немає
«Що ви знаєте про Індію?», – цим запитанням розпочав свою зустріч зі студентами та викладачами столичного Грінченкового університету Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні Манодж Бхарті. А й справді, що знаємо? Хтось назве Магатму Ганді, лідера ненасильницького руху звільнення Індії від колоніальної залежності, хтось пригадає Рабіндраната Тагора, лауреата Нобелівської премії, який багатьом із нас відомий хіба що піснею «Стара поема», що стала популярною завдяки колись нашумілому радянському фільмові. І, звісно, слони, йога, чай і кіно! А ще Індійський океан… Таки щось знаємо про Індію, але, погодьтеся, надто поверхово й хаотично…
Травень 29, 2018Богдан КРАВЧЕНКО, студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Коли пожежа охопить й знищить вщент ваш будинок, що найперше шукатимете на попелищі? Далебі – фрагменти вашого життя. Життя в обгорілих сторінках фотоальбому, що таївся десь у шухляді. Життя в переплавленій грудці металу, що колись була жорстким диском. Банально, але ж як правдиво…
Травень 29, 2018Леонід ІСАЧЕНКО; Іван ОГОЙКО, студент І курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (світлини)Коментарів немає
До Київського університету імені Бориса Грінченка з нагоди святкування Дня Європи завітав Надзвичайний та Повноважний Посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа. Перед численною грінченківською аудиторією виступив з лекцією про майбутнє Європи.
Травень 25, 2018Ірина ЯКОВЕНКО, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Експресивний живопис на межі свідомого та підсвідомого,.. міфічні люди-дерева,.. перегук імпресіонізму з модернізмом і символізмом… Такою постає творчість берлінської художниці з українським корінням Марини Барановської. Її персональну виставку «Paintings» («Картини») у столичній мистецькій галереї «VoloshynGallery» поділено на дві частини.
Травень 23, 2018Вікторія КУРОЧКА, студентка V курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Вже втретє Королівський монетний двір Канади карбує ювілейні монети у вигляді писанки. 2016 року, до 125-ої річниці першого поселення українців, тут випустили в обіг 20 канадських доларів. І нікого не здивувало, що монета не круглої, а яйцевидної форми.
Травень 17, 2018Ганна МАРТИНЕЦЬ, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Депортацію кримськотатарського народу «енкавеесники» разом з міліцією та іншими «охоронцями» провели оперативно. Вночі вигнали людей із домівок і вранці 18 травня 1944 року набили ними товарі вагони. За офіційними даними, виселили 191044 кримських татар – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан і Росію. Майже половина їх загинула у вигнанні від нелюдських умов, а багато померло ще в дорозі.
Травень 08, 2018Анастасія ВЕНГЕРЧУК, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Щойно літак за маршрутом приземлився в токійському аеропорту «Наріта», зрозуміла, що мої пригоди знову починаються: вдруге в країні, яка першою на планеті стрічає новий день. Зрозуміло, зо двох тижнів замало, щоб уповні відчути дух «джапанленду», але достатньо, щоб помилуватися чудовими краєвидами, пройти крізь вуличну товкотнечу, поспілкуватися з людьми. Мені ж удалося трохи більше, ніж тому звичайному туристу, який розглядає яскраві вітрини магазинів у торгівельному центрі Шибуї.
Травень 07, 2018Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, лауреат премії імені В’ячеслава ЧорноволаКоментарів немає
Ще не комедія, але вже тяжко наоскомлений фарс. В якому росіяни – добровільні заручники. Пройшла чергова інавгурація-коронація на кремлівський трон російського «вседєржителя» Владіміра Путіна. Чи то пак, за давньою московитською традицією, що тягнеться від придуркуватого Івана Грозного, трапилося «вєнчаніє на царство». Зрозуміло, що за роки свого правління Владімір Путін із «жениха» перевтілився на такого ж самовладного і пристарілого деспота, а з Росії-«нареченої» зробив гаремну наложницю.
Травень 04, 2018Микита ФРУКТОВ, студент VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Хто з нас, граючи в улюблену комп`ютерну гру, не мріяв колись підняти над головою свій перший трофей і почути гучні овації великої зали? Але мільйонів це вдалося лише десяткам наполегливих… Тим, хто повірив: саме ця гра – його фортуна.
Про лист 56 бакинських комісарів,.. ой! – американських конгресменів.
У кожній історії є багато історій. У цій теж.
Перш за все, це хороша історія про те, як члени парламенту можуть законно впливати на реалізацію політики своєї держави. Саме так, адже нікуди правди діти: цей лист – по суті лоббістська спроба і тиск на Державний департамент заповнити вакансію Спеціального уповноваженого Державного департаменту США з питань моніторингу та протидії антисемітизму. При цьому, на думку конгресменів, хоч посада залишається вакантною, фінансування цього напрямку діяльності має бути належним.
Серед зарубіжних ділових партнерів Київського університету імені Бориса Грінченка Національний інститут соціального розвитку Китайської академії соціальних наук – чи не наймолодший: угоду про міжнародне співробітництво керівники двох закладів скріпили своїми підписами у Пекіні 20 березня нинішнього року. Минув місяць і вже «грінченківці» гостинно приймали у стінах своєї Almamater поважну китайську делегацію на чолі з директором інституту Чженом Йі.
Квітень 24, 2018Олеся РОГАЧОВА, студентка IV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Ми здебільшого не звертаємо уваги, що спілкуємося не лише словами, чи вербально, як кажуть науковці, а й жестами, мімікою. «Стиснув губи», «закотив очі», «звів брови»… Часом вираз нашого обличчя красномовніший за довгі фрази. А що вже говорити про жести руками! Та чи завжди ми їх використовуємо доречно? І чи зрозуміла наша жестова мова іноземцям? Що треба знати, щоб раптом не втрапити у неприємну ситуацію закордоном? Про це розповідає магістр з психології Київського інституту сучасної психології та психотерапії Анна ЗАНЕВСЬКА.
Березень 29, 2018Інна ЛЯШЕНКО, студентка VI курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Фото Максима Білоусова (PinchukArtCentre)Коментарів немає
«Земля – єдине на світі, що має цінність. Єдине, що вічне. Єдине, заради чого варто трудитися, за що варто боротися… і померти. Червона земля Тари єдине, що тебе не змінить», – так герой роману «Звіяні вітром» Джеральд О’Хара намагався донести істину цінності матінки-землі до своєї доньки Скарлетт. А та відверто сміялась йому в обличчя, і не хотіла чути, що Тара є годувальницею. Вже згодом, у хвилини відчаю, згадувала батькові слова: «Червона земля Тари – ось, що дає тобі сили»… Так було півтора століття тому, така правда буття залишається і в наш час.
Степан Пенкалюк – одинадцятикласникз Івано-Франківська. За романтичне есе про несподіване кохання Івана Франка отримав гран-прі конкурсу «Нові в медіа», що його провів Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Триметровий пам’ятник славетному українському вченому, засновникові радянської школи майяністики Юрію Кнорозову (1922-1999) відкрили в мексиканському місті Меріда, поруч з Великим музеєм світу майя.
Березень 11, 2018Іван ЯСИНОВСЬКИЙ, Інна БРАТАСЮК (світлини)Коментарів немає
Нервово смикаємо ручку, затято длубаємося у замку, як стоматолог у пащі ворога, та пробуємо вибити важкі дерев’яні двері. Уява вимальовує кримінально-драматичний сюжет про невдах і роззяв з України, жертв цинічного шахрайства: весь одяг, документи, майже всі гроші залишилися там, у номері, а телефони як на зло «позасинали» від холоду. Хвилин зо 20 знадобилося, щоб нарешті дотумкали: ламаємо чужі двері! Вони ж тут усі однакові!
Березень 02, 2018Анатолій ЧЕРНОВ, краєзнавець; м.ПолтаваКоментарів немає
Період Української революції і Визвольних змагань 1917-1921 років насичений таким величезним розмаїттям подій, що їх складно уявити сукупно: змінювали одна одну, мов кольорові скельця у калейдоскопі, утворюючи безліч комбінацій, втягуючи у свої «візерунки» нову масу людей, народжуючи героїв і зрадників. Той шал охопив усю Україну, сягнувши найвіддаленіших містечок, сіл і хуторів.
Лютий 21, 2018Наталія ДЕМЧУК, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Сербський лінгвіст та перекладач з української Деян Айдачич та львівська перекладачка з сербської Алла Титаренко влаштували у столичній книгарні «Є» літературну дискусію.
В російському інтернеті– «страсті-мордасті». Найперше – у так званих «патріотичних» соціальних групах. У тих, чиї учасники демонструють бездумну відданість «отєчеству» і його захланному вождю, які готові заради маячні про «вєлічіє» заливати кров’ю хоч «трідєсятоє государство». Звісно, не своєю. А, скажімо, кров’ю українців, як на Донбасі. Але коли агресор отримує кулаком по своїй зубатій пащеці, коли, звиняйте, харкає власною «кровушкой», тоді лунає аж геть не патріотичний лемент: «А нас-то за что?»
На міжнародному фестивалі миру і кіно «International Peace & Film Festival» в американському місті Орландо короткометражний фільм «5 хвилин» української режисерки Яни Антонець зібрав 3 нагороди: приз Essence Award (найкраще втілення ідеї фільму за найменшу кількість часу), а також нагороди від журі за найкращу комедію та найкращу сцену.
Січень 04, 2018Валерія ГАЛАЧОВА, студентка ІІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Часто бачите людей, як порпаються у смітниках? Таким, на жаль, сьогодні не здивуєш. Для декого там «малий бізнес»: макулатура, пляшки, пластик… А комусь пофортунить на одежину чи якісь продукти… Тут працюють переважно ті, хто опинився на соціальному дні: п’янички, волоцюги, безхатченки. А мені довелося бачити, як смітниками нишпорять люди, одягнені у модні куртки і дороге взуття, як дівчата доглянутими і наманікюреними пальчиками перебирають недоїдки. Вони називають себе фриганами.
Січень 03, 2018Юлія ПАТЛАНЬ, провідний науковий співробітник Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»; м. КиївКоментарів немає
У грудні минуло 65 років від дня смерті Василя Єрошенка, есперантиста, педагога сліпих, мандрівника, письменника. На жаль, широкому загалу його ім’я невідоме. Писав Єрошенко, а ще точніше, оповідав, есперанто та японською мовами. У середині тридцятих років створив дитбудинок для сліпих у Туркменській РСР – схоже, за зразком відомих місіонерських шкіл Британської Індії. Ймовірно, Василь Єрошенко був тоді єдиним в Радянському Союзі незрячим керівником такого закладу. Принаймні, про інших ми не знаємо.
Грудень 29, 2017Марина КРИВІНЧУК, студентка ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Серед країн Євроспільноти, Литва – чи не найближча. І не лише географічно. Але, як казав наш великий мандрівний філософ: «Всякому городу нрав і права». Тож декілька порад для тих, хто зібрався до цієї балтійської країни.
Грудень 26, 2017Марина КРИВІНЧУК, студентка ІV курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
З Христиною Мацьопою зустрілися у литовській столиці: я – в гостях, а вона – повноцінна студентка Вільнюського університету. До того ж 21-річна Христина вже встигла повчитися у Польщі й Угорщині. А почалося з того, що, студіюючи в одному з українських вишів міжнародну економіку, здобула грант на навчання у Польщі.
Грудень 19, 2017Григорій ТИТАРЕНКО, журналіст; м. Полтава1 коментар
Пригадую, як два роки тому у Полтавській філармонії провели святковий концерт присвячений 100-річчю з дня народження композитора Богдана Весоловського. Тоді це ім’я мало що говорило пересічному українцеві, хоч у світі його знали від Канади до Австралії, а спеціалісти-музикознавці навіть говорили про його вплив на легендарний «Бітлз».
Організація економічного співробітництва та розвитку ОЕСР масштабно вивчила особливості учительської праці у країнах-членах ОЕСР. У доповіді про отримані результати неодноразово звучало схвалення британської системи середньої освіти. А також освіти Сінгапура: там учні досягають особливо високих результатів з математики.
Жовтень 05, 2017Ян МАХІВСЬКИЙ, студент VI курсу інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка1 коментар
Я уникав новин уже другий місяць. Не читав інформаційних стрічок. Вирішив, що так легше і безпечніше. Спочатку зіскочив з телевізійної «голки», потім – з інтернетної. Лише через чужі розмови у маршрутках і поїздах «плив» потоком новин, зате не топився в них, наче сліпі цуценята.
Липень 27, 2017Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, лауреат премії імені В’ячеслава ЧорноволаКоментарів немає
Світлана Агєєва, мати полоненого на Луганщині російського диверсанта-контрактника, мабуть, як і кожна матір, не може повірити в те, що її син терорист-найманець. Він, мовляв, приїхав на український Донбас не за грішми і не вбивати. «У нас на Алтаї до українців нормальне ставлення», – говорила вже в Україні учителька англійської мови. Уявляєте, зі снайперською гвинтівкою у складі диверсійної групи – то нормально! А що ж тоді, за її материнською логікою, ненормально?!
Червень 19, 2017Андрій МИХАЙЛИК (світлини автора)Коментарів немає
Хто з хлопчаків минулих часів не марив подорожами далекими заморськими краями? Разом з героями Жуль Верна підкорював Анди, обживав безлюдні острови, скакав разом з манйнрідівськими персонажами безкрайніми преріями, відкривав для себе дивовижний і загадковий світ джунглів Редьярда Кіплінга. Нинішня юнь, пересичена невичерпними новаціями інформаційних технологій, навіть уявити собі не може, яким скарбом для їхніх ровесників 50-60-х років минулого століття були непоказні колекції поштових марок. Особливою гордістю кожного юного філателіста були марки з далеких заморських володінь. А щоб визначити за хлоп’ячими мірилами реальну цінність колекції, просто питали: «Скільки у тебе колоній?». Тобто, скільки у тебе марок з колоніальних країн. Ці паперові зубчасті прямокутнички і квадратики з барвистими зображеннями дивовижних рослин, тварин, жуків, метеликів реально підтверджували, що таємничий світ невідомих далеких країв справді існує…
Червень 03, 2017Володимир ЗЕМЛЯНИЙ; Ольга СУТКО (світлини)Коментарів немає
Шанованих гостей з японського міста Кіото, мера Дайсаку Кадокаву та голову міської ради Казухіра Тераду, на подвір’ї Київського університету Імені Бориса Грінченка зустрічав господар – ректор Віктор Огнев`юк, а традиційний коровай на вишитім рушнику подала Сакура Шіракава, студентка ІІ курсу Грінченкового Інституту філології. «Сакура над білою річкою» – так можна перекласти ім’я та прізвище японської студентки.
Червень 01, 2017Григорій ТИТАРЕНКО, краєзнавець; м. ПолтаваКоментарів немає
Гастрольний шлях до Сполучений Штатів Америки провідного актора Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя, народного артиста України Василя Голуба починався ще три роки тому.
«Ро-бо-ту! Зар-пла-ту!» – скандували на заводському мітингу робітники «Керченського металургійного комплексу». Власне, нові господарі загарбаного «комплексу», куди увійшли два підприємства, що до окупації забезпечували Укрзалізницю, пообіцяли з першого червня налагодити випуск емальованого посуду.
У столичному Будинку кіно – художня виставка «Квітами стелиться земля» Любові Кімбел-Добровольської. Її творчість охоплює простір у тисячі кілометрів: від зачарованої Десни, на берегах якої народилася, до пейзажів заплави річки Медуей, що на крайньому південному сході Англії. Яскраво-зелені луки графства Кент, статечні могутні дуби, які століттями впевнено тримаються британської землі, – поруч із київськими каштанами. А квіти – вони скрізь квіти, чи то у Великій Британії, чи у рідній Україні…
Схоже, що і в них почалося… В селищі Ушумун, що в Амурській області, де, пам’ятаєте? – «часовиє родіни стоят», школярі потрощили пам’ятник товаришу Лєніну.
Яскраве, сонячне відкриття «Євробачення» у Києві. Приморожений військовий парад на Красній площі у Москві. Тисячі радісних гостей на пісенному європейському святі. Суворі замкнені обличчя російських військовиків у одноликих шеренгах. Україна вітає гостей піснею, Росія брязкає на весь світ зброєю…
Росія вивісила навколо себе інформаційне запинало, яке все більше нагадує оту пріснопам’ятну, сточену іржею залізну завісу совка. Історія співачки Юлії Самойлової, делегованої на конкурс «Євробачення» в Києві, – один із численних прикладів. Юлію Самойлову обирали, знаючи наперед, що їй через її ж гастролі в окупованому Криму наша влада заборонить в’їзд в Україну. На півострові до і після неї «підсковзнулося» чимало російських артистів. «Червоні картки» від України отримали, наприклад, Крістіна Орбакайте, Наташа Корольова, Лоліта Мілявська…
70 років тому, 28 квітня 1947 року на прадавніх українських етнічних теренах (Лемківщині, Холмщині, Надсянні та Підляшші) розпочалась акція «Вісла» – депортація всього українського населення до північно-західних земель Польщі.
Квітень 27, 2017Ольга КОЧАРЯН, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Фотовиставку, організовану вірменською громадою Києва в Голосіївському районі столиці, присвячено річниці масового арешту вірменської інтелігенції далекого 1915 року.
На початку року «Роскосмос» відкликав для перевірки ракетні двигуни «Протон-М», що виводили на орбіту Землі штучні літальні апарати. На Воронезькому механічному заводі, мабуть, вирішили заощадити. А, можливо, банально вкрасти. Замість дорогоцінних матеріалів, стійких до високих температур, тут стали використовувати дешеві замінники. Перевіркою з’ясовано, що впродовж кількох останніх років вузли двигунів «склеювали» неліквідними компонентами.
Березень 19, 2017Альона ДРАЧ, студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
«Люди в багатьох країнах бояться. Політики цим користуються. Держави використовують мову погроз. Сучасне мистецтво – це антидот».
(Віктор ПІНЧУК, український підприємець, мільярдер і меценат)
«Майбутній час», інстальований з газет… Анімаційний чоловічок в такому ж аніме-ландшафті розповідає з великого екрана темній кімнаті про закони руху… У столичному «PinchukArtCentre» виставлено твори двадцяти одного номінанта на премію Future Generation Art Prize 2017.
Березень 18, 2017Ольга КОЧАРЯН, студентка II курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
Студентам-«грінченківцям» – майбутнім журналістам і рекламістам – випала нагода послухати лекції відомого європейського спеціаліста з реклами, маркетингових комунікацій, графічного дизайну та семіотики Христо Кафтанджиєва. Він – докторфілософії, професоррекламина факультеті журналістикиСофійськогоуніверситету. Член журі знаних міжнароднихрекламнихфестивалів, автор 6 книжок, які побачили світ багатьма європейськими мовами.
Пан Кафтанджиєв люб’язно погодився відповісти на запитання для «Грінченко-інформу».
В російському Озерську, що в Челябінській області, днями поховали 23-річного Івана Слишкіна. В церкву прощатися прийшли сотні земляків. Іван повернувся додому із Сирії «вантажем-200». Він відшліфував «майстерність» у Чечні, а потім пішов найманцем на сирійську війну. Яку справедливість, яку Росію і від кого він там захищав? Не шукайте даремно відповідей. А все, що ви почуєте від росіян на виправдання таких, як Слишкін, буде спробою примітивно зомбувати власне сумління і викопними залишками совісті. Ванька хотів одружитися і завербувався убивцею, щоб «заробити серйозні гроші». А що якби заробив, якби повернувся живим? Ви тільки уявіть оту весільну радість наречених і гостей!..
Наші земляки, які творили у світах, були для совєтського тоталітарного режиму «персонами нон ґрата». Доля Олександра Гуненка, славного українця, талановитого художника і скульптора, – яскраве свідчення. Приклад неминучого вибору для творчої України: вмерти, брехливо пристосовуватись, або жити в чужині.
Лютий 23, 2017Ян МАХІВСЬКИЙ, студент V курсу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса ГрінченкаКоментарів немає
П’ятий курс. Той момент, коли вже напрацював на заліковку і пізнав ази професії. Перефразовуючи Шиллера: «Студент зробив свою справу, студент може відпочивати».
Лютий 17, 2017Сергій СОЛОВЙОВ, кандидат наук із соціальних комунікацій, журналістКоментарів немає
Російський тележурналіст Ніколай Сванідзе рік тому писав, що його рідний сьогочасний режим нагадує йому дивний гібрид Венесуели, фашистської Італії та «допєтровскойРусі». І додав, що таке звірятко не уявляється історично життєздатним. Сванідзе, гадаю, патріот своєї батьківщини і заради гострого слівця не став би такого писати. Він керував Всеросійською державною телерадіокомпанією, має державні нагороди, член Громадської палати РФ. Та, очевидно, Сванідзе має право і підстави порівнювати свою країну з «допєтровской Русью», яка, втім, тоді була Московією. До цього він доплюсовує муссолінський душок і соціалістичні декорації Чавеса – шанувальника коки і Троцького, щоб змалювати той стан, в якому перебуває Росія.
Січень 28, 2017Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, лауреат премії імені В’ячеслава ЧорноволаКоментарів немає
Сенсація! Українська православна церква забирає кримську нерухомість! Йдеться про комплекс будівель історичного заповідника «Херсонес Таврійський» у Севастополі. Окупаційна влада безсила щось вдіяти проти. Будівлі колись належали церкві, тому Росмайно не може відмовити у передачі їх колишньому власнику. Інтернет-видання «Версии» вже гепнули набатом: «Россия подарит Херсонес Киевскому патриархату, прославляющему украинских карателей».
Січень 18, 2017Сергій СОЛОВЙОВ, кандидат наук із соціальних комунікацій, журналістКоментарів немає
Хто підіграє Кремлю у кримському питанні
Імовірність того, що деякі країни, вихідці з колишнього Радянського Союзу, можуть визнати Крим російською територією, досить висока. Так вважає народний депутат України Рефат Чубаров, називаючи можливих «визнавантів»: Вірменію, Білорусь, Узбекистан і Казахстан. Представники цього постсовка у грудні минулого року голосували проти резолюції ООН, у якій ішлося про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.
Січень 03, 2017Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, лауреат премії В’ячеслава ЧорноволаКоментарів немає
Новий рік ставить Росію на поріг президентських виборів, які мають відбутися 2018-го. Торішні вибори в Державну думу додали видимості внутрішньополітичної стабільності путінській авторитарній моделі. А от проблеми в економіці через санкції, накладені на Росію за її кривавий розбій в Україні і Сирії, навпаки, тільки загострилися. Щоб залишитися авторитетом для олігархічних еліт і російського виборця, Владімір Путін має відкараскатись від невдач і приліпитись до вигаданих успіх.
Грудень 27, 2016Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, лауреат премії імені В’ячеслава Чорновола2 коментарі
Російський турист напав на американського туриста в Перу. «Далєко от Родіни» росіянин засумував наодинці з алкоголем, без «родной речі». Напливала стадія «…поговорить». Побачивши у натовпі туристів футболку з написом «Путин», «русо турісто», кинулося до американця, як до рідного. А коли почув, що той ще й говорить російською, поліз обійматися. Але на якійсь хвилині нарешті дочитав напис і поступово у його мізках звивина агресії розжарилася до червоного.
Вплив Чорнобильської катастрофи на розпад Радянського Союзу обговорили учасники міжнародної наукової конференції, яка днями відбулася у Національному музеї «Чорнобиль». Організаторами заходу, що зібрав науковців та експертів з Білорусі, Польщі та України, виступили Посольство Республіки Польща в Україні, Представництво Польської академії наук у Києві та Інститут політичних наук Польської академії наук у Варшаві.
Поки державні лідери України та Польщі обмінюються словесним літеплом про значущість дружніх українсько-польських взаємин для досягнення європейської солідарності, поки скріплюють підписами спільні декларації про наміри розвивати стосунки, визнаючитериторіальну цілісність України та Польщі, непорушність кордонів держав, деякі польські політики із табору націонал-радикалів, з невитравною печаттю клінічної величі, «можів» і «кресів» на вродзоних чолах, продовжують ретельно вгепувати осиковий кілок у наші добросусідські відносини.
Державне підприємство «Антонов» та китайська компанія Aerospace Industry Corporation of China скріпили угодою спільну добудову другого модернізованого екземпляра найбільшого в світі транспортного літака АН-225 «Мрія» і створення серійного виробництва цього літака на території Китаю за ліцензією «Антонова».
За останні три десятиліття Світовий океан відвоював 115 тис. кв. км планетарного суходолу, а тим часом було осушено близько 173 тис. кв. км водної поверхні. Відтак, за загальним балансом, суходіл на планеті приріс 58 тисячами квадратних кілометрів.
Я щораз більше не розумію цього світу, а тому не маю що про нього сказати. Треба було б промовчати і цього разу, але невралгічне для України рішення Польського сейму змушує осмислити бодай для самого себе, що відбувається.
Андрій Дещиця, посол України в Польщі, вважає, що Україна має чіткіше визначити свою позицію у відповідь на рішення Сейму про визнання геноцидом Волинської трагедії.
Що ми знаємо про Малайзію? Країна на крайньому південному сході Азії, за устроєм – конституційна монархія. Столиця – Куала-Лумпур. Малайці, китайці, індійці – основа населення країни. Окрім материкової частини, є острови. Архіпелаг Лангкаві, Пенанг, малайзійська частина острова Борнео. Лише від самих назв дме далекою екзотикою, приправленою добрячою порцією прянощів та ароматом заморських тропічних фруктів.
«З метою підвищення ефективності діяльності федеральних органів державної влади» Володимир Путін своїм указом ввів Крим до складу Південного федерального округу Російської Федерації. Таким чином позбавивши анексований півострів статусу «федерального округу».
Отак-то, ляше, друже, брате! Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили. Подай же руку козакові І серце чистеє подай! (Тарас ШЕВЧЕНКО «Полякам»)
22 липня нижня палата польського парламенту прийняла ухвалу «У справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках».Сьогодні, коли спалах емоцій, викликаний прийняттям цього документа трохи спав, спробуємо повернутися до теми Волинської трагедії.
Липень 16, 2016Богдан ЯРЕМЕНКО, дипломат, колишній Генеральний консул України в СтамбуліКоментарів немає
Про ситуацію в Туреччині Тамтешня правляча партія останнім часом витратила надзвичайно багато зусиль для приборкання збройних сил. Справа в тому, що ще від часів правління Ататюрка збройні сили Туреччини несуть закріплену законами місію збереження світського характеру влади. Тобто – блокування ісламізму, щоб той не повернувся в суспільну сферу.
Якщо є рай на землі, то це, безперечно, Ніцца: білі вілли на тлі синього моря, зелені пальми та рожеві олеандри вздовж бездоганних доріг, різнокольорові карнавали, усміхнені перехожі на знаменитій семикілометровій набережній… Ну і феєрверки, звісно. Вони тривають годину, піротехніки творять своє музично-театральне дійство просто посеред моря. Подивитися на це з’їжджаються сотні тисяч, зазвичай, беручи із собою дітей…
Схоже, конгрес США вирішив утерти носа Верховній Раді України у прийнятті законів на захист нашого ж суверенітету і територіальної цілісності. Комітет у закордонних справах палати представників (нижньої палати) конгресу схвалив проект закону 5094 «На підтримку стабільності та демократії в Україні» авторства демократа з Нью-Йорка Еліота Енгела.
Напевно, багато хто так і скаже: польські сенатори настільки любили їздити в Києві Московським проспектом, що не витримали його перейменування на проспект Степана Бандери і вирішили своєрідним чином вшанувати поляків, загиблих в 40-х роках минулого сторіччя на українських землях, ухвалою Сенату.
У Варшаві – саміт НАТО. Саме через це, а не тому, що «ось бачите, поляки нас не люблять!», Польща на місяць обмежила малий прикордонни рух з Україною: зайвої безпеки не буває, особливо нині. Якщо стисло – на цьому саміті Україну в НАТО не приймуть.
Мемуаристика. Звісно, справжня, правдива. Вона значима і приваблива тим, що це не вигадані історії, а свідчення безпосередніх учасників минулих подій. На палітурці книжки спогадів «Остання з роду Скоропадських» – фото: батько і донька, Павло Скоропадський і Олена Павлівна.
Половина німців вважає, що Росія може почати військове вторгнення у країни Балтії. Проте лише дев’ять відсотків схвалюють плани уряду направити туди солдатів Бундесверу, повідомляє «Німецька хвиля».
Червень 22, 2016Володимир ЗЕМЛЯНИЙ, письменник, журналістКоментарів немає
На вуличних полях Марселя російські фани виграли жорстокий двобій з уболівальниками англійської збірної – 35 постраждалих, четверо важко, через кілька днів від жорстоких побоїв один англієць помер у лікарні. Французька поліція вчинила зле: для слідчих дій зупинила автобус з російськими уболівальниками. Обурене російське МЗС викликало «на московський килим» посла Франції: росіяни спізнювалися на черговий мордобій у Ліллі. А ще – знемагали в автобусі від спеки. Саме в ті години у лікарні помирала забита ними людина. Ні МЗС Росії, ні самі уболівальники з цього приводу анітрохи не переймалися. У них з похмілля пересохло в роті, свербіли кулаки, їм хотілося трибунних розваг, як на матчі з англійцями. А в Росії свято шанують права подібних громадян…
П’ятнадцять років промайнуло відтоді, як у лютому 2001 року на ліквідації наслідків жахливого землетрусу в далекому індійському штаті Гуджарат працювала дружна команда українських медиків і рятувальників. Справді, десь там, у минулому залишилася маленька частка нашого життя. Відверто кажучи, не найгірша. Попри всі психологічні, фізичні та емоційні навантаження. Стали історією недоспані ночі чергувань, здавалося б нескінченні черги пацієнтів, виснажливі переїзди у віддалені та глухі індійські села. Але це вже у зазублинах нашої пам’яті, на сторінках щоденників, у сотнях метрів відеоплівки…
Травень 29, 2016Олесь ДОРІЧЕНКО, поет, художник, лауреат мистецької премії «Київ» 2016 рокуКоментарів немає
Ще задовго до того як потрапити з хором ім. Григорія Верьовки до Мексики, я був захоплений самобутньою культурою цього народу, його яскравою і трагічною історією. Мене заполонив монументальний живопис Хосе Ороско, Дієго Рівери, Давида Сікейроса та інших художників, які присвятили себе цьому грандіозному різновиду мистецтва. В багатьох містах країни їхні розписи-муралі прикрашають адміністративні будівлі, навчальні заклади, театри, шпиталі. Кожна така мураль – яскравий епізод минувшини, пристрасний заклик до народної пам’яті: аби люди усвідомлювали хто вони, чиїх батьків діти. І знали, якою дорогою ціною освячене їхнє життя.
Кожен музей має своє обличчя, історію, експозицію. Хоча донедавна, в «недекомунізовані часи», багато з них таки були схожими наче близнюки. Складалося враження, що десь існувала якась утаємничена «фабрика», котра масово їх «штампує». В таких роблених лише з принуки чи обов’язку «закладах культури», навіть часто відвідуваних і з певним напускним «статусом», од експозиції зазвичай віяло холоднечею якщо не відчуженості, то відстороненості.
Травень 10, 2016Тетяна КАРПУСЬ, студентка ІІ курсу Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка (світлини автора)Коментарів немає
Епоха Великих географічних відкриттів відлунює тут у кожному візерунковому фасаді та у крутій течії звивистих вулиць, що зшивають місто поміж сімома лісабонськими пагорбами. Місто унікальної «мереживної» архітектури і рекордної кількості сходів немов стікало з отих семи пагорбів до мармурової набережної. Все змінилося за 6 хвилин в День всіх Святих, вранці 1 листопада 1755 року.
«Все життя шукаю найкоротшу дорогу до народної пісні, понад двадцять літ, оббиваючи пороги, шукаю шляхів до України, до дружби з нею, – сповідався Миколі Кагарлицькому керівник відомого Кубанського козачого хору Віктор Захарченко (журнал «Дніпро», 1989, № 11) . – І ось ця дружба, вірю щиро, засвітилася мені насправді. Це для нас, кубанців, украй потрібно, бо звідси коріння чорноморських козаків, які після зруйнування Катериною II Запорозької Січі оселились на Кубані. Це потрібно і вам, бо на нашій землі – частка вашої-нашої історії».
Суто «англійська» погода того дня у Каневі – безперервна мжичка, що раз у раз переходила у рясніший дощ із рвучким холодним вітром, – це що, був знак?
П’ять років тому – 15 квітня 2011 року – з Туманного Альбіону до Канева прибула поважна і настільки ж незвична місія. Вона мала виконати волю жінки – відомої письменниці, перекладачки, громадської діячки і правозахисниці Віри Річ (Фейт Елізабет Джоан Річ (1936-2009), яка заповіла поховати свій прах у серці України, яким вважала могилу Тараса Шевченка.
Якось депутат Красноярського міських зборів і відомий у місті бізнесмен Костянтин Сенченко зробив мужній і розумний вчинок. Він вибачився перед президентом Чечні Рамзаном Ахматовичем Кадировим. Раніше красноярський депутат назвав Кадирова ганьбою Росії. Так сибіряк прокоментував заяву лідера Чечні, зроблену місцевим журналістам: «Представники так званої позасистемної опозиції намагаються нажитися на складній економічній ситуації. До таких людей треба ставитися як до ворогів народу, як до зрадників».
Ох, ці ж американські професори-експерти… А якщо вони ще й художники і поети-лірики – слід дуже пильно аналізувати їхні пропозиції та ідеї щодо того, як облаштувати Україну в плані політичному.
Вважають, що війна неминуче закінчується миром. Ні, після війни трапляються соціально-економічні зміни, частіше потрясіння й конфлікти. І неважливо, йдеться про країну переможницю чи капітулянта. Перемігши у війні 1812 року, Росія отримала повстання декабристів. Поразка у війні з Японією привела до реформ Столипіна.
Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів. Рівно через 30 років після канадської виставки ЕКСПО-67 видатний танцівник, член радянської делегації, розповів її авторові публікації.
Волонтерці з організації «Сміливі відновлювати» («Brave to rebuild») Вікторії Мішурі 20 років. З теми, як вона долучилася до «Сміливих» починається наша
У київському парку «Наталка» Ольга Пономарьова, мобільний фотограф та контент-мейкер, провела бранч «Контент як СУПЕРсила». Зібралося понад два десятка учасників: SMM-спеціалісти,
Цю сімейну легенду початку ХІХ сторіччя про Андріївський узвіз почув нещодавно від шановного пенсіонера з Херсонщини Олега Анащенка, якого теперішнє лихоліття
Свою національну ідентичність ми відстоювали за всіх імперій: російської, австро-угорської, нацистської, радянської. Наукова праця Радомира Мокрика «Бунт проти імперії: українські шістдесятники»
Ця давня канадська традиція віщує неофіційний початок осені. Сягає корінням XVII століття – тоді французькі поселенці посадили яблуні у Нової Шотландії,
Документальний фільм від Netflix «Таємниці теракотових воїнів» розкриває захопливу історію однієї з найбільших археологічних знахідок – теракотових воїнів та могилу першого
Близько тисячі меломанів зібралися у столичному ТРЦ «Гулівер» на концерті MELOVIN. Відомий український співак підкорив публіку харизмою. Виконував композиції наживо. І